- •Кафедра філософії та політології навчально-методичний комплекс курсу
- •Навчально-методичний комплекс розроблено к.Соц.Н., доцентом Фабрикою а.А. Кіровоград - 2011
- •Структура програми навчальної дисципліни «Соціологія»
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання вивчення курсу
- •Тема 4. Девіантна поведінка і соціальний контроль.
- •3. Навчальна програма курсу
- •Тема 1. Предмет, структура і функції соціології.
- •Тема 2. Суспільство як складний соціальний феномен.
- •Тема 3. Культура: соціологічний аналіз.
- •Тема 5. Особистість і соціалізація.
- •Тема 6. Соціальні інститути.
- •Тема 7. Соціальні групи.
- •Тема 8. Соціальна організація.
- •Тема 9. Соціальна комунікація.
- •Тема 10. Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •Тема 11. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу
- •Тема 12. Історія соціології.
- •Тема 13. Емпіричне соціологічне дослідження.
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •5. Тематика лекцій
- •6. ТеМи і зміст семінарських занять
- •Література:
- •Література:
- •Общая социология: Учебное пособие / Под общ. Ред. Проф. А.Г.Эфендиева. – м.: инфра-м, 2000, с. 504-516; 517-523. (електронний варіант)
- •7. Завдання для самостійної роботи
- •Теми і питання курсу, що виносяться на самостійне опрацювання студентом
- •Гофман а. Б. Семь лекций по истории социологии: Учебное пособие для вузов. - 5-е изд. - м.: Книжный дом «Университет», 2001. - 216 с., ил. Лекция первая
- •Эмпирические находки / История зарубежной социологии Добреньков в.И., Кравченко а.И.
- •8. Навчальний проект
- •9. Методи навчання:
- •10. Методи оцінювання:
- •11. Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу
- •Критерії оцінювання знань
- •12. Методичне забезпечення:
- •13. Література Перелік основної літератури
- •Лукашевич м.П., Туленков м.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – к.: Каравела, 2004.
- •Общая социология: Учебное пособие / Под общ. Ред. Проф. А.Г.Эфендиева. – м.: инфра-м, 2000.
- •Соціологія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. За редакцією в.М.Пічі. Друге видання, виправлене та доповнене. Львів: «Новий світ-2000», 2002. – 312 с.
- •Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів /Під ред. Проф. В.Г. Городяненка. – к., 2003.
- •Перелік довідкової літератури.
- •Основні періодичні видання.
11. Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу
Усі види навчальної діяльності студентів із засвоєння модулів оцінюються за чотирибальною шкалою.
Критерії оцінювання знань
При оцінці знань студентів враховується:
-
застосування системного підходу: вміння бачити місце питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;
-
правильність та повнота розкриття питання, вміння чітко, логічно, систематизовано викласти матеріал;
-
рівень осмислення навчального матеріалу, повнота розкриття змісту понять, характеру закономірних зв’язків та залежностей між явищами, які вони відображають, точність застосування наукових термінів;
-
рівень виявлення аналітичних вмінь, вмінь обґрунтувати основні положення викладеного матеріалу, демонструючи навички наукового узагальнення проблеми та вміння зробити достатньо мотивовані висновки;
-
вільне володіння матеріалом – мається на увазі як вміння зробити його повний або концентрований виклад так і вміння використовувати матеріал у новій навчальній ситуації, знання основних концепцій проблеми, яка розглядається, вміння мотивовано викласти власну точку зору;
-
вміння бачити прикладний аспект (практичне застосування) знань, що висвітлюються;
-
використання додаткової літератури;
-
культура мовлення.
Оцінка «Відмінно» (5) ставиться, якщо у відповіді:
-
зазначено і простежується розуміння місця питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;
-
правильно і повно розкрито зміст матеріалу в обсязі програми, відповідь має чіткий, логічний та послідовний характер;
-
повністю розкрито зміст понять, точно використано наукові терміни;
-
відповідь насичена глибокими та розгорнутими судженнями;
-
зроблено аргументовані висновки;
-
студент демонструє творче застосування знань при переформатуванні запитання;
-
у відповіді майже не трапляються мовленнєві помилки.
Оцінка «Добре» (4) ставиться, якщо у відповіді:
-
зазначено і простежується розуміння місця питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;
-
майже повно розкрито основний зміст матеріалу, відповідь структурована, проте наявні окремі помилки у послідовності викладу;
-
надано правильне визначення понять і чітко використано наукові терміни;
-
недостатньо виваженою та аргументованою є доказова база, недостатньо мотивовані висновки;
-
студент вільно оперує знаннями, може застосовувати їх у новій навчальній ситуації;
-
у відповіді трапляються окремі мовленнєві помилки.
Оцінка «Задовільно» (3) ставиться, якщо у відповіді:
-
зміст навчального матеріалу викладено неповно, фрагментарно, відповідь має недостатньо стійкий (студент відповідав невпевнено) та послідовний характер;
-
допущено певні помилки й неточності у використанні наукової термінології та визначенні понять;
-
відповідь має формальний та переважно репродуктивний характер, висновки не аргументовані та не охоплюють всього змісту викладеного матеріалу;
-
у новій навчальній ситуації студент використовує лише окремі знання вивченого матеріалу;
-
у відповіді наявні фактичні та мовленнєві помилки.
Оцінка «Незадовільно» (2) ставиться, якщо у відповіді:
-
студент неспроможний відтворити зміст навчального матеріалу у певній послідовності, у відповіді окремі фрагменти знань перемежовуються з розрізненими фактами та загальними фразами;
-
допущено грубі помилки при визначенні понять та використанні термінології;
-
викладений матеріал не узагальнено, висновки не сформульовано;
-
у відповіді наявні грубі фактичні та мовленнєві помилки.
Після опрацювання навчального матеріалу кожного модуля здійснюється модульний контроль. За відсутністю студента на контрольному заході з неповажної причини у відомість проставляється 2 бали (матеріал не опановано).
Підсумковий контроль – це комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів за середньозваженим балом.
Визначення середньозваженого бала обраховується за формулою:
(Б І х Т І)+ (Б ІІ х Т ІІ)
СБ = ------------------------------------------------
Т І + Т ІІ
де:
Б І - бал за 1-й модуль за чотирибальною шкалою;
Б ІІ - бал за 2-й модуль за чотирибальною шкалою.
Т І - час на засвоєння 1-го модуля;
Т ІІ - час на засвоєння 2-го модуля.
При незадовільній оцінці з будь-якого модулю автоматично проставляється (незалежно від інших оцінок) підсумкова оцінка «незадовільно», що вважається академічною заборгованістю.
Середньозважений бал за поданою таблицею відповідності трансформується в оцінки національної шкали та шкали ECTS:
-
Середньозважений бал за національною шкалою
Оцінка ECTS
Оцінка за національною шкалою
4,75…5,0
A
зараховано
4,25…4,74
B
зараховано
3,75…4,24
C
зараховано
3,25…3,74
D
зараховано
3,0…3,24
E
зараховано
2,5…2,99
FX
не зараховано
2,0…2,49
F
не зараховано
