- •1. Основні поняття. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1. 1. Міжнародна інформація: основні поняття
- •1.2. Функції міжнародної інформації
- •1. 3. Джерела інформації
- •1. 5. Державна політика України в сфері національного інформаційного простору
- •1. 6. Національні інтереси в інформаційній сфері
- •1. 7. Політика формування національного інформаційного простору
- •1. 8. Міжнародні відносини в галузі інформації
- •1.10. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •1.11. Стратегія інформаційної безпеки
- •9. Міжнародна інформаційна діяльність
- •1.12. Власники інформації, що захищається
- •1.13. Класифікація інформації за ступенями її таємності
- •1.14. Безпека інформації в комерційних мережах
- •Міжнародний аспект захисту інформації
- •1.16. Доступ до інформації в розвинутих країнах Європи, сша і Канаді
- •1.17. Світовий інформаційний ринок
- •2. Інформаційне законодавство україни: конституційний та цивільно-правові аспекти
- •2. 1. Конституційне право на інформацію в Україні
- •2. 2. Інформація та інформаційні відносини у Цивільному кодексі України
- •2. 3. Законодавче регулювання інформаційної сфери в Україні
- •2. 4. Комерційна та службова інформація
- •2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин
- •2. 6. Захист права на інформацію
- •2. 7. Державне управління в галузі інформаційних ресурсів
- •3. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології
- •3. 1. Основні поняття
- •3. 2. Загальна характеристика Інтернету
- •3. 3. Концепція комутації пакетів як технологія передачі інформації в мережі
- •3. 4. Історія виникнення Інтернету
- •3. 5. Клієнт-сервер архітектура
- •3. 6. Протоколи Інтернету: tcp/ip — основний протокол Інтернету
- •3. 7. Стек протоколів Інтернету
- •3. 8. Основні сервіси Інтернету
- •3. 9. Адресація в Інтернеті
- •3.10. Надання комунікаційних і інформаційних послуг в Інтернеті
- •3.11. Підключення до Інтернету
- •3.12. Постійне ip з'єднання через виділену лінію
- •3.13. Сеансові з'єднання по лінії, що комутується (dial-up ip)
- •3.14. Телекомунікації України
- •3.15. Мобільний Інтернет
- •3.17. Гіпертекстова система
- •3.18. Загальні відомості про www
- •3.19. Основні поняття, що складають сутність www (Веб)
- •3.20. Поняття Веб юзабіліті (web — usability): Що таке юзабіліті інженірінг (usability engineering)?
- •3.21. Роль юзабіліті-інженера в процесі проектування Веб-сайта
- •3.22. Пошук інформації в Інтернеті
- •3.23. Запит для інформаційно-пошукових систем
- •3.24. Можливості інформаційно-пошукових систем
- •1. Пошук за словом, усіканнями і словоформами
- •2. Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням)
- •3. Використання логічних операторів
- •4. Використання операторів контекстної близькості
- •5. Пошук по полях
- •6. Пошук схожих документів
- •3.25. Основні пошукові системи і їх функціональні можливості
- •3.26. Інформаційно-пошукова система мета
- •3.27. Пошук у повнотекстовій базі даних
- •3.28. Інформаційно-пошукова система InfoRes
- •3.29. Інформаційно-пошукова система aSearch
- •4. Новітні технології обміну інформацією в штернеті
- •4. 1. Електронна пошта
- •4. 2. Протоколи роботи з електронною поштою
- •4. 3. Функціонування електронної пошти
- •4. 5. Приклади роботи в чаТі : чат
- •4. 6. Веб (www) конференції
- •4.7. Гостьова книга
- •4. 8. Форум
- •4. 9. Портал
- •4.10. Відеоконференція
- •4.11. Ціль використання відеоконференцій
- •6. Електронні бібліотеки
- •7. Електронна комерція
- •7. 3. Моделі електронної комерції
- •7. 6. Електронно-цифрова форма договору
- •7.10. Правові основи електронної комерції в Україні
- •7.11. Зразок електронного контракту
- •7.12. Регулювання обміну даними в міжнародній торгівлі
- •8. Віртуальні структури
- •8. 2. Віртуальне підприємство
- •9. Авторське право і мережеві технології
- •9. 1. Авторське право в Інтернеті
- •9. 9. Управління адресним простором в Інтернеті
- •10. Інформаційне суспільство
- •10.11. Передумови переходу України до інформаційного суспільства
- •10.13. Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства
- •11. Інформаційна конфігурація сучасного світу
- •11. 7. Інформаційно-пошукові сервери з законодавства
- •11. 7.1. Інформаційний сервер liga Online
4.7. Гостьова книга
Гостьова книга — засіб спілкування відвідувачів певного (визначенного) сайта між собою. Гарний тон спілкування в гостьовій книзі — сказати «дякую» творцям сайта, поскаржитися на помилки, порадити що-небудь змінити. Вітаються
Конференції USENET бурхливо розвивалися ще до появи WWW, але зараз вони, на жаль, привертають все менше і менше користувачів. Перш за все це було викликано тим, що на одне дійсне корисне повідомлення по темі доводиться декілька листів з рекламою. Хоча можна знайти декількох груп, участь в яких може бути корисною.
