- •Тема 1 числові ряди 5
- •Тема 2 функціональні ряди 30
- •Тема 3 ряди фур'є 67
- •Передмова
- •Тема 1 числові ряди
- •1.1 Поняття числового ряду. Збіжні і розбіжні ряди
- •1.2 Найпростіші властивості збіжних рядів
- •Доведення
- •Доведення
- •1.3 Додатні ряди. Ознаки збіжності
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.4 Ряди з довільними членами. Знакозмінні ряди
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.5 Властивості абсолютно збіжних рядів
- •1.6 Розв’язування задач із використанням ознак збіжності рядів
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2 функціональні ряди
- •2.1 Поняття функціонального ряду і області його збіжності. Поняття рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Властивості рівномірно збіжних рядів
- •2.2 Степеневі ряди. Теорема Абеля
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.3 Властивості суми степеневого ряду
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •2.4 Формула і ряд Тейлора
- •Доведення
- •Доведення
- •2.5 Розвинення елементарних функцій в ряд Тейлора
- •2.6 Застосування степеневих рядів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.7 Приклади розв’язування типович задач
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3 ряди фур'є
- •3.1 Ортогональна система функцій. Ряд Фур'є
- •Доведення
- •Розвязування
- •Розв’язування
- •3.2 Ряди Фур'є для парних і непарних функцій
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.3 Ряд Фур'є для функції з довільним періодом 2l
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.4 Ряд Фур'є в комплексній формі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.5 Узагальнений ряд Фур'є
- •3.6 Інтеграл Фур'є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.7 Комплексна форма інтеграла Фур’є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.8 Приклади розв’язування типових задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Порядок виконання завдання
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Доведення
Очевидно, що
.
Якщо
-
парне, то
,
бо
,
а вирази в дужках недодатні.
Зауважимо,
що
,
бо
,
а вирази в дужках невід'ємні.
Аналогічно
можна показати, що коли
- непарне, то
.
Отже,
для кожних натуральних
та
маємо
. (1.23)
Оскільки
,
то для кожного
існує натуральне число
таке,
що
при будь-якому
справедлива нерівність
.
За критерієм Коші даний ряд збіжний.
Наслідок.
Абсолютна похибка, яка одержується від
заміни суми знакозмінного ряду (1.22)
його
-ю
частинною сумою, не перевищує абсолютної
величини першого з відкинених членів
ряду.
Приклад 1.17 Дослідити на збіжність ряд
![]()
Розв’язування
Оскільки
і
,
то за ознакою Лейбніца даний ряд буде
збіжним.
1.5 Властивості абсолютно збіжних рядів
Теорема 1.15 Якщо ряд збіжний абсолютно, то ряд, одержаний з нього будь-якою перестановкою членів, також абсолютно збіжний і має ту саму суму.
Зауваження. Зазначимо, що ця теорема не має місця у випадку умовно збіжних рядів.
Теорема 1.16 (Рімана) Якщо ряд збіжний умовно, то в результаті перестановки його членів можна одержати ряд, який має наперед задану суму, а також розбіжний ряд.
Теорема 1.17 Якщо абсолютно збіжні ряди
,
![]()
мають
відповідно суми S
і
,
то
ряд, складений з усіх добутків вигляду
,
занумерованих
у будь-якому порядку, також абсолютно
збіжний і має суму
.
На практиці добуток рядів зручно записувати у вигляді
, (1.24)
де спочатку записано член, сума індексів якого дорівнює 2, потім - всі члени, сума індексів яких дорівнює 3 і т.д.
1.6 Розв’язування задач із використанням ознак збіжності рядів
Приклад
1.18
Дослідити на збіжність ряд
.
Розв’язування
Використаємо
другу ознаку порівняння. Розглянемо
збіжний узагальнений гармонічний ряд
.
Тоді
,
за теоремою 1.10 даний ряд також збіжний.
Приклад
1.19
Дослідити на збіжність ряд
.
Розв’язування
Використаємо
другу ознаку порівняння. Розглянемо
збіжний ряд
.
Тоді
,
за теоремою 1.10 даний ряд також збіжний.
Приклад
1.20
Дослідити на збіжність ряд
.
Розв’язування
Використаємо ознаку Д’Аламбера (теорема 1.11).
,
;
.
За ознакою Д’Аламбера даний ряд розбіжний.
Приклад
1.21
Дослідити на збіжність ряд
.
Розв’язування
Застосуємо
інтегральну ознаку Коші (теорема 1.12).
Функція
невід’ємна та незростаюча на проміжку
.
Дослідимо на збіжність невласний
інтеграл
![]()
.
Оскільки
невласний інтеграл
збіжний,
то за інтегральною ознакою Коші буде
збіжним і даний ряд.
Приклад
1.22
Дослідити на абсолютну та умовну
збіжність ряд
.
Розв’язування
Для дослідження на абсолютну збіжність розглянемо ряд з модулів членів даного ряду. Цей ряд такий
;
він є
розбіжним як узагальнений гармонічний
ряд з
.
Такий результат означає, що ряд
не збіжний абсолютно.
Перевіримо
умовну збіжність. Члени даного ряду
монотонно спадають за абсолютною
величиною і загальний член цього ряду
прямує до нуля
при
.
За ознакою Лейбніца (теорема 1.14) даний
ряд збіжний.
Таким
чином, ряд
умовно збіжний.
