- •§ 1. Поняття кримінального права, його предмет
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •§ 5. Методи науки кримінального права
- •§ 6. Зв'язок кримінального права
- •§ 7. Система кримінального права
- •Глава II
- •§ 1. Поняття та значення кримінального закону
- •Глава III
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Імплементація норм міжнародного права
- •§ 4. Витоки та формування
- •§ 5. Структура кримінального закону
- •§ 6. Тлумачення кримінального закону
- •§ 7. Принципи чинності кримінального закону
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Чинність кримінального закону
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •Глава IV
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •§ 2. Злочини та інші правопорушення
- •§ 3. Класифікація злочинів
- •Глава V
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності
- •§ 2. Форми кримінальної відповідальності
- •§ 3. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI
- •§ 1. Проблеми визначення складу злочину
- •§ 2. Загальна характеристика
- •§ 3. Основні системно-структурні характеристики
- •5. Окремі елементи юридичного складу злочину та
- •§ 4. Види юридичних складів злочинів
- •§ 5. Юридичний склад злочину
- •1. Кваліфікація злочинів — різновид юридичної ква-
- •§ 3 Цієї глави),
- •3. Обов'язкове окреме посилання на статті (частини,
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину
- •§ 2. Класифікація об'єктів злочинів
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •§ 2. Вік кримінальної відповідальності.
- •§ 3. Осудність та неосудність
- •§ 4. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 5. Відповідальність за злочини,
- •Глава X
- •§ 1. Поняття суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття вини. Форми вини
- •§ 3. Вина у формі умислу
- •§ 4. Вина у формі необережності
- •§ 5. Подвійна форма вини
- •§ 6. Мотив вчинення злочину
- •§ 7. Мета вчинення злочину
- •§ 8. Помилка та її вплив
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають
- •§ 2. Необхідна оборона
- •1. Умови правомірності необхідної оборони, що харак-
- •§ 3. Затримання особи, що вчинила
- •§ 4. Крайня необхідність
- •§ 5. Обставини, що виключають суспільну
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •§ 2. Готування до злочину
- •§ 3. Замах на злочин
- •§ 4. Закінчений злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття співучасті в злочині
- •§ 2. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •§ 5. Причетність до злочину
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика
- •§ 2. Проблеми систематизації
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Повторність злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •Глава XV
- •3. Покарання може бути передбачене лише за діяння,
- •4. Покарання за своїм змістом полягає у позбавленні
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI
- •§ 1. Система покарань, її ознаки та значення
- •§ 2. Види покарань
- •Глава XVII
- •§ 1. Поняття, підстави та види звільнення
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Спеціальні види звільнення
- •Глава XVIII
- •§ 1. Загальні начала призначення покарання
- •§ 2. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 3. Призначення покарання за кількома вироками
- •§ 4. Призначення більш м'якого покарання,
- •Глава XIX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Умовне засудження
- •§ 3. Відстрочка виконання вироку та відстрочення
- •Глава XX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Звільнення від покарання
- •§ 3. Звільнення від покарання при втраті особою
- •§ 4. Умовно-дострокове звільнення від покарання
- •§ 5. Відстрочка відбування покарання вагітним жінкам
- •§ 6. Звільнення від покарання за діяння,
- •§ 7. Звільнення від покарання за актами амністії
- •§ 8. Погашення та зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Загальна характеристика кримінального права
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Злочин і покарання за кримінальним правом
- •§ 63, Якщо хтось вчинив протиправне діяння в стані нео-
- •Глава 13 Кодексу має назву "Амністія. Помилування.
- •§ 65.05 Кк штату Нью-Йорк), а також безумовного
- •§ 4. Основні напрямки (школи)
§ 5. Юридичний склад злочину
і кваліфікація злочинів
Поняття кваліфікації злочинів. Одним із найбільш важ-
ливих питань, що постає в межах механізму кримінально-
правового регулювання, є питання про те, який саме кон-
кретний злочин (злочини) вчинила особа. Це питання
вирішується у процесі кваліфікації злочинів. При цьому,
як уже зазначалось, юридичний склад злочину виступає як
правова основа кваліфікації злочинів.
У загальній формі кваліфікація злочинів може бути
визначена як оцінка певної поведінки людини як конкрет-
ного злочину (злочинів). Більш докладна юридична харак-
теристика кваліфікації злочинів зводиться до наступних
положень:
1. Кваліфікація злочинів — різновид юридичної ква-
ліфікації. Із позицій загальної теорії права, основний зміст
юридичної кваліфікації — це вибір тієї правової норми,
яка передбачає відповідний конкретний випадок.
2. Кваліфікація злочинів є юридичною кваліфікацією у
процесі застосування кримінально-правових норм. Вона
здійснюється відповідним державним (правозастосовчим)
органом, що певним чином реагує на встановлені факти
порушення зазначених норм.
3. Основний зміст кваліфікації злочинів полягає у вста-
новленні відповідності певної поведінки особи у поєднанні
з іншими фактичними обставинами (юридичними факта-
ми) юридичному складу злочину певного виду чи окремо-
го різновиду такого злочину. Тим самим робиться висно-
вок, що дана поведінка є конкретним злочином.
4. Висновок про відповідність певної поведінки особи у
поєднанні з іншими фактичними обставинами юридичному
складу злочину як результат кваліфікації має свої "зов-
119
нішнї форми закріплення у відповідних процесуальних
документах правозастосовчих органів.
Зважаючи на зазначені положення, можна дати більш
розгорнуте визначення кваліфікації злочинів. Кваліфікація
злочинів — це різновид юридичної кваліфікації у процесі
застосування кримінально-правових норм, що полягає у
встановленні відповідності певної поведінки особи у
поєднанні з іншими фактичними обставинами юридично-
му складу злочину з обов'язковим закріпленням цієї
відповідності у процесуальному документі правозастосов-
чого органу.
Загальний механізм кваліфікації злочинів. Кваліфікація
злочинів як пізнавально-оціночна діяльність, що здійсню-
ється у певному "юридичному режимі", містить, принай-
мні, три аспекти: а) логічний; б) психологічний; в) право-
вий. Теорія кримінального права досліджує переважно пра-
вовий аспект1. У межах такого дослідження однією з важ-
ливих проблем є розкриття загального механізму 'квалі-
фікації злочинів. Певне уявлення про основні складові
частини і "роботу" цього механізму дає схема 3.
На схемі діяльність правозастосовчого органу по вста-
новленню фактичних обставин виведена за межі загально-
го механізму кваліфікації злочинів. Вона здійснюється з
дотриманням вимог КПК та з використанням досягнень
криміналістики і власного кримінально-правового змісту не
має. Але її результатом є введення в "орбіту" кваліфікації
злочинів фактичних обставин (юридичних фактів), які
правозастосовчий орган вважає доведеними і які, на його
думку, мають значення для кваліфікації.
У правому верхньому куті схеми відтворено процес
з'ясування специфічної конструкції та конкретного змісту
юридичного складу злочину (докладно він був описаний у
