- •Носик м.О. Філософія
- •Передмова
- •І. Розгорнутий тематичний план з дисципліни
- •Іі. Завдання вивчення предмету
- •Ііі. Мета вивчення предмету та його місце в навчальному процесі:
- •Тема 3. Європейська середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження та Нового часу
- •IV. Міжпредметні зв’язки та структурно-логічна схема предмету
- •Іv. Зміст навчального курсу Модуль і. Історія становлення світової філософської думки Розділ і. Зміст історії виникнення і розвитку філософії
- •Тема 1. Вступ до філософії. Філософія як наука
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу
- •Тема 4. Європейська філософія XVIIIXIX ст.
- •Тема 5. Становлення філософської думки в Україні
- •Тема 6. Сучасна світова філософія хіхххі ст.
- •Модуль іі. Людина і світ: проблема буття і пізнання Розділ іі. Онтологія і гносеологія
- •Тема 7. Проблема буття у філософії
- •Тема 8. Проблема пізнання у філософії
- •Розділ ііі. Діалектичні засади буття світу
- •Тема 9. Проблема розвитку у філософії: історія і сучасність
- •Тема 10. Філософські засади наукового пізнання. Методика наукових досліджень
- •Розділ IV. Філософська антропологія
- •Тема 11. Проблема людини і буття людини. Людська свідомість як соціальний феномен. Духовний вимір людського буття
- •Тема 12. Соціальна філософія: основи філософського аналізу суспільства. Суспільство і культура. Соціальна структура суспільства і його політична система
- •Розділ V. Людина і історія. Глобалізація і її вплив на людину
- •Тема 13. Людина та історичний процес
- •Тема 14. Глобалізація та її соціально-економічні наслідки. Глобальні проблеми сучасності
- •VI. Плани семінарських занять
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Семінар №10. Проблема розвитку у філософії: історія і сучасність
- •Список необхідної літератури:
- •Семінар №11. Філософія і методика проведення наукових досліджень
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •VII. Принципи оцінювання навчальної роботи студентів
- •Модульно-рейтингова система оцінювання ects (українська модель)
- •Загальні критерії оцінювання навчальної роботи студентів (відповідно до ects)
- •Загальні критерії оцінки знань, умінь і навичок студентів
- •Принципи оцінювання роботи студентів на семінарському занятті
- •Принципи оцінювання контрольних робіт студентів
- •Принципи оцінювання індивідуальної роботи студентів (написання рефератів)
- •Принципи оцінювання індивідуальної роботи студентів (написання творчих робіт)
- •Принципи оцінювання рівня підготовки студентів до іспиту
- •Viiі. Теми рефератів
- •Іх. Методичні рекомендації до написання рефератів
- •Загальні вимоги
- •Вимоги до оформлення титульної сторінки
- •Вимоги до оформлення списку літератури
- •Х. Зразок оформлення титульної сторінки реферату
- •Хі. Зразок оформлення “змісту” та розділів реферату
- •Хіі. Перелік питань для підготовки до екзамену:
- •Хііі. Короткий словник філософських термінів
- •Хіv. Список рекомендованої літератури:
- •Філософія
Загальні критерії оцінки знань, умінь і навичок студентів
Якість засвоєння студентами матеріалу курсу в загальних рисах може характеризуватись такими трьома рівнями:
1-й рівень (задовільно) – рівень впізнавання (знайомства). Студент, виведений на цей рівень, здатен демонструвати загальне уявлення про предмет, має знання-знайомство: впізнає основні філософські та філософсько-історичні події, знає мінімальний набір подробиць про них, має приблизне, загальне уявлення про хронологію історії філософії (те, як ці філософські події співвідносяться в часі з іншими, що було спочатку, а що потім), а також якщо може назвати філософські школи, течії та основних представників того або іншого філософського періоду;
2-й рівень (добре) – рівень відтворення. Студент може повністю відтворити (повторити) інформацію як щодо історії філософії, так і щодо головних положень сучасної світової теоретичної філософії, яка була засвоєну на лекціях, практичних заняттях та прочитана самостійно. Він має знання-копію:
-
по історії філософії, їх подробиці, точні дати. Також студент розуміє загальні причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, робить самостійні узагальнення і висновки;
-
по сучасній світовій теоретичній філософії: може в повному обсязі або майже в повному обсязі повторити основні теоретико-категоріальні положення теоретичної прикладної філософії й може показати логічно-структурний зв’язок між різноманітними філософськими течіями, школами та поглядами.
3-й рівень (відмінно) – рівень досконалих знань. На цьому рівні студент досконало володіє предметом, демонструє високий рівень знань з історії філософії та сучасної світової філософії, що значно виходить за рамки засвоєного на лекціях і практичних заняттях матеріалу і грунтується на самостійному опрацюванні додаткової наукової літератури. Студент прекрасно орієнтується в хронології подій, оперує точними філософсько-науковими теоріями та поглядами. Він не просто розуміє причинно-наслідкові зв’язки між філософськими поглядами, але й демонструє вміння виокремлювати науково-філософські закономірності.
Принципи оцінювання роботи студентів на семінарському занятті
Семінарське заняття є формою аудиторної роботи студентів, головною метою якої (на відміну від лекції) є поглиблене вивчення проблемних питань програми курсу в режимі діалогу з викладачем.
Виступ студента на семінарі оцінюється за п’ятибальною шкалою.
Висока оцінка за виступ передбачає вільне володіння студента матеріалом БЕЗ КОНСПЕКТА і інших допоміжних матеріалів (підручники, довідники, ксерокси і т.д.), здатність студента відповісти на додаткові запитання по темі.
Кількість балів за виступ знижується, в разі, якщо студент користується допоміжними матеріалами (підглядає у конспект), і не здатен відповісти на додаткові або уточнюючі запитання викладача.
Кількість балів суттєво знижується, якщо мова йде лише про демонстрацію студентом техніки читання підготованого заздалегідь матеріалу.
Принципи оцінювання контрольних робіт студентів
Контрольна робота є формою оцінки залишкових знань студентів, дозволяє визначити рівень засвоєння пройденого матеріалу. При оцінці письмових контрольних робіт студентів викладач орієнтується в першу чергу на “Загальні критерії оцінки знань, умінь і навичок студентів” (дивись вище) і бере до уваги те, наскільки повними є залишкові знання студента про предмет.
