Словник основних термінів і понять

Алфавіт джерела (синонім – алфавіт повідомлення) – сукупність знаків, що використовуються джерелом для видачі повідомлень.

– вторинний – сукупність кодових символів, за допомогою яких здійснюється кодування і які відрізняються один від одного тими чи іншими ознаками.

Декодер – пристрій, що здійснює декодування.

Довжина (синонім – розрядність) коду n – число символів у кодовій комбінації рівномірного коду.

Знак – сукупність ознак, за яким що-небудь дізнається чи розпізнається. У теорії кодування все, що кодується, називають знаками.

Інформаційна послідовність (синоніми – дані, для двійкового коду – інформаційні біти) – послідовність символів вторинного алфавіту на виході кодера джерела повідомлень.

Код – алгоритм (правило) переходу від одного алфавіту до іншого.

– багатопозиційний (синонім – недвійковий) – код з основою m > 2.

– двійковий (синонім – бінарний) – код з основою m = 2, символами коду є 0 та 1.

– джерела – алгоритм (правило) переходу від знаків алфавіту джерела до кодових комбінацій символів вторинного алфавіту.

– коректувальний (синонім – коригувальний) – код, що дозволяє виявити та/або виправити помилки, набуті в каналі зв’язку через дію завад.

– лінії – правило подання двійкових символів імпульсами, які зручні для передавання певною фізичною лінією.

– рівномірний – код, що має постійне число кодових символів вторинного алфавіту в кожній кодовій комбінації.

– нерівномірний – код, що має змінне число кодових символів вторинного алфавіту в кодовій комбінації.

– натуральний – подання числового номера знака в будь-якій позиційній системі числення.

– стандартний – подання знаків джерела стандартизованими певною організацією зі стандартизації кодовими комбінаціями.

– – Морзе – перший ефективний статистичний непрефіксний недвійковий код, запропонований С. Морзе в 1837 р. Його вторинні символи – крапка, тире, пауза.

– – Бодо – перший п’ятирозрядний двійковий код для телеграфного зв’язку, запропонований у 1877 р. французьким винахідником Ж. Бодо.

– – МТК № 2 – стандартний п’ятирозрядний двійковий Міжнародний телеграфний код № 2.

– – МТК № 3 – стандартний семирозрядний двійковий Міжнародний телеграфний код № 3 з постійною вагою 3/4, тобто кожна кодова комбінація цього коду має три 0 і чотири 1.

– – ASCII – американський стандартний двійковий семирозрядний код для обміну інформацією, популярний через його застосування в комп’ютерах.

– надмірний – код, в якого кількість можливих кодових комбінацій M перевищує кількість знаків первинного алфавіту M_А, використовуються не всі кодові комбінації.

– ефективний (синонім – економний) – код, що дозволяє зменшити надмірність повідомлень.

– Шеннона-Фано –перший ефективний статистичний префіксний двійковий код, запропонований К. Шенноном та Р. Фано в 1951 р.

– Хаффмена – ефективний статистичний префіксний двійковий код, запропонований Д. Хаффменом у 1952 р.

– регістровий – код, в якого кількість кодових комбінацій M менша за кількість знаків первинного алфавіту M_А, а тому одні і ті кодові комбінації використовуються для кодування різних знаків.

– оптимальний – найкращий за якимось критерієм, наприклад, код Хаффмана оптимальний за критерієм мінімуму середньої довжини кодової комбінації.

– префіксний (синоніми – незвідний, без коми) – не потребує розділових знаків між кодовими комбінаціями.

– – статистичний – для кодування використовуються імовірнісні характеристики джерела повідомлень.

Кодування – процедура переходу від знаків одного алфавіту (первинного) до знаків (символів) іншого (вторинного) алфавіту.

Кодер – пристрій, що здійснює кодування.

Кодек – пристрій, що здійснює кодування та декодування.

Кодова таблиця – подання алгоритмів кодування та декодування у вигляді таблиці.

Кодова комбінація (синонім – кодове слово) – сукупність знаків вторинного алфавіту, що відображають один знак первинного алфавіту.

Кодове дерево – подання процедури кодування у вигляді графа.

Кодування дискретного джерела – перетворення знаків (повідомлень) джерела в кодові комбінації символів вторинного алфавіту.

Коефіцієнт стиснення повідомлення – відношення довжини рівномірного коду n до середньої довжини кодових комбінацій нерівномірного коду.

Коефіцієнт ефективності коду – відношення ентропії джерела до середньої довжини кодових комбінацій нерівномірного коду.

Обсяг алфавіту джерела повідомлень M_А – кількість знаків, що використовуються джерелом.

Основа коду (синонім – обсяг вторинного алфавіту)– кількість символів вторинного алфавіту, що використовуються для кодування.

Символи – стандартні знаки вторинного алфавіту, за допомогою яких здійснюється кодування, відрізняються один від одного тими чи іншими ознаками, наприклад, 0 та 1.

Формат коду (синонім – форматування коду) – перетворення цифрової послідовності символів вторинного алфавіту в цифровий сигнал.

Цифрова послідовність (синонім – цифровий потік, дані) – послідовність символів вторинного алфавіту на виході кодера.