- •Математичні основи цифрової техніки
- •Відображення інформації у цифровій техніці
- •Перетворення числової інформації
- •Двійкова арифметика
- •Основні поняття та закони бульової алгебри
- •Властивості логічних функцій
- •Форми зображення логічних функцій
- •Мінімізація логічних функцій
- •Загальні відомості про цифрові автомати
- •Структурна реалізація логічних функцій
- •Різновиди цифрових автоматів та особливості їх функціонування
- •Загальні питання синтезу цифрових автоматів
- •Схемотехніка цифрових елементів
- •Види цифрових сигналів, та способи їх передачі
- •Класифікація цифрових елементів
- •Основні характеристики та параметри цифрових мікросхем
- •Порівняльні характеристики цифрових мікросхем
- •Схеми логічних елементів
- •Елементи з розширеними функціональними можливостями
- •Cинтезовані логічні елементи
- •Логічні елементи з відкритим колектором
- •Тристановий драйвер
- •Інтерфейсні мікросхеми
- •Узгоджувачі рівнів
- •Завадостійкість цифрових пристроїв
- •Імпульсні схеми на цифрових елементах
- •Формувачі
- •Генератори
- •Пристрої для перетворення цифрової інформації
- •Шифратори та дешифратори
- •Мультиплексори та демультиплексори
- •Синтез комбінаційних пристроїв на дешифраторах
- •Синтез комбінаційних пристроїв на мультиплексорах
- •Перетворювачі кодів
- •Арифметичні пристрої
- •Арифметичні суматори
- •Цифрові компаратори
- •Арифметико-логічні пристрої
- •Програмовані логічні матриці
- •Контрольні запитання по розділу
- •Послідовнісні пристрої
- •Особливості функціонування послідовнісних пристроїв
- •Особливості синтезу послідовнісних пристроїв
- •Тригер – найпростіший зaпам’ятовувальний пристрій
- •Загальна структура та класифікація тригерів
- •Рiзновиди тригерів
- •Регістри
- •Регістри пам’яті
- •Регістри зсуву
- •Лічильники
- •Класифікація лічильників
- •Лічильники з послідовним переносом
- •Реверсивні лічильники
- •Лічильники з довільним модулем лічби
- •Кільцеві лічильники та лічильники Джонсона
- •Контрольні запитання по розділу
- •Інтегральні запам'ятовувальні пристрої
- •Загальні відомості
- •Оперативні запам'ятовуючі пристрої
- •Статичні запам'ятовувачі віс озп
- •Динамічні запам'ятовувачі віс озп
- •Принцип побудови і структура віс озп
- •Принцип побудови і структура пзп
- •Електрично перепрограмовувані пзп
-
Логічні елементи з відкритим колектором
Б
Рис. 2.12 Інвертор з
відкритим
колектором
виведені назовні мікросхеми.
Це спеціальні ІС, що мають допоміжні
виводи колектора (К) і емітера (Е)
(наприклад, К155ЛР1, К155ЛР3 і К155ЛР4).
Приєднавши додатково зовнішні транзистори,
можна одержати підсилені прямий та
інверсний сигнали. При цьому потужність
зовнішніх транзисторів може бути на
порядок більша від аналогів, виконаних
в ІС. Однак такі мікросхеми не є поширеними
в практиці, тому коли потрібно мати
,
більш ефективні спеціальні мікросхеми
з відкритим колектором, вихідного
транзистора. Зображена на рис.
2.10 схема ТТЛ з відкритим колектором має
ту особливість, що вона порівняно з
базовою схемою дозволяє більш гнучко
реалізувати різноманітні задачі
проектування. Це, зокрема, використання
ЛЕ з відкритим колектором як інтерфейсу
для нетипового навантаження, що має
своє живлення, наприклад, для спряження
або керування зовнішніми пристроями
виведення інформації, індикації,
сигналізації тощо. Мікросхеми ЛЕ з
відкритим колектором (наприклад, К155Л11,
І55ЛН3) дозволяють підводити до вихідного
транзистора
В. Таким ЛЕ можна задати лінійний режим
роботи і використовувати їх як підсилювачі.
