2.3. Платіжна дисципліна: наслідки порушення та способи зміцнення

Платіжна дисципліна полягає в суворому дотриманні суб'єктами господарювання встановлених правил проведення розрахункових операцій і виконанні засадничих принципів здійс­нення грошових розрахунків.

Додержання платіжної дисципліни сприяє прискоренню круго­обороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни найчастіше буває наслід­ком незадовільної роботи фінансових служб підприємства або його складного фінансового стану.

Платіжна дисципліна передбачає передовсім здійснення під­приємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та в установлені строки.

Отже, її забезпечення залежить від фінансового стану суб'єк­тів господарювання і водночас впливає на їхній фінансовий стан.

За безготівкових розрахунків відвантаження і оплата товарів не збігаються в часі. Це призводить до виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості. Беручи загалом, така заборгова­ність у процесі фінансово-господарської діяльності є неминучою через авансові платежі в розрахунках. Водночас така заборгова­ність може стати наслідком порушення розрахунково-платіжної дисципліни.

Дебіторська заборгованість пов'язана з порушенням строків оплати: за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи і надані послуги; за розрахунками з бюджетом або з працівниками підприємства. Унаслідок нестабільності економіки України нині значно зросла несвоєчасність розрахунків за відвантажену про­дукцію, виконані роботи і надані послуги. Це призводить до того, що значна частина оборотних коштів, підприємств-виробників ви­водяться з обороту на невизначений час.

З огляду на цю обставину досить важливими стають резерви за сумнівними боргами, які формуються з валового прибутку. За списання балансу підприємства цих боргів відповідно зменшує­ться сума створеного резерву в кореспонденції з рахунками облі­ку розрахунків з дебіторами. За додавання невитраченої суми ре­зервів за сумнівними боргами до суми прибутку наступного (за роком їх створення) року відповідно зменшується сума резервів і збільшується розмір оподатковуваного прибутку. Сумнівними бор­гами вважаються такі види дебіторської заборгованості, які не погашено в установлені строки і не забезпечено гарантіями. Як­що протягом року не отримано борги з дебіторів, ці суми відно­сять на фінансові результати підприємства.

Фактично дебіторську заборгованість можна розглядати як безвідсоткову позичку покупцям, тобто своєрідний спосіб інвестуван­ня оборотного капіталу. Надання покупцеві відстрочки платежу — це, по суті, надання йому товарного кредиту, який не може бути безоплатним. Збитки або упущену вигоду від надання такого кре­диту можна оцінити, виходячи з розміру банківського відсотка, який міг би належати підприємству, якби покупець розрахувався своєчасно, а гроші було покладено на банківський депозит.

Кожне підприємство мусить проводити облік дебіторської за­боргованості та управління нею.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає прийнят­тя управлінських рішень стосовно двох протилежних процесів діяльності підприємства: зростання безнадійних боргів, з одного боку, а з другого — збільшення обсягів реалізації продукції (ро­біт, послуг).

Отже, у процесі управління дебіторською заборгованістю не­обхідно забезпечити оптимальний розмір інвестицій оборотного капіталу в дебіторську заборгованість.

Управління дебіторською заборгованістю дає змогу підприєм­ству ефективніше використовувати фінансові ресурси, зменшува­ти можливість зростання безнадійних боргів і забезпечує збіль­шення інвестиційних можливостей підприємства.

Кредиторська заборгованість виникає здебільшого за розра­хунків з постачальниками і свідчить про використання в фінансо­во-господарській діяльності коштів, які не належать підприємст­ву, але перебувають у нього в обороті.

Кредиторську заборгованість доцільно аналізувати за:

— розрахунковими документами, строк оплати яких не настав;

— постачальниками (за несплаченими своєчасно розрахунко­вими документами);

— товарами;

— розрахунками з бюджетом;

— розрахунками в порядку заліку взаємних вимог;

— виданими векселями, строк оплати яких не настав;

— простроченими векселями;

— використаним кредитом.

Нині в Україні обсяг кредиторської заборгованості підпри­ємств зростає одночасно зі зростанням загальної дебіторської за­боргованості. Заліки взаємної заборгованості можуть тільки тимчасове стабілізувати ситуацію, але не усувають причин виник­нення заборгованості. Це свідчить про те, що система платежів і розрахунків об'єктивно відображає кризовий стан справ в еконо­міці в галузі виробництва і реалізації товарів, надання послуг, ви­конання робіт.

