4 Міжнародна співпраця

В силу історичних обставин Україна в космічній сфері постійно змушена кооперуватися з світовим співтовариством. Часом це гальмує її розвиток, але переважно саме це дозволяє розкривати її потенціал більш повно.

4.1 Україна-Росія

Найбільшим партнером України в космічній сфері є Росія. Це зумовлено історичними обставинами. Космічна промисловість створювалася в період коли кооперація між союзними республіками СРСР була нормальним явищем і це зумовило технологічну прив'язку української космічної галузі до Росії. В той же час існує й зворотня прив'язка Росії до України. В цілому технологічна співпраця в цивілізованому світі є явищем нормальним та закономірним. Останнім часом Росія скорочувала кількість програм за якими здійснюється співпраця, але це підштовхувало нашу державу до більш різновекторної міжнародної діяльності, що в свою чергу дає очевидні переваги.

Однак останнім часом можна прослідкувати й ряд позитивних моментів. На найближчі роки саме на українських ракетах-носіях Зеніт-3SLBФ буде триматися російська наукова програма — всі російські наукові космічні апарати ресії «Спектр» та АМС планують запускати саме цими носіями. Також Росія зацікавлена в подальшій модернізації носія Зеніт-3SL. В конструкції є запаси для зниження маси третього ступеня й відповідно є можливість збільшити масу корисного навантаження на 200—300 кілограм для доставки на геостаціонарну орбіту.

Крім того програма МАКС в випадку її реалізації одразу значно підтягне промисловість України в космічній та авіаційній сфері. Більше половини компонентів системи вироблятися може в Україні і лише один з ключових елементів системи космічний апарат виробляється в Росії. Але престижність проекту надзвичайна, оскільки подібного ще не створював ніхто в світі.

4.2 Україна-єка

Україна нині віддає перевагу співробітництву з Європейською комісією та Європейською космічною агенцією в рамках першої європейської космічної програми, а також участі в програмах Аврора, Галілео (згадана вище), GMES та FLPP (майбутні пускові установки). Українські підприємства задіяні в програмі VEGA у співпраці з Фіат Авіа (Італія).

З іншого боку, повною мірою була реалізована Програма технічної підтримки Бістро-2 Європейської комісії, яка стосується забезпечення захисту права на інтелектуальну власність в рамках комерціалізації українських космічних технологій. Започатковано проект Бістро-3, який має на меті визначення механізмів маркетингу космічних технологій в цивільній сфері. НКАУ бере участь у цьому проекті, що стосується його організаційних аспектів і правової підтримки.

Щодо програми Галілео, то угода між ЄС і Україною визначає багато галузей співробітництва: радіочастотний спектр; науково-дослідницька і навчальна; промислова діяльність; розвиток торгівлі і ринку; стандартизація, сертифікація регулятивні міри; безпека, відповідальність і відшкодування витрат. Угодою також передбачено створення спільних підприємств з метою реалізації програми, використання і розвитку послуг Галілео. В предмет угоди, крім того, входить захист прав інтелектуальної, комерційної і промислової власності у всіх сферах, що мають відношення до забезпечення і обслуговування програми Галілео для поліпшення співпраці у сфері виробництва.

ЄС і Україна домовляються також про співробітництво у питаннях вивчення і реалізації архітектури наземної системи і дійшли тимчасового порозуміння щодо поширення системи EGNOS на територію України, використовуючи наземну інфраструктуру, яка складається з українських станцій контролю.

Крім того, під час Салону в Ле Бурже в 2005 р. було підписано Угоду про стратегічну співпрацю між українським урядом та компанією EADS. Ця угода покриває 5 можливих галузей співробітництва: авіація, космос, оборона, нагляд за кордонами та безпечний зв'язок.

Нарешті, що стосується співробітництва між Україною і Європейською космічною агенцією (ЄКА), то слід відзначити, що створення робочої групи за ініціативою останньої відбулося дещо передчасно, позаяк для Агенції входження до неї України не виглядає наразі пріоритетним питанням.

В цей час провідні європейські аерокосмічні підприємства виявляють живий інтерес до співробітництва з Південмашем в космічних проектах майбутнього: пускові установки, супутники, космічні дослідження, гармонізація законодавства, виведення на орбіту тощо. Впродовж 2005—2010 років відбувалися чисельні зустрічі між представниками європейської космічної промисловості і Південмашу. Стало очевидно, що відсутність політичних угод між ЄКА і НКАУ є перешкодою для широкоформатного співробітництва у космічній галузі між Україною і Європою.

