Висновок.

Численні міжнародні зв’язки об’єднують країни світу в тісну систему — світове співтовариство, а їхні національні економіки — у світове господарство. Світове господарство — це сукупність взаємодіючих національних господарств країн світу, яка функціонує на основі міжнародного поділу праці. Найважливішу роль в об’єднанні країн у світову господарську систему відіграють міжнародні економічні зв’язки. Вони виражаються рухом товарів, послуг, капіталів, робочої сили, інформації між країнами, регіонами й частинами світу.

Особливості розвитку світового господарства в сучасних умовах.

За су­часних умов світове господарство все більше набуває ознак цілісності. Цей процес об’єктивно зумовлений дією таких факторів:

- прагнення людства вижити за наявності значних ядерних потенціалів та ймовірності їх нарощування в інших країнах, загроза ядерної війни, полі тика мирного співіснування;

- розгортання НТР. Зараз жодна з країн не може самостійно використати всі досягнення сучасної науки і техніки, тому треба об'єднувати зусилля у цій сфері, що сприятиме встановленню тісних економічних і науково-технічних зв’язків між країнами, формуванню стійких структур у світовому госпо­дарстві;

- інтернаціоналізація господарського життя, міжнародний поділ праці.

Нині країни світового співтовариства можуть ефективно розвивати виробничі процеси на рівні світових стандартів, випускати високоякісну продукцію, вико­ристовуючи процеси спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародно­му рівні. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищи­ти її якість, надійність, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищити продуктивність праці, раціонально використовувати робочу силу;

- необхідність об’єднання зусиль країн для розв'язання глобальних проблем (екологічних, продовольчих тощо); потреба у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях (землетруси, ядерні аварії тощо), доцільність об’єд­нання господарських зусиль країн-партнерів для освоєння багатств Світового океану й космосу, для збереження уже набутих людських знань, ідей і для пе­рероблення й використання все складніших інформаційних систем, створен­ня міжнародного інформаційного банку даних, яким могла б користуватися відповідно до своїх потреб кожна країна світового співтовариства.

Формуванню цілісності світового господарства сприяє розвиток відповідної інфраструктури: прокладання трансконтинентальних залізниць, світових систем зв’язку та ін.

Міжнародна економічна інтеграція на сучасному етапі є невід’ємним і зростаючим фактором світового господарства. Під час розробки зовнішньоекономічної політики країни необхідно враховувати вигоди, які дістане національна економіка від участі в інтеграційних процесах, а також втрати, яких вона може зазнати. Виходячи із наведеного вище, можна стверджувати, що шлях, який повинна пройти Україна, не є новим, непізнанним. Ми маємо добрих «вчителів» серед нових членів Європейського Союзу. Важливим питанням на сьогодні є визначення стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, яка буде визначати формат подальших взаємовідносин. Одним з основних інструментів інтеграції України в економічні та соціальні структури ЄС має стати адаптація нашого законодавства до законодавства ЄС: така адаптація у пріоритетних сферах виробництва може відкрити доступ до внутрішнього ринку ЄС. Уже сьогодні Україна спроможна будувати свої зовнішньоекономічні відносини на взаємовигідних умовах. Актуальним є здійснення переговорів з метою визначення статусу України як країни, що розвивається, та вироблення її власної чіткої позиції у Міжнародному валютному фонді, Світовому банку реконструкції та розвитку, Генеральній угоді по торгівлі й тарифах та Міжнародній організації праці, адже ці чотири організації є ключовими в міжнародному фінансовому, торговельному і соціальному регулюванні. Ефективна участь в них збільшить можливості України щодо залучення іноземного капіталу, фінансових ресурсів, отримання певних торговельних пільг, збереження тарифних засобів захисту національної індустрії та сільського господарства тощо. Включення економіки країни у світовий економічний простір дасть можливість значно посилити позиції України в міжнародному співтоваристві.

Щодо пріоритетності у партнерах світогосподарських зв'язків і поділу праці для України не існує якоїсь постійної домінанти, і вона має співробітничати з якнайбільшою кількістю країн та міжнародних організацій.