1879 Року в місті був встановлений жандармський постеру¬нок, або поліційна дільниця
Потрібно зазначити, що місцеві ремісники з червоного вапняку виробляли гарні жіночі коралі, які мали великий попит в Галичині .
На той час в містечку існував шевський цех, який мав понад 50 майстрів. Кожен швець мусив мати над входом до хати свою вивіску шильд. Також тут був і мулярський цех. Цехові майс¬три жили заможно в центрі міста. Мешкав у місті також художник Ф.Бедрицький. Перед 1876 роком він виготовив іконостас для церкви на Ясній горі в Гошеві .
Наприкінці 1884 року місцеві поляки заснували тут своє господарське товариство- "Кулко рольніче".
1886 Року в Роздолі проживали 870 душ греко-католиків.
В історії міста був і такий момент, коли його представники поставили перед владою питання про необхідність переносу сюди староства з Жидачева у 1890 році і писали відповідне прохання до львівського краєвого сейму. Воно не було підтримане .
У вересні 1894 року в місті почалась епідемія холери. До 2 листопада від неї померли 33 особи, а за наступні 3 тижні- ще 13 осіб. Зважаючи на погане харчування населення, Карл Лянцкоронський наказав відкрити при дворі чайню, де зранку і після обіду щодня роздавали людям біля 1000 порцій хліба. Займались цими справами сестри милосердя. Лікуватися міщанам було нелегко, бо в місті була тільки одна аптека та два лікарі . В середині листопада лише протягом кількох днів тут холера забрала тут 13 осіб .
Весною 1892 року в місті пожежа знищила 10 хат, в яких проживали 20 жидівських родин. Шкоди становили 14000 зр .
28 грудня 1894 року відбулись збори роздільських шевців, яких будо до 170 сімей. На них було вирішено створити товариство для спільного завозу шкіри з гарбарень, бо жиди-перекупники брали за продаж шкіри в місті майже на 40% більше від її вартості. Це погано відбивалось на добробуті шевців, робило їх злидарями. На зборах до новоствореного кооперативного товариства записались 70 осіб, які в січні 1895 року вислали делегацію з О.Юркевичем до Львова добиватись допомоги для товариства. Делегація побувала у митрополита Шептицького, маршалка краєвого сейму князя Сангушка, членів краєвого виділу дрів Романовича та Савчака . Невідомо, чи от¬римали допомогу.
У 1896 році тут було вирішено провести навчальний курс по виробництву взуття для австрійської армії . Але чи виробляли місцеві шевці військове взуття- невідомо? У 1901 році керував шевським цехом Андрій Гурський .
Під час відомих "баденівських" виборів 1897 року в Роздолі було арештовано 25 міщан та 10 осіб з сусідніх Березини та Крупська. Головним "винуватцем" був 42-річний дяк Іван Костирка з Роздола. Комісар Галецький під час виборів також наказав арештувати О.Стисловського, але на звуки дзвонів збіглись міщани і не дозволили жандармам цього зробити. Для залякування міщан до Роздола прибуло військо. В лютому 1898 року в Стрию мав відбутись судовий процес проти арештованих .
Вночі 29 червня 1898 року над містом та околицями пронеслась велика буря (можливо смерч). Вітром було звалено понад 40 хат, на церкві була зірвана частина бляхи з даху, повалено багато старих дерев. Град доходив до величини курячого яйця. Ним було побито багато птиці, покалічені люди. Городи та посіви були знищені та змулені . Після цього кілька тижнів тривала безперервна сльота та гради.