4. Особливості функціонування пр-індустрії у Європі.

Великого поширення набула ПР-індустрія у Великобританії. Перша ПР-структура у цій країні – страхова кампанія “Ллойд Джордж,” яка постала в 1911 р. В 1914 р. у мережі державних органів постали служби із зв’язків із громадськістю.

Після Першої світової війни уряд Великобританії застосовував ПР-прийоми для роз’яснення і популяризації програм житлового будівництва та охорони здоров’я. В 1926-1933 рр. реноме однієї з найкрупніших ПР-акцій у Великобританії здобули дії сера Стефана Таллентса (Stephen Tallents), за дорученням Імперської ради з маркетингу. При застосуванні кінофільмів, виставок і плакатів Таллентс вклав 1 млн. футів стерлінгів , для того, щоб фрукти та продукти загалом стали краще знані громадянам Великобританії. У 1948 р. Таллентса було призначено першим президентом Інституту ПР (IPR). Тепер медаль сера Таллентса надається особливо успішним ПР-фахівцям. Її передає президент IPR.

Королівське управління з торгівлі, яке постало у 1926 р. ставило перед собою за завдання продемонструвати громадянам Великобританії життєздатність імперії. Це досягалось шляхом застосування кінопродукції, плакатів, радіо, преси та виставок. В 1933 р. Міністерство поштових зв’язків заснувало ПР-відділ , керівником якого став славетний ПР-фахівець Стефан Таллентс. Налагодження та розширення просвітницьких і культурних контактів у міжнародному контексті активізувала Британська Рада, яка була стоврена в 1934 р.

В 1937 р. у Великобританії була створена Національна асоціація працівників ПР-системи на рівні місцевого самоврядування. В 1948 р. був створений Інститут паблік рилейшнз, функції якого полягали у розробці нормативних документів, а також формуванні національної професійної школи ПР; в 1969 р. постала Асоціація консультантів паблік рилейшнз (PRCA). Цікаво, що в 1948 р. було створено Товариство ПР Америки (Public relations Society of America).

Перед початком Другої світової війни у міністерстві праці і охорони здоров’я Великобританії також засновано ПР-відділ.

З 1984 р. у Великобританії розгорнув функціонування Інститут паблік рилейшнз, який сприяв подальшому розвитку цієї професії у Великобританії і підготовці кваліфікованих кадрів із ПР. Значні зусилля для систематизації консультативної діяльності ПР-фахівців у Великобританії тепер виконує професійна Асоціація консультантів у сфері ПР Великобританії.

В 1950 р. Голландський королівський міжнародний торгівельний ярмарок і Голландське товариство ПР організували у Амстердамі зустріч групи директорів провідних фірм Голландії, Великобританії, США, Норвегії, Франції, які працювали у сфері ПР. Вони прийняли рішення про необхідність утворення Тимчасового міжнародного комітету, функції якого полягали у налагодженні міжнародного обміну інформацією та налагодженні співпраці.

Комітет мав також налагодити співпрацю ПР-фахівців і створити Міжнародну асоціацію ПР. Після 5 р. діяльності Тимчасового комітету і жвавих дискусій в ході формулювання концепції діяльності міжнародного органу з ПР 1 травня 1955 р. у Лондоні була створена міжнародна асоціація паблік рилейшнз. Тоді було прийнято Статут організації та обрано її Раду.

Динамічним розвитком характеризується життєдіяльність ПР-індустрії у Франції. Витоки діяльності ПР-мережі у Франції стосуються заснування у Парижі Клубу “Скляний будинок” в 1950 р.

До речі, професор Сем Блек (Великобританія), який є автором книги “Паблік рилейшнз” за походженням родом із Києва; прізвище його батьків – Чорні і до 1911 р. вони жили в Києві.

Загалом розвиток ПР-індустрії характеризується великим динамізмом і утверджується в якості професійної соціально-психологічного сегменту діяльності, яка базується на загальновизнаних методичних і наукових принципах. ПР-фахівці і ПР-структури об’єднались у Міжнародній асоціації з ПР, International Public Relations Association, заснування якої, як вже було сказано, припадає на 1955 р.

Міжнародна асоціація з ПР (МАПР) утвердила свій статус впливової професійної організації. Її діяльність слугувала каталізатором утворення і пожвавлення діяльності національних асоціацій і розповсюдженню сучасних стандартів у сфері освіти, практики і етики ПР. Цим процесам сприяв Кодекс професійної поведінки МАПР, який був затверджений у травні 1961 р. під час сесії Генеральної асамблеї асоціації у Венеції. В цьому ж напрямі мало вплив прийняття Афінського кодексу у 1965 р., який часто характеризується як “моральна хартія,” яка узгоджена із засадами Загальної декларації прав людини.

В 1964 р. міжнародна асоціація ПР (МАПР) офіційно здобула визнання ООН в якості радника Соціально-економічного комітету ООН, а також визнання ЮНЕСКО в якості позадержавної організації у форматі категорії відносин “взаємного інформування.”

МАПР налагодила тісні контакти із регіональним федераціями і національними асоціаціями ПР. Однією з таких федерацій виступає Європейська конфедерація ПР, функціонування якої відбувається на підставі офіційних документів МАПР, а також Європейського кодексу професійної поведінки у сфері ПР. Цей кодекс відомий також як Лісабонський кодекс. Він був схвалений цією конфедерацією у квітні 1978 р. і суттєво доповнений у травні 1989 р.

В жовтні 1998 р. European Public Relations Educational and Research Association започаткувала проект скерований на аналіз і систематизацію знань про європейську ПР-практику. Він отримав назву European Public Relations Body of Knowledge Project. В проект були залучені відомі вчені із Швеції та Швейцарії, Словенії, Нідерландів. Їх студії, Delphi study, були завершені у 2000 р.

Сьогодні у розвинених країнах функція ПР здобула інституціоналізацію в масовому масштабі на рівні як крупних, так і середніх організацій. 439 компаній із списку Fortune 500 (тобто серед найкрупніших компаній світу) створили внутрішні підрозділи, які налагоджують зв’язки із громадськістю.

Більше як у 200 американських університетах і коледжах студентам запропоновано вивчення ПР у форматі навчальних програм “Журналістика” і “Комунікації.” ПР-курси широко викладаються у бізнес-школах, зокрема для спеціальності маркетинг. У США сьогодні налічується більше ніж 5080 ПР-агенств, і 200 000 ПР-фахівців.