- •1.1. Господарсько-питні потреби населення
- •Визначення площ і кількості населення
- •Добові господарсько - питні потреби міста
- •1.2. Витрати води на полив вулиць, площ, зелених насаджень.
- •Витрати води на полив вулиць і зелених насаджень
- •1.3. Витрати на технологічні потреби промислового підприємства
- •Добові витрати на виробничі потреби промислових підприємств
- •1.4. Розрахунок витрат води на господарсько - питні потреби працівників промислового підприємства та на приймання працівниками душу
- •Витрати води на господарсько - питні потреби працівників промислового підприємства
- •Витрати води на приймання душу на промисловому підприємстві
- •Баланс добового водоспоживання в місті
- •1.5. Режим водоспоживання.
- •Зведені погодинні витрати води містом
- •Зведені погодинні витрати води містом
- •1.6. Витрата води на протипожежні потреби міста
- •1.7. Режим роботи насосних станцій другого та першого підйомів.
- •Визначення регулюючої місткості бака водонапірної башти у відсотках від добового водоспоживання
- •1.8 Визначення об’єму рчв на насосній станції другого підйому
- •2. Трасування водопровідної мережі
- •3. Вибір матеріалу труб та запірної арматури
- •4.Підготовка мережі до гідравлічного розрахунку
- •Визначення питомих шляхових витрат районів „а” та „б” для режиму найбільшого водорозбору
- •Визначення питомих шляхових витрат районів „а” та „б” для режиму найбільшого транзиту
- •Визначення вузлових витрат для режиму найбільшого водорозбору
- •Визначення вузлових витрат для режиму найбільшого транзиту
- •5. Попередній розподіл витрат по лініях водопровідної мережі. Визначення діаметрів ліній.
- •5.1 Визначення значення економічного фактора.
- •5.2 Визначення діаметрів
- •Визначення діаметрів труб магістральної мережі
- •6. Гідравлічний розрахунок кільцевих магістральних водопровідних мереж. Ув’язка кілець
- •Ув’язка кільцевої водопровідної мережі за методом м.М. Андріяшева (режим найбільшого водорозбору)
- •Ув’язка кільцевої водопровідної мережі за методом м.М. Андріяшева (режим найбільшого водорозбору)
- •Ув’язка кільцевої водопровідної мережі за методом м.М. Андріяшева (режим найбільшого водорозбору та пожежегасіння)
- •Ув’язка кільцевої водопровідної мережі за методом м.М. Андріяшева (режим найбільшого водорозбору та пожежегасіння)
- •Ув’язка кільцевої водопровідної мережі за методом м.М. Андріяшева (режим найбільшого транзиту)
- •Ув’язка кільцевої водопровідної мережі за методом м.М. Андріяшева (режим найбільшого транзиту)
- •7. Гідравлічний розрахунок водоводів
- •Гідравлічні розрахунки водоводів
- •8. Вільні напори. П’єзометричні лінії. Висота водонапірної башти. Напір насосів насосної станції другого підйому.
- •Визначення п’єзометричних відміток та фактичних вільних напорів для режиму максимального водорозбору, режим найбільшого водорозбору та пожежегасіння, режим найбільшого транзиту
- •Напір насосів насосної станції другого підйому
1.6. Витрата води на протипожежні потреби міста
Згідно п. 2.11 [1] протипожежний водопровід в населених пунктах об'єднується з господарсько-питним, тобто мережа повинна бути розрахована на пропуск води, що подається на гасіння пожеж в години найбільшою господарського водорозбору.
Витрата води на зовнішнє пожежегасіння на одну пожежу в л/с і розрахункова кількість одночасних пожеж приймається по таблиці 5 [1] в залежності від кількості мешканців у місті.
Тривалість гасіння зовнішньої пожежі приймається за рекомендацією п. 2.24 [1] - три години.
При гасіння пожежі всередині будинків приймається додаткова витрата води в л/с по таблиці 1[3] в залежності від поверховості та об'єму будівель. В курсовому проекті рекомендується прийняти витрату 5 л/с (дві пожежні струмини по 2,5 л/с).
Витрата води на зовнішнє пожежегасіння на одну пожежу при:
- висоті забудови 3 поверхів – 35 л/с.
Кількість
одночасних пожеж :
1.
1.7. Режим роботи насосних станцій другого та першого підйомів.
Визначення об'ємів регулюючої споруд напірної башти та РЧВ
Графік роботи насосів другого підйому передбачається з таким розрахунком, щоб регулююча місткість бака напірної башти була найменшою при оптимальному режимі роботи насосів.
Добова подача насосів другого підйому повинна дорівнювати розрахунковому добовому водоспоживанню міста. Зменшення регулюючого об'єму баків досягається застосуванням ступінчатого режиму роботи насосів другого підйому.
Найчастіше передбачається дво або триступінчатий графік роботи насосів, щоб він найбільше наближався до графіку водоспоживання (рис. І) та відповідав режимові роботи насосів однієї марки.
Регулююча місткість бака водонапірної башти визначається, згідно п.9.2[1] суміщенням графіків водоспоживання і подані води насосною станцією другого підйому.
Розрахунки виконуються за формою табл. 9. в котрій годинне споживання і подача виражаються у відсотках від добового.
Розрахунок
наведений в
табл.
