21.2. Дайте характеристику економіко – географічного положення, природно-ресурсного потенціалу, населення Канади

Площа – 10 млн.км². Населення – 31 млн. чоловік. Столиця – Оттава. Державний устрій: федеративна парламентська держава у складі Британської Співдружності Націй.

Економіко-географічне положення:

• розташована у північній частині Північної Америки, має велику площу, окрім материкової частини до її складу входять численні острови;

• омивається водами трьох океанів: Тихого, Атлантичного, Північного Льодовитого;

• межує з США, Росією;

Природно-ресурсний потенціал:

Більша частина території розташована у холодних поясах – арктичному і субарктичному, південь – у помірному. Та в цілому країна має сприятливі природні умови і дуже багаті ресурси: великі поклади кольорових і залізних руд, рідкісних металів, урану, нафти, природного газу, кам’яного вугілля. Хвойні та листяні ліси займають 1/3 території, багато річок та озер, на півдні поширені каштанові і чорноземні грунти. В країні є різноманітні рекреаційні ресурси.

Населення. Канада – країна переселенського типу. Більшість людей мешкає в містах на півдні, вздовж кордонів із США. Середня густота населення – 3 чол/км². В містах мешкає 78% населення, найбільшими є Торонто і Монреаль. Нині 63% населення – це англомовні канадці і 25% - франкомовні. Аборигени-індіанці та ескімоси становлять тільки 2% сучасних жителів. Переважаючою релігією є християнство.

21.3. Нанесіть на карту кордони шести держав (за вибором, по три), які спеціалізуються на експорті: А) міді; Б) алюмінію.

Білет 22

22.1. Географія паливно-енергетичної галузі світу.

Протягом ХХ ст. неодноразово змінювалися види сировини паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). В першій половині ХХ ст. 90% видобутку припадало на кам’яне вугілля, що видобувалось і використовувалось високорозвиненими країнами на місці. У 40-х-70-х роках провідну роль енергоносіїв почали відігравати „дешеві нафта” і газ, основна частина видобутку яких (майже 75%) здійснювалась у країнах, що розвиваються або у колоніях. З 70-х років у зв’язку із закінченням ери „дешевої нафти” зростає роль гідроенергії, ядерної енергетики, альтернативних джерел.

Паливна промисловість

Не всі країни мають власні енергоресурси. Цілком достатньо ними забезпечені США, Росія, Китай, Великобританія, Канада, Австралія. Досить велика група країн покриває потреби власним паливом частково: ФРН, Польща, Індія, Аргентина, Бразилія та ін. Практично не мають своїх енергоресурсів: Японія, Італія, Швеція, Республіка Корея.

Нафтова промисловість є провідною галуззю енергетики. Економіка США, Європи, Америки тривалий час розвивалась за рахунок дешевої нафти з країн, що розвиваються. Після створення в 1960 р. Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) ера „дешевої нафти” минула. Ускладнилися умови її видобутку, політична нестабільність, конфлікти додають проблем у нафтовому бізнесі. Нині нафту добувають майже у вісімдесяти країнах світу. Майже 90% покладів, 75% видобутку припадає на країни, що розвиваються. Найбільше нафти добувають Саудівська Аравія, США, Росія.

Значення природного газу різко зросло в другій половині ХХ ст. Найбільший видобуток мають країни СНД (28% світового), зокрема Росія і Туркменістан; США (1/5 видобутку), а також Великобританія, Нідерланди, Норвегія, Канада, Індонезія та ін.

Вугільна промисловість – найстаріша серед паливних галузей, забезпечує майже 1/4 потреб світу в енергоносіях. Понад 1/3 вугілля світу дає Китай, 1/4 - США, близько 1/6 – країни СНД. Значний видобуток вугілля характерний для Індії, Австралії, Південної Африки. Торгівля вугіллям порівняно невелика, у значних розмірах його вивозять Австралія, США, Південна Африка, Канада, Польща, Росія, Китай.