64.Ділова стратегія та її сутність.

- дії та підходи управління спрямовані на забезпечення успішної діяльності в одній сфері бізнесу. Сутність: показати, як завоювати сильні довгострокові конкурентні позиції; націлена на встановлення і закріплення довгострокової конкурентної позиції компанії на ринку. Для досягнення мети розробляються наступні напрямки:

1. Реагувати на зміни.

2. Розробка конкурентоспроможних заходів, дій, підходів, що дадуть перевагу перед конкурентами.

3. Об’єднання стратегічних ініціатив функціональних відділів.

4. Вирішення стратегічних проблем, актуальних в даний момент.

Розробка ділової стратегії має три грані:

1. визначити, де ф. має найбільші шанси виграти конкурентну бор-бу;

2. надання продукції характеристик, які б виділяли її серед інших і залучали покупця;

3. нейтралізувати дії та заходи супротивника

Підходи при розробці ділової стратегії:

• стати виробником із низькими витратами;

• диверсифікація, на таких перевагах, як якість, обслуговування, стиль, технологічна перевага, висока цінність;

• концентрація на невеликій ніші ринку шляхом задоволення специфічних потреб покупців і якісного виконання робіт

65.Функціональні й оперативні стратегії та їх зв’язок зі стратегіями більш високого рівня

Функціональна стратегія - управління дій окремого підрозділу або ключового функціонального напряму у визначеній сфері бізнесу. Вона є вужчою ніж ділова, оскільки конкретизує окремі деталі в загальному плані. Її роль полягає в підтримці загальної ділової стратегії, у створенні управлінських орієнтирів для досягнення вже визначених цілей і являє собою план виробництва, що містить необхідні заходи для підтримки ділової стратегії й досягнення цілей і місії компанії.

Головні функціональні стратегії: маркетингова стратегія;інноваційна стратегія; виробнича стратегія; фінансова стратегія; соціальна стратегія; екологічна стратегія; стратегія структурних перетворень

Операційна стратегія - доповнює і завершує загальний бізнес план роботи компанії. Відповідальні за стратегію керівники середньої ланки, рішення та пропозиції яких розглядають вище керівництво. Стратегії нищого рівня підтримують та доповнюють стратегії вищого рівня та роблять свій внесок у досягнення цілей компанії в цілому.

66.Способи розробки стратегій для різних організацій:

1. Головний стратегічний підхід - керівник є головним стратегом і сильно впливає на оцінку стану, на альтернативні стратегії та на її деталі. Він виступає головним архітектором стратегії та бере активну участь у формуванні її складових.

2. Делегування повноважень - керівник передає розробку стратегії іншим (персоналу зі стратегічного планування, чи спец. комісії, чи довіреним особам). Керівник спостерігає за процесом за допомогою звітів та переговорів; пропонує, реагує на проблеми та рекомендації. Після представлення проекту та його обговорення приймається рішення про затвердження. "+" надходить велика кількість різноманітних стратегічних ідей, участь всіх рівнів та регіонів. "-" керівник може бути віддаленим від ходу справ та втратити керівництво.

3. Спільний (колабораціоністський) підхід - проміжний між двома попередніми, підлеглі розробляють узгоджену з основними учасниками стратегію "+" виконує стратегію той, кому доручено її розробляти.

4. Ініціативний підхід - керівник мотивує підлеглих для розробки стратегії, але сам участі не приймає. Стратегія рухається з низу вверх. Старші менеджери оцінюють стратегічні пропозиції. Даний підхід характерний для крупних, диверсифікованих корпорацій. Головна стратегія складається з ініціатив, які були схвалені та захищені.