Таблиця 9
Визначення регулюючої місткості бака водонапірної башти у відсотках від добового водоспоживання
|
Години доби |
Витрата води містом |
Подача води |
Надходження в бак |
Витрата з баку |
Залишок в баку |
||||
|
І варіант |
ІІ варіант |
І варіант |
ІІ варіант |
І варіант |
ІІ варіант |
І варіант |
ІІ варіант |
||
|
0-1 |
3,49 |
4,17 |
3,9 |
0,68 |
0,41 |
|
|
0,68 |
0,41 |
|
1-2 |
3,45 |
4,17 |
3,9 |
0,72 |
0,45 |
|
|
1,4 |
0,96 |
|
2-3 |
3,46 |
4,17 |
3,9 |
0,71 |
0,44 |
|
|
2,11 |
1,3 |
|
3-4 |
3,42 |
4,17 |
3,9 |
0,75 |
0,48 |
|
|
2,86 |
1,78 |
|
4-5 |
3,48 |
4,17 |
3,9 |
0,69 |
0,42 |
|
|
3,55 |
2,2 |
|
5-6 |
3,62 |
4,17 |
3,9 |
0,54 |
0,28 |
|
|
4,09 |
2,48 |
|
6-7 |
4,05 |
4,17 |
3,9 |
0,12 |
|
|
0,15 |
4,21 |
2,33 |
|
7-8 |
4,43 |
4,17 |
4,54 |
|
0,11 |
0,26 |
|
3,95 |
2,44 |
|
8-9 |
4,95 |
4,17 |
4,54 |
|
|
0,78 |
0,41 |
3,17 |
2,03 |
|
9-10 |
4,82 |
4,17 |
4,54 |
|
|
0,65 |
0,28 |
2,52 |
1,75 |
|
10-11 |
4,68 |
4,17 |
4,54 |
|
|
0,51 |
0,14 |
2,01 |
1,61 |
|
11-12 |
4,54 |
4,17 |
4,54 |
|
0 |
0,37 |
|
1,64 |
1,61 |
|
12-13 |
4,52 |
4,17 |
4,54 |
|
0,02 |
0,35 |
|
1,29 |
1,63 |
|
13-14 |
4,41 |
4,17 |
4,54 |
|
0,13 |
0,24 |
|
1,05 |
1,76 |
|
14-15 |
4,54 |
4,17 |
4,54 |
|
0 |
0,37 |
|
0,68 |
1,76 |
|
15-16 |
4,57 |
4,17 |
4,54 |
|
|
0,4 |
0,03 |
0,28 |
1,73 |
|
16-17 |
4,55 |
4,16 |
4,54 |
|
|
0,39 |
0,01 |
-0,11 |
1,72 |
|
17-18 |
4,27 |
4,16 |
3,9 |
|
|
0,11 |
0,37 |
-0,22 |
1,35 |
|
18-19 |
4,34 |
4,16 |
3,9 |
|
|
0,18 |
0,44 |
-0,4 |
0,91 |
|
19-20 |
4,25 |
4,16 |
3,9 |
|
|
0,09 |
0,35 |
-0,49 |
0,56 |
|
20-21 |
4,25 |
4,16 |
3,9 |
|
|
0,09 |
0,35 |
-0,58 |
0,21 |
|
21-22 |
4,18 |
4,16 |
3,9 |
|
|
0,02 |
0,28 |
-0,6 |
-0,07 |
|
22-23 |
3,95 |
4,16 |
3,9 |
0,21 |
|
|
0,05 |
-0,39 |
-0,12 |
|
23-24 |
3,77 |
4,16 |
3,9 |
0,39 |
0,12 |
|
|
0 |
0 |
|
всього |
100 |
100 |
100,00 |
4,81 |
2,86 |
4,81 |
2,86 |
4,81 |
2,6 |
Залишок води підраховується, починаючи з години закінчення найдовшого періоду витрати води з бака. Залишок у цю годину приймається таким, що дорівнює нулю. Регулююча місткість визначається найбільшим залишком води в баку.
Визначення залишків можна починати також приймаючи, що на початку доби (0-1 година) або на початку будь-якої другої години залишок Дорівнює нулю, при цьому він може бути як додатнім, так і від'ємним, а регулююча місткість визначається як арифметична сума найбільшого додатного і найбільшого від'ємного залишку води.
Регулюючу місткість Wрег рекомендується розраховувати для варіантів дво і триступінчатій роботи насосів. Приймається той варіант при котрому регулююча місткість менша.
Пожежний (недоторканий) об'єм води Wрег в баках водонапірних башт повинен розраховуватись на десятихвилнину протяжність гасіння однієї зовнішньої і однієї внутрішньої пожежі при одночасній найбільшій витраті води на інші потреби згідно п.9.5 [1].
Повний об'єм бака водонапірної башти Wб визначається як сума регулюючого об'єму башти Wрег, недоторканого запасу води Wпож та з врахуванням одночасної подачі води насосами другого підйому Wн.2. По рекомендації примітки до п.9.4[1], тобто
Wб = Wрег + Wпож- Wн.2 (5)
Приймаємо, що пожежа виникає в годину найбільшого водоспоживання (цю годину визначаємо за даними таблиці 8.
Одержаний в результаті підрахунків об'єм бака округлюють у більший бік.
Місткість баків водонапірних башт коливається в межах від 15 до 800 найбільш часто зустрічається висота башт 10 – 40 м. Відношення висоти бака до його діаметра приймається від 0,5 до 1,2.
Розміри водонапірних башт приймаються у відповідності з ціновими проектами. У додатку 8 [17] наведено розміри водонапірних башт, що застосовуються вданий час, з таблиці 14.3 [5].
Wб=748,6+24=772,6, м3
