Запитання для самоперевірки

1. Класифікація газових палив.

2. Склад горючої і негорючої частин газоподібного палива.

3. Калорійність стиснутих і зріджених газів.

4. Особливості використання газового палива порівняно з бензином.

5. Склад, властивості і використання зріджених газів.

6. Природне газоподібне паливо і його використання.

7. Переваги і недоліки вуглеводневих газів, як палива для автомобілів.

8. Назвіть елементи газової паливної системи.

9. Які речовини в складі паливних газів мають високу корозійність?

4.6 Властивості і використання альтернативних палив

Для вирішення енергетичної і екологічної проблеми необхідно, щоб альтернативні палива мали достатні сировинні ресурси, можливість масового виробництва, технологічну і енергетичну сумісність з транспортними силовими установками, прийнятні токсичні і економічні показники, були безпечні і нешкідливі в експлуатації.

До альтернативних палив можна віднести штучне рідке паливо, спирти і водень.

Одержання синтетичних палив з вугілля та інших твердих копалин методами деструктивної гідрогенізації і газифікації нині обходяться значно дорожче, ніж їх виробництво з нафти. Крім того, одержаний бензин має невисоку детонаційну стійкість.

Спирти і водень можна використовувати в якості добавок до палив і як самостійне паливо.

Студенту необхідно вивчити методи одержання палив, знати їх основні фізико-хімічні і експлуатаційні властивості, їх переваги та недоліки.

Спирти володіють високими октановими числами, внаслідок чого їх доцільно використовувати в якості палива для двигунів з примусовим запалюванням. Використання в чистому вигляді вищих спиртів не доцільно. Добавлення їх до бензинів призводить до значної економії останніх і зменшення токсичності відхідних газів.

Використання водню в якості палива вимагає вирішення ряду серйозних задач і, перш за все, розміщення запасу водню на автомобілі. Необхідно звернути увагу на варіанти зберігання водню на автомобілі, на здатність його проникати в метали і змінювати їх властивості. Необхідно знати, які переваги і недоліки мають водневі двигуни порівняно з бензиновими.

Одночасно доцільно ознайомитися з роботами, що стосуються використанню паливно – водневих емульсій.

Запитання для самоперевірки

1. Які альтернативні палива ви знаєте?

2. Опишіть методи одержання рідкого палива з вугілля і дайте характеристику якості такого палива?

3. В яких випадках доцільно використовувати як паливо спирти? Які особливості виникають при їх застосуванні?

4. В чому переваги і недоліки використання бензоспиртових сумішей?

5. Які особливості має використання водню як палива для автомобілів?

6. Які існують способи зберігання водню на борту автомобіля?

7. Переваги і недоліки використання водопаливних емульсій в двигуні внутрішнього згорання.

4.7 Тертя, спрацювання, змащування і класифікація мастильних матеріалів

При взаємному переміщенні контактуючих поверхонь працюючих механізмів виникає тертя – опір переміщенню однієї поверхні відносно іншої, в результаті чого деталі, що труться спрацьовуються. Для зменшення затрат енергії на подолання тертя і зниження зношування деталей використовуються мастильні матеріали.

В цьому розділі необхідно вивчити види і характеристики тертя та зношування, групи мастильних матеріалів, їх призначення і основні вимоги, які ставляться до них.

Існують тертя спокою, ковзання і кочення. Тертя ковзання виникає при поступальному русі однієї поверхні по іншій або при обертанні однієї деталі в середині другої. Тертя кочення виникає під час перекочування тіла по поверхні іншого ( шарикові і роликові підшипники). Сила тертя кочення значно менша сили тертя ковзання.

В залежності від наявності і розприділення мастильного матеріалу на поверхнях тертя розрізняють сухе, граничне та рідинне тертя.

Студенту необхідно ознайомитися з гідродинамічною теорією змащування, приділивши особливу увагу формулам для визначення сили рідинного тертя і мінімальної товщини шару оливи.

Мастильні матеріали класифікують на групи в залежності від походження, зовнішнього вигляду і призначення.

За походженням мастильні матеріали поділяються на мінеральні (нафтові), синтетичні і органічні. За способом виробництва усі нафтові оливи діляться на дистилятні, залишкові і змішані. Оливи піддаютьсяочищенню в залежності від сировини і вимог до них. За напрямом очищення оливи діляться на оливи селективної очистки і гідроочищення. Як правило, усі мінеральні оливи проходять депарафінізацію, а залишкові – деасфальтизацію.

За зовнішнім виглядом мастильні матеріали діляться на рідкі, пластичні, тверді.

За призначенням оливи діляться на моторні, які служать для змащування поршневих двигунів внутрішнього згоряння (карбюраторних, дизельних, авіаційних); газотурбінні – для змащування газотурбінних установок; трансмісійні для різного типу передач і зубчатих редукторів; індустріальні – для змащування машин і механізмів різного промислового обладнання та різного призначення – компресорні, циліндрові і для холодильних машин.

Необхідно вивчити функції змащувальних олив. Призначення змащувальних олив – зменшення тертя у вальницях і опорах; зношення поверхонь, що труться; відвідення тепла від деталей; винесення із зони тертя продуктів спрацювання; захист від корозії і збільшення відповідно терміну служби мотора, механізму.

Для виконання зазначених функцій змащувальні оливи повинні характеризуватися відповідним рівнем експлуатаційних властивостей, що забезпечують високу стабільність її при використанні в машинах і механізмах, зберіганні і транспортуванні.

Загальні вимоги до олив можна сформулювати наступним чином: оптимальні в’язкісно–температурні властивості для легкого пуску машин при від’ємних температурах довкілля; зменшення втрати потужності двигунів на тертя; добрі мастильні властивості для надійного змащування деталей на усіх режимах роботи двигунів; достатня антиокислювальна стабільність для запобігання зміни хімічного складу олив в процесі їх роботи; задовільні миючі властивості з метою зменшення нагароутворення на гарячих деталях; високі протикорозійні властивості по відношенню до конструкційних матеріалів; низька випаровуваність; невелика піноутворююча здатність; невисока токсичність.

Крім загальних вимог до змащувальних олив ставляться і окремі вимоги в залежності від умов експлуатації механізмів і машин, конструкції змащувальних вузлів і їх навантаження.