Мал. 3. Серологічна діагностика ке.

Методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) можна визначити РНК ВКЕ у кліщах. Ця методика визначення вищезазначеної нуклеїнової кислоти ВКЕ в церебральній рідині або в сироватці крові хворого на сьогодні в широкій практиці ще не застосовується.

У цереброспінальній рідині при КЕ визначають помірно виражений плеоцитоз (100-400 клітин в 1 мм3). На початку хвороби в лікворі виявляють від 50 до 70 % полінуклеарів, пізніше - лімфоцити. Кількість білка - в межах норми або трохи збільшена, глюкоза - у межах норми [40, 47, 57].

Диференційна діагностика

Біль голови, менінгеальні симптоми, лейкоцитоз, збільшення кількості С-реактивного білка у крові, лейкоцитоз або лімфоцитоз у лікворі - ці симптоми ураження центральної нервової системи вимагають від лікаря диференціювати КЕ від бактерійних і вірусних менінгітів й інших хвороб нервової системи:

• бактерійних менінгітів і менінгоенцефалітів;

• хвороби Лайма (нейробореліозу);

• ерліхіозу;

• поліомієліту;

• Коксакі-вірусної інфекції;

• ентеровірусної інфекції;

• паротитного менінгоенцефаліту;

• корового менінгоенцефаліту;

• герпетичного менінгоенцефаліту;

• лімфоцитарного хоріоменінгіту;

• японського менінгоенцефаліту;

• Східного і Західного кінського енцефаліту;

• аденовірусної інфекції;

• туберкульозного менінгіту;

• лептоспірозного менінгіту;

• лістеріозного менінгіту;

• гарячки Ку;

• гарячки Західного Нілу;

• енцефаліту Сент Луї.

В ендемічних регіонах КЕ найчастіше доводиться диференціювати від нейробореліозу. Це дуже важливо тому, що для лікування цього захворювання необхідно застосовувати антибіотики (цефалоспорини, макроліди або доксициклін). В Європі все частіше доводиться диференціювати КЕ від гострого ерліхіозу [62-64].

Лікування

Хворих на КЕ рекомендується госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії через тяжке ураження центральної нервової системи [2]. Етіотропного і специфічного лікування не існує, застосовується симптоматична терапія - сольові розчини, аналгетики, антипіретики. В колишньому Радянському Союзі застосовували для лікування КЕ інтерферон [65] і глюкокортикоїди, але клінічно рандомізованих досліджень, які могли б підтвердити ефективність цих медикаментів, немає [2]. А. Міцкене встановила, що хворі, які одержали лікування глюкокортикоїдами в гострій фазі КЕ, мають підвищений ризик більш тривалого періоду одужання [16]. Середній ліжко-день при КЕ - від 10 до 14 днів, ліжковий режим рекомендується продовжувати до нормалізації температури. Рекомендується рання реабілітація реконвалесцентів КЕ для профілактики залишкових явищ.

Прогноз

В Європі смертність від КЕ в середньому складає від 0 до 3,9 %, парези - від 0 до 9,8 % [53, 55].

Період реконвалесценції після перенесеного КЕ триває приблизно рік. Проведені в Югославії [45], Швейцарії [42] і Швеції [46] ретроспективні дослідження, як і схожі інші клінічні спостереження, показали, що неврологічні симптоми (тремор, зміни координації, рівноваги, порушення мислення різної інтенсивності), які можна назвати постенцефалітним синдромом, існують більш ніж у третини перехворілих на КЕ.