160.Агресивна політика формування оборотних активів.

Агресивна політика має такі ознаки:

- підприємство здійснює фінансово-господарську діяльність без обмежень збільшення обсягу оборотних активів;

- підприємство накопичує запаси сировини, матеріалів і готової продукції в обсязі, збільшує дебіторську заборгованість і вільні залишки коштів на рахунках у банку.

Така діяльність підприємства передбачає збільшення частки оборотних активів у загальному обсязі майна до 50 % і більше, при цьому період їх оборотності сягає 90 днів. Агресивна політика не забезпечує, як правило, високої рентабельності активів і сприяє зниженню ризику технічної неплатоспроможності. Несприятливі зовнішні умови на товарному ринку можуть викликати зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності.

При проведенні консервативної політики управління оборотними активами характерними ознаками є те, що підприємство стримує зростання поточних активів і прагне їх мінімізувати. У цій ситуації питома вага оборот- них активів у загальному обсязі майна складає не більше 40 %, скорочується і період їх оборотності. Така політика проводиться підприємством в умовах достатньої визначеності. Тобто заздалегідь відомі умови й обсяги продажів, терміни надходження коштів і платежів, є необхідні товарно-матеріальні запаси, а терміни їх постачання заздалегідь визначено.[15]

161.Поміркована політика формування оборотних активів.

Поміркована політика управління оборотними активами підприємства займає проміжне положення, вона характеризується середнім рівнем рентабельності й оборотності активів.

Поміркований підхід до формування оборотних активів направлений на забезпечення повного задоволення поточної потреби у всіх видах оборотних активів і створенні нормальних їх страхових розмірів на випадок найбільш типових збоїв в ході операційної діяльності підприємства. При такому

підході забезпечується середнє для реальних господарських умов співвідношення між рівнем ризику і рівнем ефективності використання фінансових ресурсів.

162.Стратегії фінансування оборотних активів.

В залеж-ті від відношення менеджера до вибору джерел покриття фінанс обор активів виділяють стратегії: ідеальна, агресивна, консервативна, компромісна. Вибір тієї чи іншої моделі стр-гії фін-ня зводиться до виділення відповідної частки капіталу, яка є джерелом покриття оборотних активів.

163.Ідеальна модель.

Ідеальна модель - спирається на суть категорій “оборот. активи” і “короткості-ві пасиви” та їх взаємної відповід-ті. Термін “ідеальна” означає сполучення активів та дж-л їх покриття виходячи із їх екон. змісту. Позначає, що обор активи своєю величиною співпад-ть з короткост-ми пасивами, тобто чистий оборот. капітал дорівнює 0. В реальному житті така модель практично не зустріч-ся, оскільки на б.-якому етапі своєї діял-ті підпр-во потребує в певній сумі грош. коштів для підтримки поточ витрат. Найбільш ризикована, оскільки при поганих умовах підпр-во м. опинитись перед необхід-тю продажу частини основ. засобів для покриття поточної кредит забор. Суть - довгост-й капітал використ-ся як джерело покриття позаобігових активів.