1. Підстава

2. Наслідок

3. Буття

4. Дійсність

111. Яка категорія діалектика виражає головне, визначальне в предметі, таке, що зумовлено глибокими, необхідними внутрішніми зв’язками, тенденціями розвитку і пізнання на рівні теоретичного мислення?

1. Сутність

2. Явище

3. Свідомість

4. Існування

112. Яка категорія діалектики відображає зовнішні властивості, прояви, зв’язки предмета, які даються пізнанню безпосередньо в формах живого споглядання?

1. Сутність

2. Явище

3. Форма

4. Зміст

113. Відношення якісно тотожних речей як дискретних одиниць певної дефініції виражає категорія:

1. Кількості

2. Частина

3. Ціле

4. Узагальнення

114. Притаманну речам визначеність, що тотожна їхнім буттям і відрізняє їх від інших речей у певній системі зв’язків: визначає категорія

1. Якість

2. Кількість

3. Міра

4. Ціле

115. Як називається спосіб логічного зв’язку висловлювань, за допомогою якого з наявних положень можна одержати нове знання (висновок)?

1. Експеримент

2. Спостереження

3. Узагальнення

4. Умовивід

116. Форма і засіб наукового пізнання, що є єдністю двох змістовних елементів знання про пізнання і перетворення можливості наукового відкриття – це:

1. Ідея

2. Гіпотеза

3. Концепція

4. Проблема

117. Форма наукового пізнання, за допомогою яких формується один з можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена – це:

1. Гіпотеза

2. Концепція

3. Теорія

4. Ідея

118. Як називається найбільш адекватна форма наукового пізнання, система достовірних, глибоких і конкретних знань про дійсність, яка має струнку логічну структуру і дає цілісне, синтетичне уявлення про закономірності та суттєві характеристики об’єкта – це:

1. Теорія

2. Гіпотеза

3. Концепція

4. Ідея

119. Як називається певна система фіксування та реєстрації властивостей і зв’язків досліджуваного об’єкта в природних умовах або умовах експерименту:

1. Спостереження

2. Вимірювання

3. Методика

4. Моделювання

120.Метод емпіричного рівня наукового пізнання, спосіб чуттєво – предметної діяльності, коли явища вивчаються за допомогою дозвільно обраних чи штучно створених умов – це:

1. Експеримент

2. Аналіз

3. Абстрагування

4. Узагальнення

121. Розчленування предмета на його складові частини (сторони, ознаки, властивості, відношення) з метою їх всебічного вивчення – це:

1. Аналіз

2. Синтез

3. Абстрагування

4. Узагальнення

122. Об’єднання раніше виділеннях частин (сторони, ознаки, властивості, відношення) предмета в єдине – це:

1. Узагальнення

2. Абстрагування

3. Синтез

4. Умовивід

123. Метод наукового пізнання, коли на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне – це:

1. Індукція

2. Дедукція

3. Синтез

4. Аналіз

124. Сприйняття навколишнього світу через призму догм – це:

1. Догматизм

2. Еклектика

3. Софістика

4. Метафізика

125. Метод та напрям в пізнанні з яким в основі пізнання лежить досвід, який одержують в процесі чуттєвого пізнання – це:

1. Емпіризм

2. Раціоналізм

3. Ідеалізм

4. Догматизм

126. Здатність матеріальних систем відтворювати в самих себе властивості інших матеріальних систем, які з ними взаємодіють – це:

1. Відображення

2. Рух

3. Матерія

4. Чуттєвість

127. Форма наукового пізнання, яка відображає зв’язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність і суб’єкивну мету її перетворення – це:

1. Ідея

2. Гіпотеза

3. Концепція

4. Референція

128. Хто з названих філософів є автором теорії історичного матеріалізму?

