- •1. Загальна частина
- •2. Підстави для проведення овнс
- •2.1 Відомості про документи, що є підставою для розробки проектно-кошторисної документації в цілому і розділу овнс в її складі
- •2.2 Перелік джерел потенційного впливу планової діяльності на навколишнє середовище
- •2.3 Коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище
- •2.4 Узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних і територіальних обмежень
- •2.5 Дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблеми, що потребують вирішення у зв'язку з цим
- •2.6 Перелік використаних нормативно – методичних матеріалів
- •3. Фізико-географічна і кліматична характеристика району і майданчика розташування об'єкту проектованої діяльності
- •3.1 Картографічні матеріали, ситуаційні схеми
- •3.2 Фізико-географічні умови та рельєф місцевості
- •2.7 Дані про замовника, генпроектувальника та виконавця овнс, в тому числі про організації, які є власниками первинної інформації, виконували дослідження при підготовці матеріалів овнс
- •3.4 Узагальнена характеристика природно-заповідного фонду, флори і фауни
- •4. Загальна характеристика об'єктів господарської діяльності в зонах їх впливу
- •4.1 Загальна характеристика планової діяльності
- •Дані про розміри будівельного майданчика, площі зайнятих земельних угідь
- •4.3 Дані про сировинні, земельні, водні та енергетичні ресурси
- •4.4 Технологічний процес планованої діяльності
- •4.5 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення шкідливих речовин
- •4.6 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
- •4.7 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
- •4.8 Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності
- •4.9 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
- •5. Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє середовище
- •5.1 Геологічне середовище
- •5.2 Повітряне середовище
- •5.2.5 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
- •5.2.7 Визначення якості викидів в атмосферу через факел при освоєнні та випробуванні
- •5.2.8 Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів
- •5.2.9 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
- •5.2.11 Уточнення розмірів санітарно – захисної зони з врахуванням “ рози” вітрів
- •5.2.12 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
- •5.3 Водне середовище
- •5.4 Грунти
- •Обcяги робіт зі знімання родючого шару грунту приведені в табл. 5.21.
- •5.4.2 Розрахунок обсягів земляних робіт з нормалізації стану земельної ділянки
- •Характеристика реагентів, що застосовуються при бурінні і рекультивації
- •5.4.3 Відновлення ( рекультивація ) земельної ділянки, використання родючого шару грунту
- •5.4.4 Обсяги робіт з охорони грунтів і рекультивації земель
- •5.4.4.2 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.4.3 Обсяги робіт з біологічної рекультивації земель
- •5.4.4.4 Матеріали і технічні засоби, що застосовуються при виконанні
- •5.4.6 Економічна оцінка природоохоронних заходів
- •Зведений кошторисний розрахунок
- •5.5 Рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
- •7. Характеристика навколишнього техногенного середовища і оцінка впливів на нього
- •8. Відомості про збитки, заподіяні викидами та розміщенням відходів при спорудженні свердловин
- •8.1 Розрахунок величини збитків, заподіяних викидами при спорудженні свердловини
- •8.2 Розрахунок величини платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •9 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •9.1 Охоронні заходи
- •9.2 Захисні заходи
- •9.2.1 Геологічне середовище
- •9.2.3 Водне середовище
- •9.2.4 Ґрунтовий покрив
- •9.3 Відновлювальні заходи
- •9.4 Ресурсозберігаючі заходи
- •9.5 Компенсаційні заходи
- •9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
- •10. Заява про екологічні наслідки
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Мета і шляхи здійснення проектованої діяльності
- •10.3 Перелік найважливіших впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх кількісної та якісної оцінок з урахуванням можливих аварійних ситуацій
- •10.4 Оцінка екологічного ризику проектованої діяльності
- •10.5 Перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю
- •10.6 Перелік залишкових впливів
- •10.7 Інформування громадськості про планову діяльність
- •Заява про наміри
- •Завдання на розробку матеріалів овнс
- •Індекси небезпеки хімреагентів і матеріалів
9.3 Відновлювальні заходи
Відновлювальні заходи, виходячи зі специфіки об’єкту, стосуються виключно нормалізації стану окремих компонентів довкілля та стабілізації ситуації. Найголовніші з них наступні:
- усунення впливу змін геологічного та водного середовища;
- рекультивація порушених земель після спорудження свердловини;
- дотримання технологічного регламенту (правила спорудження об’єкту та правильне використання техніки і технічного забезпечення).
9.4 Ресурсозберігаючі заходи
Ресурсозберігаючі заходи заключаються в раціональному та повторному використанні водних ресурсів при спорудженні свердловини:
- встановлення лічильників на воду;
- для приготування бурового розчину використовується 30% води повторного використання.
9.5 Компенсаційні заходи
Компенсаційні заходи, полягають у відшкодуванні втрат, спричинених самим процесом втілення проекту. Відшкодування, плата за користування та за будь-які відхилення від дозволених норм проводиться згідно діючого законодавства. Такі розрахунки проводяться на основі спеціально затверджених методик згідно встановлених тарифів. Юридичними суб’єктами, що повинні відрегулювати відносини в цьому плані є власник землі, на якій розміщений об’єкт, та землекористувач.
9.6 Оцінка ризику планової діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ
До основних причин виникнення аварій відносяться:
-
нафтогазоводопрояви та відкриті фонтани в процесі буріння свердловини;
-
аварійні ситуації і порушення технології при випробовуванні свердловини.
