Тема 2. Ранні економічні погляди.

2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу і античного світу. План.

1. Економічна думка Стародавнього Сходу.

2. Економічні вчення античної Греції.

3. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів.

Історичні умови:

1. Панування натурального виробництва.

2. Замкненість господарських зв’язків рамками рабовласницького помістя.

3. Слабкий розвиток товарно-грошових відносин.

Особливості економічних поглядів:

1. Предметом дослідження виступають закони ведення домашнього господарства і зростання його дохідності.

2. Методом дослідження виступає опис господарської практики та накопичений досвід (емпіризм).

Пам’ятки економічної думки Стародавнього Сходу – це, як правило, зведення законів та твори по мистецтву управління державою. Економічне знання носить догматичний характер. Цікавою пам’яткою давньоєгипетської думки є збірник “Поученіє гераклеопольського царя своєму синові” (XXII ст. до н. е.), в якому йдеться про:

Необхідність ефективного функціонування апарату управління, який знаходиться між фараоном та населенням.

Апарат управління повинен працювати “як один загін”; підбираючи людей в апарат управління треба наближати “до себе людину за справи її”; не робити різниці між синами знатними та простими.

Найбільш відома пам’ятка перших цивілізацій Месопотамії – кодекс законів старовавілонського царя Хамураппі (XVIII ст. до н.е.), який відображав більш швидкий розвиток приватновласницьких відносин та товарно-грошового обігу.

За цим кодексом :

заборонялась продажа та відчудження земельних ділянок воїнів та інших жителів;

був зменшенний лихварський відсоток (до 20%);

визнавалось право приватної власності, в тому числі на землю;

захищались інтереси учасників правових угод.

Кодекс законів царя Хамураппі – один з перших прикладів державного управління економічним життям за допомогою також і правових норм.

Пам’ятка суспільно-економічної думки Стародавньої Індії – “Артхашастра” (IV ст. до н.е.) (артха – матеріальна користь; шастра - наука, науковий твір). Автор “Артхашастри” – радник царя Каутилья.

За “Артхашастрою”:

державний апарат повинен регулювати все господарство (особливо його ведучу галузь – сільське господарство), будівництво та охорону ірігаційних споруд;

регламентувалося формування доходів держави – прибутки державних господарств, а також податків.

Основні течії суспільної думки Стародавнього Китаю (конфуціанство, легізм, даосизм) (VI-III ст. до н.е.) містять відомості про економічне життя. Пануючую течією в давньому Китаї було конфуціанство.

Конфуцій (Кон Фу - цзи)

(551 - 479 р. р. до н. е.)

Збірник «Лунь - юй» («Беседы и суждения») був записаний його учнями. Ідеал держави знаходив у минулому. Захищав інтереси родової знаті.

Пропонує програму морального вдосконалення кожної людини, як шлях до стабілізації соціально – економічного устрою.

Виступає за регламентацію патріархальних відносин для зміцнення державного устрою.

Пропонує розподіляти багатство порівну, зменшити податки.

Вважає що держава – велика родина, а голова її - батько народу.

Автори пам’яток економічної думки Стародавнього Китаю пропонували багато цінних ідей щодо можливостей кількісного аналізу економічних явищ, організації натурального виробництва, формування принципів державного регулювання.