1. Кант

2. Фрейд

3. Ніцше

4. Маркс

129. Метод пізнання, за допомогою якого на підставі загального принципу виводиться знання про окреме – це:

1. Дедукція

2. Індукція

3. Моделювання

4. Синтез

130. Передбачає розгляд об’єктивного процесу розвитку об’єкта, реальної його історії з усіма її поворотами, особливостями –

1. Історичний метод

2. Діалектичний метод

3. Реляційний метод

4. Логічний метод

131. Спосіб, за допомогою якого мислення відтворює реальний історичний процес у його теоретичній формі, в системі понять – це:

1. Логічний метод

2. Історичний метод

3. Діалектичний метод

4. Реляційний метод

132. Теоретичне обґрунтування методів і форм наукового пізнання – це:

1. Методологія

2. Діалектика

3. Філософія

4. Етика

133. Спосіб діяльності, сукупність прийомів, які дослідники використовують для отримання певного результату – це:

1. Метод

2. Експеримент

3. Логіка

4. Практика

134. “Світ речей” – матеріальний світ не має самостійного існування і є втіленням “світу ідей” – це теза належить:

1. Платону

2. Демокріту

3. Конфуцію

4. Фуко

135. Інтерпретація вже готових результатів пізнання – це:

1. Еклектика

2. Релятивізм

3. Софістика

4. Догматика

136.. Побудова теоретичних істин на основі вільного змішування, об’єднання розрізнених фактів, створення штучних інтелектуальних концепцій – це:

1. Релятивізм

2. Еклектика

3. Догматика

4. Методологія

137. Вивід логічних міркувань, які некоректно поєднуються як правильні, але хибні насправді, але сприймаються правильними по формі – це:

1. Софістика

2. Релятивізм

3. Еклектика

4. Догматика

138. Наукові дослідження, спрямовані на пошук принципово нових ідей, шляхів і методів пізнання – це:

1. Фундаментальна наука

2. Прикладна наука

3. Логічна наука

4. Гносеологічна наука

139. Наукові дослідження, спрямовані на практичне використання сформованих законів та теорій – це:

1. Теоретична наука

2. Фундаментальна наука

3. Базова наука

4. Прикладна наука

140. Повне, точне, використання відображення об’єкта в свідомості суб’єкта – це:

1. Об’єктивна істина

2. Відносна істина

3. Абстрактна істина

4. Суб’єктивна істина

141. Неповне, неточне відображення об’єкта, яке внаслідок своєї незавершеності і неточності змінюються, поглиблюється, уточнюється в процесі розвитку пізнання – це:

1. Конкретна істина

2. Абсолютна істина

3. Абстрактна істина

4. Фіктивна істина

142. Як називається ознака істини, за якою істинність того чи іншого твердження залежить від умов, місця та часу, а також тільки в певний визначений теорії системи, відліку, тощо:

1. Конкретність

2. Абстрактність

3. Обгрунтованність

4. Теоретичность

143. Яку назву отримав філософський рух в Німеччині другої половини 18 ст. першої половини 19 ст. представниками якого були І. Кант, Г. Гегель, Л. Фейєрбах

1. Німецької класичної філософії

2. Номіналізму

3. Німецької екзистенціальної філософії

4. Позитивізму

144. Зміст людських знань, який не залежить від суб’єкта, отримав назву

1. Об’єктивна істина

2. Плюралізм

3. Обов’язок

4. Волюнтаризм

145. Прояв цілеспрямованості активного відображення об’єктивного світу в свідомості людей, зумовлений суспільно – історичною практикою, має назву

1. Індукція

2. Абстракція

3. Дедукція

4. Пізнання

145. Вища форма інтелектуальної діяльності, що полягає в усвідомленому оперуванні поняттями, яке опирається на розкриття їхньої природи і змісту отримала назву

1. Самосвідомість

2. Розсудок

3. Розум

4. Субстанція

146. Спосіб інтелектуальної діяльності за раніше заданими схемами і шаблонами, без проникнення в змістовну сутність формально впорядкованих понять

1. Розсудок

2. Розум

3. Самосвідомість

4. Міркування

147. Форма думки, в якій стверджується або заперечується щось відносно предметів чи явищ

1. Судження

2. Умовивід

3. Дедукція

4. Категорія

148. Філософський напрямок, який виходить з того, що природа, матерія є первісними, вихідною формою буття має назву:

1. Деїзм

2. Суб’єктивний ідеалізм

3. Об’єктивний ідеалізм

4. Матеріалізм

149. Філософський напрямок, який вважає, що свідомість, дух є первісною, вихідною формою буття, має назву:

1. Ідеалізм

2. Матеріалізм

3. Суфізм

4. Екзістенціаналізм

150. Вчення, яке вважає, що світ конструює свідомість людини, має назву:

1. Суб’єктивний ідеалізм

2. Матеріалізм

3. Деїзм

4. Об’єктивний ідеалізм