Найбільшу небезпеку для навколишнього середовища становить аварійний викид пластової рідини (нафти). Для попередження аварійного викиду пластового флюїду із свердловини проектом на спорудження свердловини передбачено відповідні параметри бурового розчину, обв’язку устя свердловини на період розкриття продуктивних горизонтів противикидним обладнанням, фонтанною арматурою, сепараторною установкою з обв’язкою ємкостей. При бурінні свердловини не допускається порушення технологічних процесів, що можуть привести до аварійних ситуацій, особливо пов´язаних із затрубними відкритими фонтанами. Буріння свердловин ведеться згідно робочого проекту на будівництво свердловини і режимно-технологічної карти, яку розробляють відповідні підрозділи УБР і затверджують головний інженер та головний геолог УБР. На свердловині повинен бути план ліквідації аврарій, що містить вказівки сповіщення відповідних служб організацій, які повинні брати участь у ліквідації аварій та наслідків, перелік необхідних технічних засобів, знешкоджуючих реагентів, способи збору і знешкодженняя забруднювальних речовин.
Організація, що проводить бурові роботи, у відповідності до діючих законів і нормативних документів повинна організувати відомчий контроль за охороною надр, грунтів, поверхневих та підземних вод, атмосферою, за очищенням, нейтралізацією і ліквідацією виробничих відходів, за виконанням заходів, передбачених проектом, станом навколишнього середовища з метою виявлення джерел забруднення та їх ліквідації.
Загальне керівництво організацією робіт по розробці та виконанню природоохоронних заходів відповідно до вимог законів України і нормативних документів проводить керівник підприємства або його заступник.
Повсякденний контроль за станом устаткування і технологічних засобів попередження забруднення навколишнього середовища проводить майстер бурової установки. Він розподіляє між членами бурової бригади обв’язки по контролю за станом окремих ділянок бурової площадки і розміщеного на ньому устаткування, несправність якого може привести до забруднення навколишнього середовища.
При виявленні несправності в обладнанні або появі джерел забруднення члени бригади повинні прийняти міри по ліквідації причин забруднення та доповісти начальнику бурової установки (буровому майстру). У випадку, коли усунути причини забруднення при виконанні бурових робіт не можливо, начальник бурової установки зобов’язаний зупинити буріння, випробування, цементування свердловини до повного усунення недоліків.
Аналіз матеріалів, приведених в попередніх розділах ОВНС, та проведення натурних обстежень території спорудження свердловини свідчать про те, що вплив на навколишнє середовище буде незначний. Результати ОВНС виявили природні чинники впливу на стан та формування змін природного середовища. В процесі втілення проекту передбачається порушення геологічного середовища, а також порушення рослинного покриву, ґрунтів. Комплексна оцінка впливу об’єкту на навколишнє середовище в процесі прогнозованого аналізу показала, що основне навантаження прийме на себе геологічне середовище, атмосферне повітря, грунт, водне середовище, рослинний покрив. Всі інші складові довкілля відчують на собі зовсім незначний вплив.
Залишкові впливи проектованої діяльності на навколишнє середовище:
1) вилучення земельної ділянки в тимчасове користування – 1,5 га;
2) розрахункові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на період спорудження 0,63 г/с, 6,99 т/п.б. Розрахункові приземні концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі не перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) для населених пунктів і складатимуть 0,09-0,61 долі ГДК на границі санітарно-захисної зони.
3) рівень шуму в житловій забудові складає 36,4 дБА, що менше допустимого рівня шуму на території житлової забудови – 45 дБА;
4) водопостачання на господарсько-питні потреби 1,8 м3/добу, 386,8 м3/на період спорудження свердловини – вода питної якості з комунального водопроводу БВО Прикарпатського УБР м.Долина; на технологічні потреби – вода з безіменного потічка – 5,35 м3/добу, 776 м3/на період спорудження; на підживленя котла – 12,0 м3/добу, 900 м3/на період спорудження;
5) нейтралізація та захоронення відходів буріння в шламових амбарах на місці проведення робіт.
У зв’язку з цим, в проекті ОВНС розроблені та обґрунтовані додаткові заходи і рекомендації по забезпеченню стабільної і безаварійної роботи по спорудженню свердловини. Ці рекомендації необхідно обов`язково враховувати на період спорудження свердловини. Впровадження рекомендованих інженерно-технічних рішень та дотримання рекомендацій в процесі спорудження стане надійною основою для забезпечення стабільної роботи об’єкту.
Серед позитивних факторів необхідно відмітити також незначний вплив об’єкту на забруднення атмосферного повітря.
На ряду з іншими господарськими об’єктами, що функціонують протягом багатьох років у Карпатському регіоні, втілення даного проекту не призведе до будь-яких значних ускладнень чи погіршення стану довкілля.
Тому, комплексна оцінка впливу запроектованої діяльності на навколишнє середовище та детальна оцінка впливу на кожну складову довкілля показали, що параметри шкідливого впливу на навколишнє середовище не будуть перевищувати нормативні показники по кожній складовій довкілля в результаті технічних, природоохоронних, ресурсозберігаючих заходів. Запропоновані рекомендації ОВНС мінімізують вплив на довкілля без перевищення встановлених норм. Дотримання цих вимог, а також проведення постійного нагляду та контролю за технологічним процесом і своєчасне впровадження протидіючих стабілізуючих чи запобігаючих заходів дає можливість звести вплив на довкілля до бажаного рівня. Важливе значення відводиться також якості виконання робіт по підготовці та спорудженню свердловини. При недотриманні рекомендацій, використанні некондиційних матеріалів чи неякісному будівництві - ризик забруднення навколишнього середовища значно збільшиться.
Отже, проаналізувавши ступінь впливу на кожний компонент навколишнього середовища, врахувавши заходи по запобіганню або зменшенню шкідливого впливу та залишковий вплив після впровадження заходів на період спорудження свердловини, можна відмітити про екологічну прийнятість проектних рішень.
