- •Конкретні методи:
- •7. Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії і практиці.
- •№8 Правове мислення
- •№ 23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •№ 25. Поняття правового регулювання. Прийоми правового регулювання
- •30. Поняття і структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •36. Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості
- •39. Загально-соціальні та спеціальні функції права. Функції права і функції правосвідомості.
- •43.Джерела права. Первинні і вторинні джерела права. Джерела права сучасної України.
- •51.Система права, галузі та інститути права. Правові спільноти
- •52. Приватне та публічне право
- •63. Поняття і форми систематизації норм.-правових актів
- •65. Поняття і види порушень. Зловживання правом..
- •71. Суверенітет держави. Криза суверенітету сучасної держави.
- •75. Поняття механізму держави. Механізм держави і державний апарат.
- •83. Концепція правової держави. Україна як правова держава.
- •2.Первісна і похідна держава, олігархічна теорія винекнення держави
- •72. Сучасна і до сучасна держави
51.Система права, галузі та інститути права. Правові спільноти
Система права - це внутрішня структура права, котра виражається в єдності й погодженості всіх діючих норм права даної держави, а також у їхньому розподілі по галузях і інститутам права.
Система права - це впорядкована безліч всіх діючих юридичних норм даної держави. Говорячи про систему права, слід пам'ятати, що не треба плута¬ти це поняття з правовою системою, під якою розуміється правова організація усього суспільства, сукупність усіх юридичних явищ, які функціонують у державі
Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, яка регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.
Осн.конституційне право
Адміністративне право — система правових норм, які регулюють управлінські відносини у сфері здійснення виконавчої влади, розпорядничої діяльності державного апарату, його взаємовідносин з іншими державними та недержавними організаціями і громадянами.
Цивільне право — система правових норм, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини, що укладаються між фізичними та юридичними особами як рівноправними.
Кримінальне право — система правових норм, які охороняють від злочинних посягань на права і свободи людини і громадянина, конституційний лад, усі види власності тощо, установлюючи міру кримінальної відповідальності за їх вчинення.
Особливу галузь права становить міжнародне право.
Міжнародне право — система правових норм, які регулюють публічні взаємовідносини між державами (міжнародне публічне право) або приватні правові відносини між громадянами різних країн та їх об'єднань (міжнародне приватне право).
За субординацією у правовому регулюванні відрізняють матеріальні та процесуальні галузі права.
Матеріальні галузі права (матеріальне право) — прямо регулюють суспільні відносини. До них належать конституційне (державне), цивільне, адміністративне, кримінальне та ін. право.
Процесуальні галузі права (процесуальне право) — визначають процедуру реалізації матеріального права і є похідними від нього.
Інститут права — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин.
Інститути права за сферою поширення (або за складом):
— галузеві (інститут спадкування);
— міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні правопорушення, інститут приватної власності).
Інститути права за функціональною роллю:
— регулятивні (інститут міни);
— охоронні (інститут кримінальної відповідальності). Інститути права за субординацією у правовому регулюванні:
— матеріальні (інститут підряду);
— процесуальні (інститут порушення кримінальної справи).
Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузі права. Підгалузь права — система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобов'язальне право, спадкове право, авторське право та ін.; фінансове право — банківське і податкове право; екологічне — лісове, гірниче, водне.
