Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры История Гос и Права Украины.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
27.11.2018
Размер:
475 Кб
Скачать
☆

84. Характерні ознаки кримінального законодавства в період будівництва соціалізму(1917-1935 р.Р.)

На початку 30 років у зв’язку з жорсткими, незаконними методами індустріалізації і колективізації, опору їм з боку суспільства стає більш жорстким законодавство щодо відповідальності за виконання чи порушення розпоряджень уряду у кримінальному порядку.Санкції стають неадекватно жорстокими, засоби впливу починаються з крайніх. Словесна незгода з режимом, критика вождів, або відмовчування, коли всі їх славили, розцінювалися як зрада, шкідництво, шпигунство, підбурювання до повалення ладу, прихована ворожість і як результат – притягнення до суду або позасудових органів та кара.Підвищено рівень відповідальності за злочини у сфері економіки, службової діяльності, виробничих відносин. Закони приймалися в Москві, а в Україні лише дублювалися.7 серпня ухвалено постанову уряду, яку називали «закон про п’ять колосків», згідно якого злочинець, що посягнув на громадське добро оголошувався ворогом народу і карався розстрілом. За пом’якшувальних обставин- конфіскація майна і позбавлення волі не менш ніжна 10 років без застосування амністії жменя зернят з колгоспного поля була підставою для кримінальної справи.Кримінальна відповідальність встановлювалася за випуск недоброякісної продукції, погрози на адресу влади чи керівництву. Невиконання в термін планових завдань. Втеча чи перліт за кордон вважалися зрадою і каралися смертю. Недонесення каралося терміном до 10 років.

85. Вибори у I та II Державні Думи. Українська парламентна громада.

В роки революції відбувається піднесеня Укр. Нац. Руху. Під час віборів у першу Д. думу, весною 1096 року, Укр. Партії, за винятком радикальної і демократичної, байкотували вибори. Від У. було обрано 102 депутати (поміщики, інтелігенція, селяни, робітники, священики). У парламенті 45 депутатів об`єдналися в «Укр . Думську громаду» під головуванням адвоката з Чернігівщини І.Шрага.

Громада випускала журнал «Укр. Вісник», з яким плідно співпрацювали Грушевський і Франко. Головною політ. Метою громади було проголошення автономії У. Грушевський навіть склав декларацію, яка мала бути оголошена з думської трибуни. В наслідок розпуску першої Д. думи реалізувати цю ідею не вдалося.

В січні 1907 р. відбувалися вибори в другу Д.думу. У ній взяли участь всі укр. Партії.

47 укр. Депутатів знов об`єдналися в «Укр. Думську громаду» і видавали часопис «Рідна справа- вісті з Думи».

Громада вимагала: 1.Автономію У., 2.українізацію освіти і держ. Управління. 3.Створення кафедр укр. Мови, літератури та історії.

Діяльність укр. Громади показала світовій громадськості, що укр. Народ існує і захищає свої права.

Уряд збирав сили для придушення революції. 3 червня 1907 р. друга Д. дума була розпущена. Це свідчило про закінчення революції і початок реакції. Деякі політ. Партії пішли в підпілля, а їх кирівники емігрували. Укр. Періодичні видання практично зникли, а розмови про українізацію освіти дратували царський уряд.

Єдиною легально-діючою укр. Організацією була ТУП ( Товариство Укр. Поступовців), яка висупала за україніз. Освіти, допущення укр. Мови у громадських установах, суді і церкві. Методи боротьби- конституційні.