- •Конспект лекцій
- •Приклад рішення лінійного програмування задачі симплекс – методом
- •Система обмежень має два одиничних вектори - а4 та а5 . Вони створюють базис.
- •2.1.3. Приклад рішення задачі симплекс – методом з штучним базисом
- •Система обмежень має два одиничних вектори - а3 та а4 . Для того, щоб отримати базис вводимо штучну змінну а5. Система прийме вигляд:
- •2.1.4.Приклад побудова двоїстої задачі та знаходження її рішення по рішенню вихідної задачі лінійного програмування симплекс – методом
- •Система обмежень має три одиничних вектори - а4, а5 та а4 . Вони створюють базис.
- •2.1.5.Приклад рішення транспортної задачі методом потенціалів
- •Вартість перевезень (цільова функція буде дорівнювати :
- •3.2.Метод перебору комбінацій простих ризиків
- •3.2.1.Приклади рішення.
- •3.3. Прийняття рішень в конфліктних ситуаціях
- •Перший варіант платіжної матриці
- •Другий варіант платіжної матриці
- •Тема1. «Математичне моделювання як метод наукового пізнання
- •Математичне моделювання в економіці.
- •2. Розвиток економетрії як науки
- •3. Економетричні моделі та етапи їх побудови
- •Тема1.2 «Парний регресійний аналіз». План
- •Сутність регресійного аналізу.
- •2.Оцінка параметрів парної лінійної регресії методом найменших квадратів (мнк). Властивості мнк- оцінок.
- •3.Коефіцієнти кореляції та детермінації.
- •4.Перевірка моделі на адекватність за критерієм Фішера.
- •Тема1.3: «Множинний регресійний аналіз». План
- •1.Приклади багатофакторний економетричних моделей.
- •2.Загальна лінійна модель множинної регресії.
- •3.Метод найменших квадратів, основні припущення. Мнк-оцінки параметрів лінійної регресії.
- •Література
Тема1.2 «Парний регресійний аналіз». План
-
Сутність регресійного аналізу.
-
Оцінка параметрів парної лінійної регресії методом найменших квадратів (МНК). Властивості МНК- оцінок.
-
Коефіцієнти кореляції та детермінації.
-
Перевірка моделі на адекватність за критерієм Фішера.
-
Сутність регресійного аналізу.
Однією з головних задач економетрії в ринковій економіці є ретельне вивчення кількісних зв’язків між показниками для кращого розуміння господарських явищ і процесів, що в свою чергу дозволяє більш обґрунтовано сформулювати управлінське рішення та дати прогнози на майбутнє. Для вирішення цієї задачі потрібно вміти будувати економетричні моделі.
Зв’язок між різними явищами в економіці складний і різноманітний. На рівень розвитку одного показника можуть впливати багато факторів, рівень впливу яких різний. Ці закономірності потрібно враховувати під час планування, прогнозування і проведення економічного аналізу.
Для вивчення форми зв’язку між показником і факторами на основі статистичних даних використовується регресійний аналіз. Причому, об’єктами дослідження стохастичної залежності соціально – економічних процесів можуть бути різні статистичні показники.
Статистичний показник – узагальнена характеристика певної властивості сукупності, групи.
Наведемо приклади статистичних показників в економіці: обсяг реалізованої продукції; собівартість продукції; прибуток підприємства; суспільний продукт і т.д.
Описати стохастичні залежності між економічними показниками можна за допомогою кореляційно - регресійного аналізу.
Задачею регресійного аналізу є встановлення виду залежностей між змінними та вивчення залежності між ними. Основною задачею кореляційного аналізу є виявлення зв’язку між змінними та оцінка її тісноти та значимості.
Але на застосування кореляційно – регресійного аналізу накладаються такі вимоги:
-
необхідність достатньо великої сукупності спостережень;
-
забезпечення однорідної сукупності спостережень;
-
наявність нормального закону розподілення в сукупності значень показників.
Модель, що описує кореляційно-регресійний зв'язок між економічними показниками називається загальною, яка дійсна для всієї генеральної сукупності спостережень.
У лінійній економетричній моделі має місце лінійний зв'язок між змінними, що характеризують певний економічний процес чи явище. Зауважимо, що лінійні регресійні моделі є найбільш простою, і в переважній більшості випадків - достатньою для практики. Ті з моделей, що використовують метод найменших квадратів (МНК) при оцінці параметрів, називаються класичними і вивчаються у класичній економетрії.
Розглянемо
економетричну модель представлену
загальною лінійною регресією вигляд
якої наступний:
,
(1)
Де
- матриця значень залежної змінної
(пояснювальної змінної);
- матриця
значень незалежних змінних (пояснюючих
змінних);
- матриця
параметрів моделі розмірністю
(
- кількість незалежних змінних,
- число спостережень);
- матриця
випадкової складової.
Незалежні змінні Х (пояснюючі змінні) найчастіше бувають детерміністичними і вони є наперед заданими змінними, або вхідними показниками для економетричної моделі.
Випадкові
складові
називаються
стохастичними складовими, помилками,
залишками. Вони є наслідками помилок
спостережень, містять у собі вплив усіх
випадкових факторів, а також факторів,
які не входять у модель.
Залежні
змінні
(пояснювальні
змінні) є результативними показниками,
які залежать від факторів
та
випадкової складової
.
Отже, вони також є стохастичними, тобто
випадковими. Тому, економетрична модель
є стохастичною.
Розглянемо найпростіший вид лінійної регресії: парна лінійна регресійна модель (лінійна однофакторна регресія).
Парною
лінійною регресією
на
називається одностороння стохастична
лінійна залежність між випадковими
величинами показника
і одного фактора
,
які знаходяться в причинно – наслідкових
відношеннях, причому зміна фактора
виключає зміну показника.
Загальний вигляд лінійної однофакторної регресії наступний:
,
(2)
Де
- залежна змінна (пояснювальна змінна);
- незалежна
змінна (пояснююча змінна);
- параметри
моделі;
- випадкова
складова.
Регресія
характеризує тенденцію зміни статистичного
показника
зумовлену впливом зміни фактора
.
Позначимо оцінки параметрів регресії
через
.
В результаті отримаємо рівняння парної
лінійної регресії:
.
Вона вважається побудованою, якщо
визначені
.