За допомогою ЛЕ з відкритим колектором
можна нарощувати кількість входів ЛЕ
(тобто збільшувати
).
Я
Рис. 2.13 Схема 2І-НЕ

цього елемента, високий рівень може
формуватись лише при під’єднанні
зовнішнього навантаження (резистора,
реле, світлодіода тощо). Крім
схемотехнічних можливостей ЛЕ з відкритим
колектором здатні реалізувати додатково
ще й логічні операції завдяки тому, що
вони допускають паралельне під’єднання
аналогічних виходів на одне спільне
навантаження. Таке об’єднання виходів
називається монтажною логікою,
бо вона утворюється у результаті
вищезгаданого з'єднання (монтажу).
На рис.
2.11 показана схема на ЛЕ
2І‑НЕ з відкритими колекторами,
з’єднання яких на виході
,
разом з
утворюють монтажне І;
На
об’єднаному виході низький рівень (
)
буде тоді, коди хоча б один з елементів
має на своєму виході
тобто відкритий вихідний транзистор.
Це можливе тільки при лог.1 на входах
хоча б на одному з ЛЕ. З другого боку,
тільки при наявності лог.1 одночасно на
всіх виходах
можна отримати лог.1 на загальному виході
.
Це можливе тільки при наявності лог.0
хоча б на одному з входів
ЛЕ схеми. Отже, виходи
ЛЕ разом з
утворюють монтажне І:
![]()
Якщо застосовувати правило де Моргана, цей вираз можна переписати:
![]()
Як видно з останнього виразу, щодо вхідних змінних дана схема реалізує операцію 2І-3АБО-НЕ.
ЛЕ з відкритим колектором використовуються також для підвищення рівня лог.1, зокрема, для узгодження виходів ТТЛ із входами КМОН при напрузі живлення останніх Е = +5В. їх також успішно застосовують як драйвери цифрових сигналів.
У всіх
розглянутих випадках застосування ЛЕ
з відкритим колектором потрібно вміти
вибирати опір навантаження
.
Від правильного вибору резистора
залежать практично майже всі параметри
ЛЕ, а саме такі, як потужність розсіювання,
час затримки сигналів, навантажувальна
здатність та завадостійкість. Від
значення
залежать вихідні струми
та
схеми, а отже, й вихідні напруги
та
.
Щоб не виходити за межі їх допустимо
зони нечутливості статичної характеристики
ЛЕ, запас за завадостійкістю логічних
рівнів
та
для мікросхем ТТЛ з відкритим колектором
має бути таким самим, як і для ЛЕ із
складним виходом (див. табл. 3.2), тобто
В
і
В.
Отже, оптимальне значення
не повинно виходити за гранично допустимі
межі, тобто
![]()
Значення
і
для конкретного випадку залежать від
мікросхем вибраної серії від числа
під’єднаних до спільної точки входів
та виходів
мікросхем.
ЛЕ з
відкритим емітером відрізняються
від ЛЕ з відкритим колектором тим,
що емітер вихідного транзистора не
під’єднаний до корпусу
(“землі”) мікросхеми, а виведений
назовні, а колектор під’єднаний, до
виводу, на який подається напруга
живлення
.
Навантаження до цих ЛЕ під’єднується
між виводами відкритого емітера і
корпусу. Отже, вихідний каскад ЛЕ являє
собою емітерний повторювач, який на
відміну від ЛЕ з відкритим колектором
забезпечує кращу навантажувальну
здатність. Зокрема, ЛЕ з відкритим
емітером буде забезпечувати більший
вихідний струм лог.1
,
що витікає зі схеми, ніж
,
що втікає у схему ЛЕ, як це має місце у
ЛЕ з відкритим колектором. ЛЕ з відкритим
емітером (зокрема, мікросхеми 559ИП4,
1102АП2 і т.ін.) використовуються такаж як
інтерфейсні мікросхеми мікропроцесорної
техніки.