Зменшенню дебіторсько-кредиторської заборгованості підпри­ємств сприятиме дальше вдосконалення грошових розрахунків, че­рез використання обігу, клірингової системи обслуговування.

Зміцненню платіжної дисципліни сприяє запровадження санк­цій за її порушення.

Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як приму­сову міру покарання за порушення встановленого порядку здійс­нення господарсько-фінансової діяльності. Застосування санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фі­нансової дисципліни і поліпшення роботи економічного суб'єкта.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні поділяються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.

Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й без­умовного виконання господарських угод. Такі санкції застосову­ються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан облі­ку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; пору­шення планових строків уведення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.

Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами господарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковою адміністрацією.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність грошового обороту підприємства і з якими напрямками діяльності він пов'язаний?

2. Назвіть форми грошового обороту на підприємстві.

3. Сутність безготівкових розрахунків і сфера їх застосування.

4. За якими ознаками можна класифікувати безготівкові розрахунки.

5. Охарактеризуйте розмежування грошового обігу на безготівковий і готівковий.

6. Назвіть зміни в системі грошових розрахунків між підприємст­вами після 1997 року.

7. Які платіжні документи застосовуються за безготівкових розра­хунків?

8. Розкрийте сутність готівкових розрахунків і сферу їх застосування.

9. Що таке ліміт каси і які санкції передбачені законодавством за його перевищення?

10. Дайте характеристику організації готівкового обігу.

11. Охарактеризуйте принципи організації безготівкових розрахунків.

12. Охарактеризуйте спосіб розрахунків через залік взаємної забор­гованості.

13. Дайте характеристику клірингових розрахунків.

14. Назвіть види рахунків, які може мати підприємство в національ­ний валюті, та охарактеризуйте їх.

15. Охарактеризуйте розрахунки за допомогою платіжного доручення.

16. Охарактеризуйте розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

17. Поясніть сутність розрахункового чека та назвіть сферу його ви­користання.

18. Дайте характеристику розрахунків за акредитивами.

19. Назвіть види акредитивів, їх сутність і умови застосування.

20. Дайте характеристику вексельної форми розрахунків.

21. Охарактеризуйте види векселів з ознаками їхньої класифікації.

ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 2

Знайдіть правильну відповідь (одну чи кілька)

ТЕСТ 1. Грошовий оборот — це...

1. Формування й розподіл грошових фондів.

2. Розподіл виручки від реалізації продукції.

3. Виявлення сутності грошей у русі.

4. Виробництво і реалізація продукції.

5. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ2. Безготівкові розрахунки — це... \. Розрахунки, які здійснюються готівкою.

2. Розрахунки за бартером.

3. Розрахунки за допомогою чеків.

4. Розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках.

5. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 3. Прямі безготівкові розрахунки— це ...

1. Розрахунки, які пов'язані з кредитною системою;

2. Розрахунки, які здійснюються в межах одного населеного пункту.

3. Розрахунки, які здійснюються безпосередньо між постачальниками.

4. Розрахунки, які забезпечують гарантію платежу за рахунок депо­нування коштів.

5. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 4. Готівкові розрахунки — це ...

1. Списання коштів з рахунків платника.

2. Розрахунки, за яких платіж не гарантується.

3. Розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником, що знаходяться в одному регіоні.

4. Платежі готівкою між підприємствами за реалізовану продукцію.

5. Платежі готівкою між підприємствами за операції, які не пов'я­зані з реалізацією продукції.

ТЕСТ5. Платіжне доручення — це...

1. Документ, що містить доручення чекодавця банку переказати з його рахунка певну суму.

2. Письмове боргове зобов'язання, яке дає право вимагати від бор­жника сплати відповідної суми.

3. Письмове доручення платника банку про списання з його рахунка певної суми і переказування на рахунок одержувача.

4. Комбінований документ, який містить вимогу постачальника та доручення платника.

5. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 6. Знайдіть у правій колонці правильне визначення кожного виду розрахунків:

А. Розрахунки за товарни­ми операціями.

Б. Розрахунки за нетовар­ними операціями.

1) розрахунки підприємства з бю­джетом;

2) платежі за виконані роботи, послуги;

3) обов'язкові відрахування в держав­ні цільові фонди;

4) розрахунки з кредитними установами;

5) платежі за відвантажену продукцію.