Співголова спільної робочої групи Україна — ЄС з космічних досліджень Хардвіг Бішофф визнає великі можливості України в галузі космічних досліджень і технологій і вважає, що наша країна знайде гідне місце в європейській космічній політиці та європейській космічній співпраці. За його словами, передусім йдеться про систему глобального моніторингу навколишнього середовища й безпеки — GMES (Global Monitoring for Environment and Security). Х. Бішофф вважає, що навігаційна система Galileo, створювана в Європі, має охопити й територію України. За його словами, зараз тривають переговори про підключення України до створення такої європейської системи глобальної навігації, яка на відміну від американської системи GPS має цивільне застосування. Також великі можливості для співробітництва існують у сфері космічних наук, у секторі запуску космічних апаратів, вважає представник Єврокомісії. Він також визнає існування проблем на шляху космічного співробітництва. Одна з них полягає в тому, що українській стороні не так легко бути залученою до європейських науково-дослідних програм, а також до європейських консорціумів. «Ми з європейської сторони повинні надавати більше підтримки і давати більше ідей — як інтегрувати українських вчених до великих проектів», — вважає Х. Бішофф. Водночас він зауважив, оскільки отримання Україною членства в ЄКА потребуватиме чимало років, сторони можуть співробітничати прямо в рамках Угоди про науково-технічне співробітництво між Україною та ЄС.

Особливих перешкод на шляху співпраці вчених України та Європи в космічній сфері не існує. «Ми добре розуміємо одне одного, наші інтереси збігаються, і головне, очевидно, знайти спільні цілі й рухатися до них разом», — зазначив Е. Кузнєцов. За його словами, українська космічна галузь функціонує, і для неї не важко залучити іноземний капітал до цікавих і важливих проектів. Заступник гендиректора переконаний, що Україна братиме участь у глобальному проекті європейської навігаційної системи Galileo, що передбачає виведення в космос 30 супутників. «Вже сьогодні ми вкладаємо кошти в наукові проекти, маємо гарні напрацювання для прийому інформації із супутників системи Galileo. Маємо підготовлену наземну інфраструктуру, яка працюватиме в цій системі», — сказав Е. Кузнєцов[3].

Як пояснив директор Харківського радіоастрономічного інституту НАН України, академік Олександр Коноваленко, йдеться про використання антени РТ-70 в Євпаторії для прийому сигналів телеметрії з європейських космічних місій далекого космосу типу «Марс-Експрес». Харківський інститут підписав контракт з ЄКА щодо реалізації цього року пілотного проекту випробування антенних засобів українського виробництва для супроводження космічних місій європейських держав. Якщо буде доведено, що антена є високоефективною, то така робота може стати буденною. Тоді за певним регламентом антену підключатимуть до прийому сигналів від космічних апаратів, сказав О. Коноваленко.

Як зазначив заступник гендиректора НКАУ, Україна має перспективу для участі в космічному сегменті проекту Galileo. Якщо ми активно співпрацюватимемо в галузі науки, космічних досліджень, розробки нової техніки, електроніки й мікроелектроніки, ми зможемо зробити свій внесок й у створення цих космічних апаратів та вдосконалення існуючих наземних засобів, зазначив він.

До європейських космічних проектів залучається харківський ВАТ «Хартрон», що спеціалізується на виробництві космічних систем управління. Про це сказав директор із розвитку бізнесу англійської компанії НТА Джіангранде Барресі. Орієнтуватимуть на орбіті європейські супутники двигуни українського виробництва. У лютому ДКБ «Південне» підпише контракт з італійською компанією Avio на поставку 6 розгінних блоків РД-868Р протягом року для європейського ракети-носія VEGA, сказав начальник проектного сектора ДКБ «Південне» Олександр Животов. За його словами, ДКБ «Південне» протягом чотирьох років працювало над створенням унікального розгінного блоку — рідинного ракетного двигуна 4-ї ступені носія VEGA — РД-868Р з тягою 250 кг. Український конструктор зазначив, що європейці довго вибирали та взяли наш двигун, який є кращим з існуючих двигунів із подібною тягою та розмірністю. Багато представників української космічної галузі одностайні в необхідності активної співпраці з ЄС.