2. Сутність подвійного запису на рахунках

Правильність відображення господарських операцій забезпечується шляхом їх відображення на рахунках обліку у спосіб їх подвійного запису.

Сутність подвійного запису полягає у одночасному вартісному відображенні господарської операції по дебету і кредиту рахунків, призначених для обліку наслідків такої операції в однаковій сумі.

Таке відображення називається кореспонденцією рахунків, або бухгалтерською проводкою.

Бухгалтерська проводка здійснюється лише на підставі документів бухгалтерського оформлення шляхом зазначення запису господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські проводки поділяються на прості та складні, а також реальні та умовні.

• прості (Дт одного, Кт іншого рахунку);

• складні (Дт одного, Кт декількох рахунків; Дт декількох рахунків, кт одного рахунку).

Реальні проводки відображають факти господарського життя які відбулися (надходження готівки, виплата заробітної плати, оприбуткування виробничих запасів).

Умовні проводки виникають як результат застосування методології бухгалтерського обліку (нарахування зносу, визначення фінансового результату, включення транспортно-заготівельних витрат у вартість використаних запасів, переоцінка основних засобів та товарів тощо).

Правила складання бухгалтерських проводок

1. За результатами сутності господарської операції, відображеної в первинному документі, визначити об’єкти, в яких сталися зміни під впливом господарської операції і характер цих змін.

2. Користуючись планом рахунків, підібрати відповідні кореспондуючі рахунки і визначити їх тип (активні, пасивні).

3. Дотримуючись подвійного запису здійснити у рівнозначній вартісній оцінці запис по дебету та кредиту обраних рахунків.

Синтетичний та аналітичний облік

В бухгалтерському обліку для отримання різних за ступенем деталізації показників використовуються рахунки різного рівня деталізації - синтетичні рахунки, субрахунки та аналітичні рахунки..

Синтетичні рахунки містять узагальненні відомості про господарські ресурси, капітал, зобов’язання, доходи та витрати суб’єкта господарювання, загальний перелік яких визначається державному рівні. Синтетичний облік ведеться у вартісному вимірюванні.

Субрахунки призначені для додаткового, проміжного групування даних про види об’єкту обліку, інформація про який відображається на одному синтетичному рахунку. Загальний перелік субрахунків до синтетичних рахунків визначається на державному рівні. Разом з тим суб’єктам господарювання не забороняється застосування додаткових субрахунків. Облік на субрахунках здійснюється у вартісному вимірюванні.

Аналітичні рахунки використовуються для детальної характеристики об’єктів обліку. Ведуться тільки до тих синтетичних рахунків, по яких потрібно розкрити зміст вказаних сум. Аналітичні рахунки не визначаються нормативно-правовими актами, а відкриваються для контролю за станом об’єктів обліку та доведення адекватності записів як на субрахунках так і синтетичних рахунках.

Аналітичний облік ведеться з використанням трьох видів вимірників: грошового, натурального, трудового.

Взаємозв’язок між синтетичним рахунком, субрахунками і його аналітичними рахунками:

1. сальдо на початок місяця по синтетичному рахунку дорівнює сумі сальдо на початок по його субрахунках, а також аналітичних рахунках.

2. Оборот по дебету синтетичного рахунку дорівнює сумі дебетових оборотів по його субрахунках, а також аналітичних рахунках.

3. Оборот по кредиту синтетичного рахунку дорівнює сумі кредитових оборотів по його субрахунків а також аналітичних рахунках.

4. сальдо на кінець місяця по синтетичному рахунку дорівнює сумі сальдо на кінець по його субрахунках, а також аналітичних рахунках.

З формою аналітичних рахунків, порядком узагальнення поточного обліку та формою оборотної відомості за синтетичними рахунками прошу ознайомитися самостійно за конспектом лекцій та рекомендованими підручниками.