будь-які репліки або відгуки про розміщені матеріали. Єдина вимога — дотримуватися етики спілкування, здорового глузду і використовувати мову, близьку до літературної.
Жодних проблем з отриманням «гостьової книги» не виникне у власників сайтів, розташованих на серверах «безкоштовного хостингу». Будь-який з таких серверів допоможе оснастити «домашню сторінку» не тільки «гостьовою книгою», але і рядом інших корисних доповнень — форумом або навіть ЧАТом.
Якщо ж з яких-небудь причин «рідний сервер» не в змозі надати таку послугу, то ніколи не пізно звернутися до незалежних постачальників. Найпростіше — набрати в адресному рядку браузера адресу і опинитися на найпопулярнішому «гостьовому сервісі».
Хоча популярність ця в першу чергу обумовлена вдалою назвою, самі ж гостьові книги, що надаються серверами, жодних особливих талантів не демонструють. Основним мінусом гостьових книг є розтягнуте в часі спілкування. Та і активність досить низька: іноді створюється враження, що розмовляєш із самим собою.
4. 8. Форум
Форум — це «дошка оголошень», в рамках якої зручно організовувати будь-які, самі гіллясті дискусійні «дерева».
Дошки оголошень згруповані по темах і працюють за принципом безкоштовних оголошень в газеті. Світ форумів, на відміну від вже знайомих нам «гостьових книг», на рідкість різноманітний: навряд чи не кожний форум пропонує свою модель дизайну «дошки оголошень» і спосіб організації повідомлень за темами дискусій.
Найпростіша схема організації форуму — «драбинка», при якій можна бачити на екрані комп'ютера, як список основних тем, так і список заголовків повідомлень, в кожній групі. Така схема наведена у додатку 4.1. Саме такі форуми надають всім охочим абсолютну більшість безкоштовних фо-румних серверів.
Друга, досконаліша схема структури форуму — «дерево», застосовується, зокрема, на відомому сервері конференцій. За цим же принципом були влаштовані «дошки оголошень» найбільшого форуму, розташованого за адресою http://www.webforum.ru і підтримуючого близько 12 тисяч незалежних форумів. Приклад форуму у вигляді дерева представлений на малюнку 4.5.

Мал.4.5. Форум-«дерево» на сервері Webforum.ru
На головному екрані форуму, представленому на малюнку, можна бачити лише список «тем», при цьому кожній темі відповідає особлива «віртуальна папка». Підвівши мишку і клацнувши на неї, можна вивести на екран «дерево» заголовків повідомлень в даній дискусії, яке нічим не відрізняється від вже знайомого форуму, представленого «драбинкою». Для завантаження тексту кожного повідомлення необхідно, як і у попередньому випадку, підвести мишку під заголовок і клацнути.
Нарешті, третя схема, яку можна умовно назвати «мега-форумом», використовується на самих «просунутих західних серверах» — наприклад, на сервері Ezboard (http://www.ezboard.com/). Застосовується вона для створення найкрупніших, часто відвідуваних форумів.
При такій схемі в рамках головного форуму створюються ще декілька додаткових тематичних папок-«форумов». Усередині кожної з них може «рости» вже знайоме нам «дерево». В цьому випадку немає необхідності викликати на екран повідомлення поодинці: підводячи мишку і клацнувши по заголовку «теми», на екран буде виведений весь масив повідомлень з даної теми.
Більшість мегафорумов має таку ж лінійну структуру, як і звичайна «гостьова книга»: повідомлення розташовуються строго одне за іншим, в порядку їх публікації. В деякі з них можна додавати свої повідомлення і коментарі не тільки в кінець «черги», як це було раніше, але і в будь-яку її ділянку! Натискуючи кнопку «Відповісти», можна автоматично розмістити повідомлення відразу за листом, що зацікавив. В результаті замість хаотичної, багаторівневої ієрархії утворюється стрункий ряд повідомлень, і виходить впорядкована дискусія.
Відрізняються «мегафоруми» ще цілим рядом додаткових можливостей. Наприклад, поліпшеною статистикою — напроти кожної папки-«теми» вказується не тільки загальна кількість повідомлень в ній, але і кількість повідомлень, що поступили за останню добу (або за період, що пройшов з моменту останніх відвідин). Варто звернути особливу увагу і на розширені можливості управління конференцією, так звану «модерацію». При створенні форуму можна дозволити «постинг повідомлень» як всім відвідувачам форуму, так і винятково зареєстрованим користувачам. Структура мегафору-му представлена на малюнку 4.6.
|
|

