Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч.-метод.пос__бник.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
02.12.2018
Размер:
603 Кб
Скачать
☆

Загальні критерії оцінки знань, умінь і навичок студентів

Якість засвоєння студентами матеріалу курсу в загальних рисах може характеризуватись такими трьома рівнями:

1-й рівень (задовільно) – рівень впізнавання (знайомства). Студент, виведений на цей рівень, здатен демонструвати загальне уявлення про предмет, має знання-знайомство: впізнає основні філософські та філософсько-історичні події, знає мінімальний набір подробиць про них, має приблизне, загальне уявлення про хронологію історії філософії (те, як ці філософські події співвідносяться в часі з іншими, що було спочатку, а що потім), а також якщо може назвати філософські школи, течії та основних представників того або іншого філософського періоду;

2-й рівень (добре) – рівень відтворення. Студент може повністю відтворити (повторити) інформацію як щодо історії філософії, так і щодо головних положень сучасної світової теоретичної філософії, яка була засвоєну на лекціях, практичних заняттях та прочитана самостійно. Він має знання-копію:

  • по історії філософії, їх подробиці, точні дати. Також студент розуміє загальні причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, робить самостійні узагальнення і висновки;

  • по сучасній світовій теоретичній філософії: може в повному обсязі або майже в повному обсязі повторити основні теоретико-категоріальні положення теоретичної прикладної філософії й може показати логічно-структурний зв’язок між різноманітними філософськими течіями, школами та поглядами.

3-й рівень (відмінно) – рівень досконалих знань. На цьому рівні студент досконало володіє предметом, демонструє високий рівень знань з історії філософії та сучасної світової філософії, що значно виходить за рамки засвоєного на лекціях і практичних заняттях матеріалу і грунтується на самостійному опрацюванні додаткової наукової літератури. Студент прекрасно орієнтується в хронології подій, оперує точними філософсько-науковими теоріями та поглядами. Він не просто розуміє причинно-наслідкові зв’язки між філософськими поглядами, але й демонструє вміння виокремлювати науково-філософські закономірності.

Принципи оцінювання роботи студентів на семінарському занятті

Семінарське заняття є формою аудиторної роботи студентів, головною метою якої (на відміну від лекції) є поглиблене вивчення проблемних питань програми курсу в режимі діалогу з викладачем.

Виступ студента на семінарі оцінюється за п’ятибальною шкалою.

Висока оцінка за виступ передбачає вільне володіння студента матеріалом БЕЗ КОНСПЕКТА і інших допоміжних матеріалів (підручники, довідники, ксерокси і т.д.), здатність студента відповісти на додаткові запитання по темі.

Кількість балів за виступ знижується, в разі, якщо студент користується допоміжними матеріалами (підглядає у конспект), і не здатен відповісти на додаткові або уточнюючі запитання викладача.

Кількість балів суттєво знижується, якщо мова йде лише про демонстрацію студентом техніки читання підготованого заздалегідь матеріалу.

Принципи оцінювання контрольних робіт студентів

Контрольна робота є формою оцінки залишкових знань студентів, дозволяє визначити рівень засвоєння пройденого матеріалу. При оцінці письмових контрольних робіт студентів викладач орієнтується в першу чергу на “Загальні критерії оцінки знань, умінь і навичок студентів” (дивись вище) і бере до уваги те, наскільки повними є залишкові знання студента про предмет.