25.Суб”єкти нормативно-правового забезпечення розробки і реалізації соціально-політичного розвитку.

Система управління соціально-політичними процесами в Україні має досить різноманітну правову основу і ґрунтується на основних положеннях Конституції України, Кодексу законів про працю та законів, прийнятих Верховною Радою.Першочергове значення мають наступні закони і нормативні акти, що регулюють соціальні відносини: Закони України «Про межу малозабезпеченості», «Про мінімальний споживчий бю-джет», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про оплату праці», «Про зайнятість населення», «Про освіту», «Про пенсійне забезпечення», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону здоров’я», «Про колективні договори і угоди», «Про підвищення соціальних гарантій для трудящих» та Конвенції МОП.Правовою та нормативною базою служать також постанови уряду, укази Президента, положення та інструкції з питань соціаль­ної політики.Механізм правового регулювання соціально-політичних відносин включає систему норм різних галузей права і методів, форм юридичного впливу на суб’єкти та об’єкти управління з метою задоволення соціальних потреб індивідів і забезпечен­ня можливостей реалізації соціальних інтересів членів суспільства.Правове забезпечення системи управління соціально-політич­ними процесами направлене: на регулювання соціальних і перш за все трудових відносин, що складаються між роботодавцями та найманими працівниками; захист прав та законних інтересів працівників, що виходять із трудових відносин; дотримання, виконання та використання норм чинного законодавства у сфері праці, її охорони, пенсійного та соціального забезпечення; розробку та затвердження локальних нормативних і ненормативних актів організаційного, організаційно-розпорядчого та соціально-економічного характеру; підготовку пропозицій щодо зміни діючих або відміни застарілих, що фактично втратили чинність нормативних актів з питань соціальної політики. Здійснення правового забезпечення соціально-політичних проб­лем в організації покладається на її керівника та інших посадових осіб (у межах наданих їм прав та повноважень при здійсненні ними організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарсь­ких, трудових та інших функцій), а також на керівника системи управління персоналом та її працівників з питань, що входять до їх компетенції. Крім правової бази, управління соціально-політичними про­цесами здійснюється на матеріалах нормативно-методичного характеру.

26.Сучасний стан нормативно-правовогозабезпечення соціальної політики та соціально-політичного розвитку в Україні.

Основним дієвим важелем управління соціально-політич­ними процесами є їх нормативно-правове регулювання. Система нормативно-правового регулювання соціальної політики представлена різними видами нормативно-правових актів. Істотне місце серед них займають державні соціальні стандарти. На відміну від розвинутих країн світу в Україні система стандартизації соціальної політики знаходиться в процесі становлення. Метою цього процесу є створення нового, більш ефективного механізму нормативно-правового регулювання соціаль­ної політики в Україні. Процес стандартизації соціальної політики базується на визначенні «соціального стандарту» і «соціальної гарантії» згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (листопад 2000 р.).Цей Закон визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами України основних соціальних гарантій. На його основі розробляється й затверджується Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів, використання якого сприяє встановленню вимог, що забезпечують державний захист інтересів громадян і держави за допомогою застосування відповідних нормативних документів.Даний Закон установлює лише загальні правові основи держав­них соціальних стандартів і державних соціальних гарантій, які застосовуються до всіх об’єктів соціальної політики.Основою формування системи соціальних стандартів і держав­них соціальних гарантій є Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»Система управління соціально-політичними процесами в Україні має досить різноманітну правову основу і ґрунтується на основних положеннях Конституції України, Кодексу законів про працю та законів, прийнятих Верховною Радою.Першочергове значення мають наступні закони і нормативні акти, що регулюють соціальні відносини: Закони України «Про межу малозабезпеченості», «Про мінімальний споживчий бю-джет», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про оплату праці», «Про зайнятість населення», «Про освіту», «Про пенсійне забезпечення», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону здоров’я», «Про колективні договори і угоди», «Про підвищення соціальних гарантій для трудящих» та Конвенції МОП.Правовою та нормативною базою служать також постанови уряду, укази Президента, положення та інструкції з питань соціаль­ної політики.Механізм правового регулювання соціально-політичних відносин включає систему норм різних галузей права і методів, форм юридичного впливу на суб’єкти та об’єкти управління з метою задоволення соціальних потреб індивідів і забезпечен­ня можливостей реалізації соціальних інтересів членів суспільства.Правове забезпечення системи управління соціально-політич­ними процесами направлене: на регулювання соціальних і перш за все трудових відносин, що складаються між роботодавцями та найманими працівниками; захист прав та законних інтересів працівників, що виходять із трудових відносин; дотримання, виконання та використання норм чинного законодавства у сфері праці, її охорони, пенсійного та соціального забезпечення; розробку та затвердження локальних нормативних і ненормативних актів організаційного, організаційно-розпорядчого та соціально-економічного характеру; підготовку пропозицій щодо зміни діючих або відміни застарілих, що фактично втратили чинність нормативних актів з питань соціальної політики. Здійснення правового забезпечення соціально-політичних проб­лем в організації покладається на її керівника та інших посадових осіб (у межах наданих їм прав та повноважень при здійсненні ними організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарсь­ких, трудових та інших функцій), а також на керівника системи управління персоналом та її працівників з питань, що входять до їх компетенції. Крім правової бази, управління соціально-політичними про­цесами здійснюється на матеріалах нормативно-методичного характеру.

27. Характеристика основних чинних законодавчих і нормативних актів, що регулюють соціальні відносини.Основні чинні законодавчі і нормативні акти, що регулюють соціальні відносини: Закони України «Про межу малозабезпеченості», «Про мінімальний споживчий бюджет», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про оплату праці», «Про зайнятість населення», «Про освіту», «Про пенсійне забезпечення», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону здоров’я», «Про колективні договори і угоди», «Про підвищення соціальних гарантій для трудящих» та ін. З деякими законами студенти вже ознайомилися під час навчання на попередніх курсах, а ті, що незнайомі, потрібно детально опанувати (в бібліотеці або ж через систему Інтернет), звернувши особливу увагу на те, які соціальні відносини вони регулюють і як захищають конкретного громадянина України. Узагальнюючи матеріал теми можна зазначити, що нерозв’язані проблеми нормативно-правового забезпечення потребують розробки як стратегії, так і дієвої тактики соціальної політики в Україні.

29.Соціальна сфера як основа соціально-політичного розвитку.Соціальна сфера-це сукупність галузей, програм, заходів спрямованих на досягнення соціальних цілей і результатів, покликаних підвищити сусп. Добробут і поліпшити якість життя населення.Реалізація соціальної політики у будь-якому суспільстві здійснюється через певну систему соціальних інститутів, фінансових і правових механізмів та рівнів управлінського впливу. У сукупності перераховане являє собою особливу соціальну сферу суспіль­ства і сукупність галузей соціального комплексу. Тому більш конкретна постановка проблеми про способи реалізації соціальної політики в Україні вимагає відповіді на питання про сутність, основні характеристики і способи функціонування соціальної сфери в нашому суспільстві.У науковій літературі поняття «соціальна сфера» використовується в різних значеннях. Нас дане поняття буде цікавити у двох аспектах:1) як певна сфера суспільної системи;2) як сукупність галузей народного господарства, а також галузей державного, регіонального і місцевого управління. Як підсистема суспільного організму соціальна сфера характеризується:специфічними процесами взаємодії та відтворення людини, особистості, соціальних груп і населення в цілому;особливого виду відносинами, що складаються з приводу відтворення людського потенціалу і дотримання соціальної справедливості в суспільстві; тільки їй властивими функціями диференціації та оформлення соціальних груп.