Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция Pascal_mat №8_9.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
02.12.2018
Размер:
197 Кб
Скачать
☆

Використання одновимірних масивів

У програмі можна працювати не тільки з усім масивом цілком, але й з окремими його елементами. Для того, щоб у програмі звернутися до якого-небудь елемента масиву, потрібно поруч із ім’ям масиву вказати індекс елемента, що міститься в ньому. Наприклад, якщо ви зустрінете в програмі наступний запис: а[10], то вона означає, що ми звертаємося до елемента масиву а з порядковим номером 10.

Деякі методи опрацювання одновимірних масивів дивіться в зразках до лабораторних робіт з цієї теми.

Одновимірні масиви, що складаються з констант

Відзначимо ще дві особливості масивів. По-перше, елементами масиву можуть бути не тільки змінні, але й константи. Такий масив описується в розділі оголошень як константа. У цьому ж розділі такому масиву присвоюються значення. По-друге, нижньою границею діапазону масиву не обов’язково повинна бути одиниця, важливо тільки, щоб значення нижньої границі було менше, ніж верхньої.

Двовимірні масиви

Найпростішим прикладом двовимірного масиву є всім відома таблиця множення, у якій результат множення двох чисел визначається за номером рядка, що відповідає одному з співмножників, і номером стовпчика, що відповідає іншому співмножнику. Відповідно й у будь-якому двовимірному масиві елемент визначається за двома індексами.

У мові Паскаль у загальному виді двовимірні масиви описуються в такий спосіб:

var < ім’я масиву >: array [<нижня границя індексу1> . . <верхня границя індексу1>, <нижня границя індексу2> . . <верхня границя індексу2>] of <тип елементів >;

Приклад опису двовимірного масиву: var tabl: array [1..9, 1..9] of integer; – таким чином описали масив цілих чисел, що містить 9 рядків і 9 стовпців.

Заповнення двовимірного масиву:

а) з клавіатури: for i:=l to n do for j:=1 to m do begin write ( введіть A[i, ’,’, j, ’]=’) ; readln(A[i, j] end;

б) за формулою: for i:=l to n do for j: =1 to m do A[i, j]:=i*i-10 {або інша формула};

в) випадковим чином із проміжку [K, L]:

for i:=l to n do for j:=1 to m do A[i, j]:=random(L-K)+K;

Виведення двовимірного масиву на екран:

for і:=1 to n do begin for j:=l to m do write(A[i, j] :8) ; {виведення рядка}

writeln; {перехід на новий рядок} end;

Як уже було зазначено, для роботи з масивом потрібен будь-який опе­ратор повторення. Очевидно, що у двовимірному масиві необхідно вико­ристовувати два оператори повторення: один цикл (внутрішній) потрібен для переходу між елементами рядка (тобто, по стовпчиках), а другий (зовнішній) – для переміщення між рядками. Якщо в масиві кількість рядків і стовпчиків однакова, то такий масив називають квадратним (на відміну від звичайної прямокутної таблиці).

Деякі методи опрацювання двовимірних масивів дивіться в зразках до лабораторних робіт з цієї теми.

Сортування одновимірних масивів

При розв’язуванні завдання сортування звичайно висувається вимога мінімального використання додаткової пам’яті, з якого випливає неприпустимість застосування додаткових масивів (в загальному випадку).

Для оцінки швидкодії алгоритмів різних методів сортування, як правило, використовують два показники:

  • кількість присвоювань;

  • кількість порівнянь.

Всі методи сортування можна розділити на дві великі групи:

  • прямі методи сортування;

  • поліпшені методи сортування.

Прямі методи сортування за принципом, що лежить в основі методу, у свою чергу розділяються на чотири групи:

  1. Сортування вставкою (включенням).

  2. Сортування вибором (виділенням).

  3. Сортування обміном (метод «бульбашок»).

  4. Сортування підрахунком.