ТЕСТ 7. Платіжна вимога — це ...

1. Комбінований документ, який містить вимогу постачальника і доручення платника.

2. Розрахунковий документ, що містить доручення банку покупця банкові постачальника здійснити оплату рахунків постачальника.

3. Розрахунковий документ, що містить доручення чекодавця бан­кові здійснити платіж.

4. Розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (отриму­вача за договірного списання) до банку платника здійснити без пого­дження з платником переказ коштів на рахунок отримувача.

5. Усі відповіді помилкові.

ТЕСТ8. Розрахунковий чек — це ...

1. Доручення банку покупця банкові постачальника оплатити ра­хунки постачальника.

2. Форма розрахунку, за якої банк-емітент з доручення свого клієнта повинен здійснити платіж.

3. Письмове доручення власника рахунка банкові-емітенту сплатити отримувачу коштів зазначену в чеку суму.

4. Розрахунковий документ, в якому вказано конкретне місце платежу.

5. Усі відповіді помилкові.

ТЕСТ 9. Акредитив — це ;

1. Розрахунковий документ, що містить вимогу постачальника та доручення платника.

2. Розрахунковий документ, що містить доручення чекодавця бан­кові здійснити платіж.

3. Документ, що містить зобов'язання банку-емітента з доручення клієнта виконати платіж на користь бенефіціара.

4. Письмове зобов'язання, яке дає право його власнику вимагати сплати відповідної суми у відповідний термін.

5. Усі відповіді правильні.

ТЕСТ 10. Непокритий акредитив — це акредитив... І.Який не може бути змінений або анульований без згоди поста­чальника, для якого він був відкритий.

2. Який може бути анульований банком-емітентом без попередньої згоди постачальника.

3. За яким платежі постачальнику гарантує банк-емітент.

4. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 11. Якщо покупець (платник) заздалегідь депонує кошти для розрахунку з постачальником, тоді такий акредитив слід вважати...

1. Безвідкличним.

2. Непокритим.

3. Акцептованим.

4. Покритим.

5. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 12. Вексель — це...

1. Доручення банку покупця банкові постачальника оплатити ра­хунки постачальника.

2. Письмове зобов'язання відповідної форми, яке дає право його власнику вимагати сплати відповідної суми у відповідний термін.

3. Форма розрахунку, за якої банк-емітент з доручення свого клієнта повинен здійснити платіж.

4. Комбінований документ, який містить вимогу постачальника і доручення платника.

5. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 13. Вексельна форма розрахунків — це...

1. Розрахунки між постачальником і платником за товари (послуги) з відстрочкою платежу.

2. Письмове розпорядження власника рахунка банкові переказати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів.

3. Розрахунки між постачальником і платником за товари (послуги) з відстрочкою платежу на підставі спеціального документа.

4. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 14. Знайдіть у правій колонці правильне визначення та­ких термінів: А. Трасант — це особа, яка ...

1) є власником векселя;

2) переказує свій платіж на іншу особу;

3) має вексельні повноваження;

4) є платником за векселем;

5) немає правильної відповіді.

Б. Трасат — це особа, яка...

1) видала переказний вексель;

2) зобов'язана сплатити за переказним векселем;

3) переказує свій платіж на іншу особу;

4) немає правильної відповіді.

1) перший власник переказного векселя;

2) платник за векселем;

3) останній власник векселя;

4) немає правильної відповіді.

В. Індосат — це ...

ТЕСТ 15. Доміцильований вексель — це вексель,...

1. Який сплачується негайно.

2. В якому вказано конкретне місце платежу.

3. Який існує в безпаперовій формі.

4. Який існує тільки в паперовій формі.

5. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 16. Переказний вексель — це...

1. Письмовий документ, який містить зобов'язання особи, котра ви­дала вексель (боржника) сплатити власнику векселя певну суму.

2. Зобов'язання банку — емітента векселя сплатити вказаній у век­селі особі відповідну суму в установлений строк.

3. Письмовий документ, який містить зобов'язання особи, котра ви­дала вексель (трасанта), сплатити вказану у векселі суму третій особі.

4. Немає правильної відповіді.

ТЕСТ 17. Ремітент — це особа, яка...

1. Переказує свій платіж на іншу особу.

2. Є власником переказного векселя.

3. Є платником за векселем.

4. Зобов'язана сплатити за переказним векселем.

2