Контрольно – вимірювальні прилади

5.1 Термометри

Для вимірювання температури середовища використовують термометри розширювання , манометричні та термометри опору

Термометри розширювання (скляні рідинні). Принцип їхньої дії заснований на тепловому розширені рідини. Мають балончик зі скла, який переходить у капіляр. Балончик заповнений рідиною (спиртом, толуолом, ртуттю). Поділяються на технічні (ТТ), лабораторні (ЛТ), палочні (ТП), метеорологічні (ТМ) – для візуального визначення температури .

Термометри ртутно–контактні також є термометрами розширення. Призначенні для дистанційного контролю, сигналізації, регулювання температури. Термометри ТК – 1, ТК – 2, ТК – 3, ТК – 4, ТК – 5 – з нерухомими впаяними контактами; термометри ТК – 6, ТК – 7, ТК – 8 – з магнітним регулюванням підйому контакту.

Термометри манометричні. Принцип дії заснований на підвищенні тиску газу або пари при підвищенні температури. У залежності від робочого тіла можуть бути газові з діапазоном вимірюваних температур від -50 до+300⁰С або паро-рідкісні, що вимірюють температуру від -25 до +150⁰С.

Термометри опору. Принцип дії заснований на зміні опору провідників при змінюванні температури. Найбільш поширеними є мідні (ТСМ) і платинові (ТСП). Опір таких термометрів вимірюється логометрами, або автоматичними врівноваженими мостами. Межі вимірювання: для ТСМ від –50…до+150С; для ТСП – 200…+750С.

Термоелектричні пірометри. До складу прибору входить термопара з вимірювальним спаєм і вторинний прилад для вимірювання ЕРС (електрорушійної сили).

Випускають термопари:

ТПП – платино-родій (10 % родію) – платина (-20…+1300⁰С)

ТПР – платино-родій (6 % родію) – платино-родій (30 % родію) (+300…+700⁰С)

ТХК – хромель* – копель** (-50…+600⁰С)

ТХА – хромель – алюмель*** (-50…+1000⁰С)

*Хромель – 89 % Ni; 8,9 % Cr; 1 % Fe; 0,9 % Si; **Копель – 56-57 %Cu; 44-43 % Ni; ***Алюмель – 94 % Ni; 2,5 % Al; 2,5 % Mn; 1 % Si;

В якості вторинних приладів використовують автоматичні потенціометри КСП, ЕПО, КВП та мілівольтметри: МПП, ММ – 06, М – 64, МВУ – 6-46...

5.2 Прилади для вимірювання тиску

Одиницею вимірювання тиску є паскаль. 1Па=1Н/м² Оскільки це дуже мала величина, використовують кратні одиниці: кілопаскаль (КПа) ; мегапаскаль (МПа).

До цього часу поширеною одиницею тиску є технічна атмосфера. Співвідношення між одиницями:

1 ат ≈ 1 кГс/см²=98066,5 Па  0,1 МПа

1 МПа = 10,1385 ат  10 ат.

Вимірювання надмірного тиску здійснюється манометрами; вакууму – вакуумметрами. Для контролю одним приладом вакууму й тиску використовують мановакуумметри.

По принципу дії приладу для вимірювання тиску підрозділяються на 3 групи: рідинні; металеві пружинні; поршневі (останні використовують для градуювання й перевірки пружинних манометрів).

Рідинні манометри (рис.5.1) – це вигнуті у вигляді U трубки, заповненні рідиною або ртуттю. Показують тиск у міліметрах стовпця рідини, яка налита в манометр. Для визначення тиску необхідно висоту помножити на густину рідини

Використовують для візуального контролю малих значень натиску та розрідження.

Пружинні металеві манометри (рис.5.2). Принцип дії застосований на деформації пружної трубчастої пружини, або мембрани, або сильфону. Шкали приладів градуйовані в технічних атмосферах (кгс/см²).

При роботі з агресивними речовинами вимірювальні елементи приладів захищають пружними мембранами; простір над мембраною заповнюють неагресивною рідиною (маслом).