- •1. Поняття деонтології, становлення системи деонтологічних знань.
- •2. Юридична деонтологія – сутність та зміст предмета.
- •3. Завдання юридичної деонтології.
- •5. Зміст юридичної практики.
- •6. Методологія юридичних наук.
- •7. Функції юридичних наук.
- •8. Класифікація юридичних наук.
- •9. Мораль і право – характеристика співвідношення.
- •10. Процес соціального регулювання.
- •11. Регулятивна функція моралі.
- •12. Поняття моралі, моральна діяльність, моральні відносини та моральна свідомість.
- •13. Принципи загальнолюдської моралі та їх відображення в юридичної діяльності.
- •14. Психологічна культура юриста.
- •15. Особливості психологічних аспектів роботи юриста.
- •16. Типи професійно-психологічної мотивації юристів.
- •17. Негативні морально-психологічні якості юриста.
- •18. Загальна характеристика юридичних спеціальностей.
- •19. Поняття юридичної освіти.
- •20. Система юридичної освіти в Україні.
- •21. Форми і методи навчання в системі юридичної освіти.
- •22. Поняття професійної культури.
- •23. Поняття соціального конфлікту.
- •24. Основні різновиди соціальних конфліктів.
- •25. Конфлікти в професійної діяльності юриста.
- •26. Поняття та зміст службового обов’язку.
- •27. Естетична культура юриста.
- •28. Політична культура юриста.
- •29. Інформаційна культура юриста.
- •30. Духовна культура юриста.
- •31. Поняття професійної деформації юриста.
- •32. Причини виникнення професійної деформації юриста, загальна характеристика.
- •33. Суб’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •34. Об’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •35. Шляхи подолання професійної деформації юриста.
- •36. Морально-психологічна служба в правоохоронних органах.
- •37. Моральний кодекс працівників правоохоронних органів: необхідність та актуальність.
- •38. Правова естетика та естетична культура юриста.
- •39. Форма прояву естетичної культури юриста.
- •40 Службовий етикет юриста.
- •41. Зовнішній вигляд юриста. Форма, атрибути, символіка.
- •42. Вимоги до дизайну в юридичних установах.
- •43. Естетичні вимоги до оформлення правових документів.
- •45. Дисциплінарна відповідальність юриста.
- •46. Принцип політичного плюралізму юриста
- •47. Рівні політичної культури юриста.
- •48. Суспільні об’єднання юристів.
- •49. Присяга юриста-практика.
- •50. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста.
- •51. Поняття компетентності як показник професійної майстерності юриста.
- •52. Основні вищі навчальні та наукові установи України: їх призначення та функції.
- •53. Юрист як посадова особа.
49. Присяга юриста-практика.
При видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України такого змісту:
ПРИСЯГА
адвоката України
Я, _,
беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь:
у своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.
Зобов'язання адвоката, дотримання яких він на себе бере, приймаючи Присягу, стосуються не тільки виконання ним професійних функцій - додержання законодавства, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, професійних обов'язків, збереження адвокатської таємниці, а й дотримання ним загальнолюдських цінностей, котрі б сприяли виконанню конституційних задач адвокатури, підвищенню ролі адвокатури в суспільстві, - це зобов'язання бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей. Вжитий термін «завжди» підкреслює саме такий характер зобов'язань адвоката, тим більше, що він повторюється у присязі й стосовно збереження чистоти звання адвоката не тільки у часі (завжди), а й у просторі (всюди).
Присяга адвоката України, підписана адвокатом, зберігається в його особовій справі. Слід наголосити, що вона є обов'язковою складовою статусу адвоката, це закріплено у ч. 1 ст. 2 Закону «Про адвокатуру», де визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який прийняв Присягу адвоката України. Вона приймається під час одержання свідоцтва особою, якій його вручено. Якщо протягом місяця з моменту прийняття рішення атеста-ційною палатою про видачу свідоцтва особа не складе Присяги і не отримає цей документ, рішення про його видачу анулюється (п. 32 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури). Таким чином, особа не може отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не склавши Присяги. Недотримання цього порядку є грубим порушенням Закону «Про адвокатуру» і підставою до анулювання свідоцтва (ст. 17 Закону). Слід зауважити, що особа, яка знаходиться під іншою присягою (наприклад, суддя, співробітник органів внутрішніх справ), не може прийняти Присягу адвоката України, отже й отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Особа не може скласти присягу адвоката України не усунувши перешкоди, пов'язані з несумісністю (п. 32 Положення).
Посилання в Присязі на обов'язковість дотримання Правил адвокатської етики міститься в тексті з моменту прийняття Закону. Самі ж правила з'явилися лише 1 жовтня 1999 р. В декількох судових рішеннях, прийнятих до вказаної дати, наголошувалося, що до адвокатів не можна застосовувати дисциплінарні стягнення за порушення правил адвокатської етики, оскільки таких не існувало.
Беручи на себе обов'язки адвоката, особа клянеться додержувати законодавство України, до цього ж її зобов'язують і правила адвокатської етики. Так, у своїй професійній діяльності він має дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ст. 6). Вимагається також дотримуватися процесуального законодавства та іншого, зокрема яке регламентує поведінку учасників судового процесу, поводитись гідно і коректно; заборонено пред'являти позовні вимоги, складати інші процесуальні документи, що свідомо для адвоката не грунтуються на чинному законодавстві, схиляти підзахисного, сторони, свідків до давання завідомо неправдивих пояснень, свідчень (ст. 53). Адвокат не повинен полишати без уваги порушення закону (ст. 54), йому заборонено приймати доручення, якщо засоби досягнення результату, на яких наполягає клієнт/є протиправними (ст. 22).
Виконуючи професійні обов'язки, адвокат повинен забезпечити високий рівень підготовки, фундаментальні знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва, надавати правову допомогу компетентне і добросовісно (ст. 10).
