Контрольні запитання

• Відношення мікроорганізмів до молекулярного кисню. Аеробні, мікроаерофільні та анаеробні бактерії.

• Водна активність середовища. Осмотичні властивості розчинів. Осмофільні та осмотолерантні мікроорганізми.

• Відношення мікроорганізмів до середовища з різною концентрацією солей. Галофільні та галотолерантні бактерії.

• Психрофільні та психротрофні бактерії. Механізми адаптації до низьких температур.

• Термофільні мікроорганізми. Поділ на групи залежно від кардинальних і оптимальних температур.

Розділ іі. Екологічні зв’язки мікроорганізмів у біогеоценозах

Мікроорганізми в природних умовах існування ніколи не бувають ізольованими, а найчастіше – об’єднані у певні асоціації, між окремими видами в яких утворюються різні взаємозв’язки: метабіоз, симбіоз, антагонізм і паразитизм.

Метабіоз – такий взаємозв’язок організмів, коли продукти життєдіяльності одного організму використовуються іншим.

Симбіоз – взаємодія двох або більше організмів, спільне існування яких створює взаємовигідні умови.

Антагонізм – взаємозв’язки, за яких один організм пригнічує розвиток інших.

Паразитизм – явище, коли один організм живе цілком за рахунок іншого, спричиняючи в деяких випадках загибель свого хазяїна.

Тема 3. Виділення мікроорганізмів-антагоністів із природних умов їх існування

Антагоністичні властивості мікробів проявляються утворенням антибіотико-специфічних продуктів обміну мікроорганізмів.

Мікроорганізми, в еволюційному ході розвитку яких з’явилася і спадково закріпилася здатність утворювати антибіотичні речовини, перебувають у більш вигідному становищі в умовах гострої боротьби за існування. Найбільша кількість антагоністів спостерігається в місцях, де наявні різні види мікроорганізмів і, отже, найбільш гостро розвивається конкурентна боротьба, наприклад в удобрених ґрунтах, перегної та ін. Утворення антибіотичних речовин залежить також і від екологічних умов, які визначають характер обміну речовин в антагоністів.

На обмін речовин, як відомо, впливають характер і властивості живильних і енергетичних речовин, аерація, температура, фізико-хімічні умови середовища та ін. Утворення антибіотичних речовин часто пов'язане з певною стадією розвитку організму.

Методи виділення бактерій і актиноміцетів-антагоністів з природних субстратів ідентичні. Однак у процесі відокремлення представників тієї або іншої групи мікроорганізмів необхідно враховувати їх специфіку, а отже, створювати умови, сприятливі для переважного розвитку бажаної групи організмів.

Під час виділення актиноміцетів із природних субстратів потрібно враховувати умови, які позитивно впливають на розвиток цих організмів і не перешкоджають розвиткові бактерій і грибів. До таких можна віднести склад живильного середовища і насамперед характер джерел азоту та вуглецю, кислотність середовища та температуру.

Для визначення антибіотичних властивостей актиноміцета застосовують методи, засновані на здатності антибіотика дифундувати в товщу агару й затримувати ріст або вбивати мікроорганізми, які знаходяться в зоні дифузії антибіотика.

Антимікробний спектр виділених чистих культур актиноміцетів-антагоністів вивчають за методом перпендикулярних штрихів і методом агарового блочка.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

Мета роботи: виділити чисті культури актиноміцетів із різних ґрунтових зразків і визначити їх антимікробний спектр.

Завдання

1. Виділити чисті культури актиноміцетів у різних ґрунтових зразках за методом висіву ґрунтової витяжки на поверхню живильних середовищ.

2. Визначити антимікробний спектр виділених чистих культур актиноміцетів-антагоністів методом перпендикулярних штрихів.

Матеріали та обладнання

1. Мікроскоп МБІ-1, предметні скельця, імерсійна олія, бактеріологічна петля.

2. Стерильні пробірки та піпетки на 10, 5 і 1 мл, стерильні чашки Петрі, колби на 200-500 мл, чашки і пробірки з МПА, зразки ґрунту.

3. Культури мікроорганізмів: A. vinelandii, P. fluorescens, M. lysodeikticus, S. cerevisiae, B. megaterium, В. subtilis, B. thuringiensis – як тест-об’єкти.

4. Кружечки фільтрувального паперу; розчини антибіотиків з відомим титром;

5. Середовище Гаузе (г/л): сульфат амонію – 1, двозаміщений фосфат калію – 1, хлорид натрію – 1, сульфат магнію – 1, крохмаль – 10, агар-агар – 15, дистильована вода – 1000мл, рН середовища 7,0. Середовище Чапека (г/л): сахароза чиста – 20, нітрат натрію – 2, двозаміщений фосфат калію – 1, сульфат магнію і хлорид калію – 0,5, сульфат заліза – 0,1, карбонат кальцію – 3, агар-агар – 20, рН середовища 7,0.