4. Ненормативний закон;

5. надзвичайний закон.

За правовою природою суспільних відносин, що є предметом

правового регулювання, правового акту закони у Великобританії

поділяють на такі види:

1. конституційні та неконституційні

387. 2. публічні та приватні

3. органічні та неорганічні

4. звичайні та надзвичайні

5. індивідуальні та корпоративні.

Закони, прийняті британським парламентом, що містять конкретні

правила, звернені до визначеного вузького кола осіб, мають назву:

1. індивідуальні закони;

388.

2. приватні закони;

3. публічні закони;

4. привілейовані закони;

5. монарші закони.

Закони, прийняті британським парламентом, що містять правила

поведінки загального характеру та неодноразового застосування,

звернені до невизначеного кола осіб, мають назву:

1. звичайні закони;

389. 2. приватні закони;

3. публічні закони;

4. привілейовані закони;

5. монарші закони.

Акти, що мають силу закону та прирівнювані до закону в зарубіжних

державах, мають назву:

1. монарші закони;

2. публічні закони;

3. приватні закони;

4. акти делегованого законодавства;

5. усі відповіді є вірними.

Вкажіть види актів делегованого законодавства у зарубіжних

державах:

390.

391.

1. акти, що приймаються у порядку заміщення парламентів або за їх

дорученням урядами чи іншими органами державної влади;

2. постанови урядів;

3. накази монархів;

4. постанови верхніх палат парламентів;

5. акти, прийняті на референдумах.

Нормативно-правові акти, що регулюють внутрішню організацію та

порядок роботи парламентів зарубіжних держав і їх палат, мають

назву:

1. парламентські закони;

392. 2. парламентські постанови;

3. парламентські регламенти;

4. парламентські декрети;

5. організаційно-правові акти.

Вкажіть ознаки декретів-законів як джерела конституційного

права у зарубіжних державах:

1. це нормативно-правові акти парламенту щодо регулювання

найважливіших суспільних відносин у сфері економіки;

2. це нормативно-правові акти парламенту щодо визначення правового

393. статусу органів виконавчої влади;

3. це нормативно-правові акти уряду, що приймаються за дорученням

парламенту або у порядку заміщення парламенту;

4. це нормативно-правові акти уряду, що мають силу закону;

5. це підзаконні нормативно-правові акти парламенту.

Вкажіть особливості внутрішньодержавного договору як

джерела конституційного права: !!!

1. особливий предмет його регулювання - конституційно-правові

відносини;

394. 2. особливий суб'єктний склад (наявність публічно-владних суб'єктів);

3. особливі умови відповідальності за невиконання договору;

4. особливий термін дії;

5. усі відповіді є вірними.

Вкажіть види договорів як джерела конституційного права в

зарубіжних державах:

1. односуб'єктні;

2. двосуб'єктні;

3. внутрішньодержавні;

4. міжнародні;

5. установчі.

Вкажіть види внутрішньодержавних договорів як джерела

конституційного права в зарубіжних державах:

395.

396.

!!!

1. договори, що укладаються між суб'єктами федерації;

2. договори, що укладаються між муніципальними утвореннями;

3. договори, що укладаються між федерацією та її суб'єктами;

4. договори, що укладаються між муніципальними утвореннями різних

країн;

5. договори, що укладаються між автономними утвореннями.

До якого із різновидів джерел конституційного права належать

договори, що укладаються у США між центральним урядом та

корінними народами, що проживають на території країни: !!!

1. внутрішньодержавні договори;

397. 2. урядові угоди;

3. політико-правові угоди;

4. внутрішньодержавні публічно-правові договори;

5. усі відповіді є вірними.

До якого із різновидів джерел конституційного права належить Угода

про поділ Чехословаччини з 1 січня 1993 р. на Чехію та Словаків:

1. правовий договір;

2. нормативна угода;

3. міжнародний договір;

4. внутрішньодержавний публічно-правовий договір;

5. нормативний акт.

Вкажіть ознаки конституційно-правового звичаю як джерела

конституційного права:

1. це правило поведінки, сформульоване парламентом чи іншими

вищими органами державної влади;

2. це правило поведінки усного характеру, яке не зафіксоване в

офіційних документах;

3. це правило поведінки, відображене у змісті парламентських актів;

4. це правило поведінки, яке тривалий час приймається та

санкціонується державою у процесі діяльності органів державної влади;

5. це правило поведінки усного характеру, порушення якого не має жодних

юридичних наслідків.

Яким умовам повинно відповідати правило поведінки суб'єктів

суспільних відносин, щоб воно почало вважатися конституційно-

правовим звичаєм:

1. воно повинно застосовуватися певним чином протягом тривалого періоду

часу;

2. воно повинно бути схвалено парламентом;

3. воно повинно бути схвалено монархом;

4. учасники конституційно-правових відносин повинні визнавати його

обов'язкову силу;

5. воно повинно мати доступну форму зовнішнього виразу.

398.

399.

400.

Конституційні угоди як джерело конституційного права

характеризуються такими ознаками: !!!

1. це правило поведінки, що відображено у внутрішньодержавних

публічно-правових договорах;

2. це правило поведінки усного характеру, що застосовується певним чином

протягом тривалого періоду часу та визнається учасниками конституційно-

правових відносин;

3. це норма, що виникла у результаті домовленостей певних політичних сил;

4. це договори, що укладаються на підставі норм конституції;

5. це нормативно-правовий акт, що має вищу юридичну силу та регулює

певне коло суспільних відносин (конституційного характеру).

Конституційно-правовий звичай є джерелом конституційного права

держав із такими правовими системами:

1. романо-германською;

2. континентальною;

3. європейською;