Загальне машинобудування

Об’єднує транспортне (без автомобільного), сільськогосподарське (без тракторного), виробництво промислового та будівельного обладнання (без легкої та харчової пром.)..

Основні характеристики при розміщенні: підприємства орієнтуються на споживача готової продукції (за винятком локомотивобудування, яке тяжіє до джерел сировини).

Розміщення по видам виробництв

Локомотиво- і вагонобудування. Є досить капіталомістким, тому орієнтується на сировину. Тепловози виробляють в Луганську і Харкові. Електровози – в Дніпропетровську. Заводи по ремонту тепловозів є в Києві, Львові, Дніпропетровську, Полтаві, Одесі, Запоріжжі, Конотопі. Залізничні вагони виготовляють– у Кременчуці, Дніпродзержинську. У Маріуполі - вагони-цистерни. Вагоноремонтні заводи (Київ, Харків, Одеса, Львів, Конотоп).

Суднобудівна промисловість. Україна належить до країн з відносно високим рівнем розвитку суднобудування. Вона давала понад 40% загальносоюзного виробництва суден. Суднобудівний комплекс України складається з 8 (9) суднобудівних, 5 машинобудівних заводів, 11 приладобудівних заводів і 27 КБ і НДІ.

Сьогодні найбільшими виробниками суден є: Південна Корея та Японія, на кілька порядків відстають: Німеччина, Польща, Китай, Італія, Тайвань, Україна, Росія, Данія. Значний попит на нові судна пов'язаний із старінням флоту в більшості країн світу та прийняттям нового міжнародного закону, який забороняє заходити в порти суднам, строк експлуатації яких більший 10 років.

Обсяг виробництва суднобудівної продукції в Україні не зменшується, як в інших галузях, а зростає. Це одна із перспективних галузей машинобудування. Кожного року укладаються нові контракти на будівництво суден (головні замовники Росія, Норвегія і Греція). Парадокс полягає в тому, що українські судноплавники заказують мало через високу вартість.

Основний фактор розміщення: орієнтація на морське узбережжя та внутрішні водні шляхи.

Територіальне розміщення: основним центром є Миколаїв, де працюють три суднобудівні заводи (випускають різні типи суден: траулери, танкери), другий центр – Херсон (на двох суднобудівних заводах випускають різні типи океанічних і морських суден (у т.ч. лісовози, , бурові судна, танкери-продуктовози, танкери-нафтовози), портові крани) В Керчі випускають танкери, у Києві – морські траулери. Суднобудівне підприємство є в Феодосії. Судноремонт і виробництво невеликих суден є в Одесі, Іллічівську та Маріуполі.

Траулер – судно для ловлі риби (є обладнання для первинної обробки, морозильні установки), є тралова лебідка.

Сільськогосподарське машинобудування. У розвитку цієї важливої галузі склалася кризова ситуація, зумовлена перш за все руйнуванням колишніх економічних зв’язків. У минулому потреби в комплектуючих задовольнялись за рахунок імпорту з Росії. Лише 30% необхідних деталей вироблялось в Україні. Крім того продукція українських машинобудівників даної галузі не конкурентоспроможна на світовому ринку.

Основний фактор розміщення: орієнтація на райони виробництва готової продукції (сівалки, плуги, культиватори, причепи, машини і обладнання для тваринницьких комплексів).

Територіальне розміщення: Кіровоград (ВАТ «Червона зірка» може забезпечити майже всі потреби в посівних машинах (сівлках), а нині він завантажений лише на 10%), Рівне (з датською фірмою створено СП по випуску комбайнів), Харків (мотори для комбайнів, разом з польськими підприємствами налагоджено випуск зернозбиральних комбайнів «Бізон», «Зубр» та «Обрій»), Дніпропетровськ + Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Олександрія (Кіровоградська область зернозбиральний комбайн «Лан»), Херсон (зернові і кукурудзозбиральні комбайни), Одеса (тракторні плуги). Унікальним в колишньому Радянському Союзі бав Львівський завод з виробництва машин для внесення пестицидів та рідких добрив, а сьогодні завантажений тільки ¼. В Херсоні були випущені три експериментальні комбайни типу «Дон», але через моральне старіння цієї марки випуск припинили. Запасні частини (Київ, Миколаїв, Біла Церква, Чернівці, Донецьк, Луганськ, Житомир, Умань, Конотоп).