11. Чи відрізняється обсяг політичних прав громадян України і іноземців, які перебувають в нашій країні?

Так

12. Хто не може бути членами політичних партій?

Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах. Громадянин України може перебувати лише в одній політичній партії. Членами політичних партій не можуть бути судді, працівники прокуратури і органів внутрішніх справ, співробітники СБУ, військовослужбовці. (ст.6 ЗУ „ Про політичні партії”)

13. Що містить поняття “соціально-економічні” права людини?

Соціально-економичні права людини:

Стаття 42 Конституцiї України закрiплює право громадян на пiдприємницьку дiяльнiсть, пiдприємництво, за Законом України "Про пiдприемництво" вiд 7 лютого 1991 року, це самостiйна iнiцiатива, систематична на власний ризик дiяльнiсть по виробництву продукцiї, виконанню робiт, наданню послуг та заняття торгiвлею з метою одержання прибутку. Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренцiї, захищає вiд недобросовiстної конкуренцiї, не допускає зловживання монопольним становищем на ринку.

На рiвнi Основного Закону зафiксований i захист прав споживачiв, контроль держави за якiстю i безпечнiстю продукцiї, послуг, робiт.

Одними з найважливiших прав людини є право на працю та вiдпочинок (ст.43,45 Конституцiї України). За Мiжнародним пактом про економiчнi, соцiальнi та культурнi права вiд 16 грудня 1966 року право на труд включає право кожної людини на отримання можливостi заробля ти собi на життя працею, яку вона вiльно обирає, право на справедливi та сприятливi умови працi, оплату працi, вiдпочинок та обмеження робочого часу. Всi цi положення вiдображенi у чиннiй Конституцiї

України. Крiм того, її 44 стаття передбачає право на страйк, як засiб захисту своiх економiчних i соцiальних прав.

Стаття 46 Конституцiї України проголошує право на соцiальний захист, тобто систему державних гарантiй для реалiзацiї прав громадян на працю i допомогу на час безробiття, пiдтримання життєвого рiвня населення через перегляд мiнiмальних розмiрiв основних соцiальних гарантiй за умов зростання цiн, надання державної допомоги, пiльг та iнших видiв соцiальної пiдтримки малозабезпечених громадян, матерiальне забезпечення при досягненнi пенсiйного вiку, тимчасової або постiйної втрати працездатностi, втрати годувальника.

Стаття 47 передбачає для громадян, якi потребують соцiального захисту, пiльгове (безоплатне або за доступну для них плату) надання житла.

Стаття 48 закрiплює право на достатнiй життевий рiвень, який включає достатнє харчування, оляг i житло. Мiжнароднi документи вiдносять до цього права i свободу вiд голоду. В Українi для

здiйснення адресної допомоги малозабезпеченим був прийнятий Закон України "Про межу малозабезпеченностi" вiд 4 жовтня 1994 р., за яким право на одержання грошової допомоги мають непрацездатнi громадяни, якi отримують пенсiю i середньодушовий сукупний дохiд яких не пере-

вищує величини вартостi межi малозабезпеченностi. Призначення допомоги здiйснюють органи, що призначають пенсiю за мiсцем проживання особи за її особистою заявою.

Кожна людина має природне невiд'ємне i непорушне право на охорону здоров'я. Стаття 49 Конституцiї України передбачає також право на медичну допомогу та медичне страхування. Згiдно з Основами законодавства про охорону здоров'я, здоров'я - це стан повного фiзичного, душевного i соцiального благополуччя, а не тiльки вiдсутнiсть хвороб i фiзичних дефектiв.

Охорона здоров'я - система заходiв, спрямованих на забезпечення, збереження i розвиток фiзiологiчних i психологiчних функцiй, оптимальгої працездатностi та соцiальної активностi людини при максимальнiй бiологiчно можливiй iндивiдуальнiй тривалостi життя.

Згiдно iз Статтею 14 Основ реалiзацiя полiтики охорони здоров'я в Українi покладається на органи державної виконавчої влади. Особисту вiдповiдальнiсть за це несе Президент України, який виступає гарантом права громадян на охорону здоров'я.