- •Лекція 1
- •1. Правові та організаційні засади охорони праці
- •1.1 Основні поняття і визначення в охороні праці
- •1.2 Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.3 Основні нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.4 Основні положення Закону України «Про охорону праці»
- •1.5 Обов‘язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.6 Пільги та компенсації за важку роботу та роботу в шкідливих умовах
- •1.8 Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.7 Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •1.9 Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •Лекція 2
- •2. Основні фактори виробничого середовища, що визначають та формують умови праці на виробництві.
- •2.1 Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2 Шкідливі речовини
- •2.3 Освітлення виробничих приміщень
- •2.4 Види виробничого освітлення
- •2.5 Вібрація
- •2.6 Виробничий шум
- •2.7 Випромінювання оптичного діапазону
- •2.7.1 Інфрачервоні випромінювання
- •2.7.2 Ультрафіолетові випромінювання
- •Лекція 3 Нормування шкідливих чинників виробничого процесу. Контроль умов праці та шкідливих чинників, заходи, спрямовані на нормалізацію умов праці
- •3.1 Нормування шкідливих речовин
- •3.2 Апаратура та методи контролю за станом повітряного середовища.
- •3.3 Заходи, що забезпечують нормалізацію стану повітряного середовища.
- •3.4 Засоби індивідуального захисту органів дихання.
- •3.5 Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.6 Вентиляція виробничих приміщень
- •3.6.1 Призначення та класифікація систем вентиляції
- •3.6.2 Природна вентиляція
- •3.6.3 Штучна вентиляція
- •3.6.4 Місцева вентиляція
- •3.6.5 Основні вимоги до систем вентиляції
- •Лекція 4
- •4.1 Нормування природного освітлення
- •4.2 Нормування штучного освітлення
- •4.3 Експлуатація освітлювальних установок
- •4.4 Нормування та вимірювання шумів
- •Допустимі значення шуму
- •4.5 Нормування ультразвуку
- •4.6 Методи та засоби боротьби з шумом
- •4.7 Захист від ультразвуку
- •4.8 Захист від іч-випромінювання
- •4.9 Захист від уф випромінювання
- •Лекція 5
- •5.1 Основні причини виробничого травматизму
- •5.2 Вимоги безпеки до виробничого обладнання та до технологічних процесів
- •5.2.1 Безпека виробничого обладнання
- •5.2.2 Безпека виробничих процесів
- •5.3 Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
- •Лекція №6
- •6.1 Будова і санітарно-технічне обладнання хімічних лабораторій
- •6.2 Загальні правила безпечної організації роботи в хімлабораторіях
- •6.3 Безпека зберігання хімічних речовин
- •6.4 Безпека роботи з їдкими, вогневибухонебезпечними і сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Лекція 7 Електробезпека
- •7.1 Види електричних травм
- •Вид та частота струму
- •7.2 Причини електротравм
- •7.3 Класифікація приміщень за ступенем небезпеки враження електричним струмом.
- •7.4 Системи заходів і засобів безпечної експлуатації електроустановок
- •7.4.1 Система технічних засобів і заходів
- •7.4.2 Система електрозахисних засобів
- •7.4.3 Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •7.4.4 Кваліфікаційні групи з електробезпеки
- •7.4.5 Захист від статичної електрики
- •7.4.6 Блискавкозахист
- •Лекція 8 Пожежна безпека
- •8.1 Сутність та види горіння
- •- Детонаційне – це горіння, яке поширюється із надзвуковою швидкістю, що сягає кількох тисяч метрів за секунду.
- •8.2 Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •8.3 Категорії пожежо- і вибухонебезпечних приміщень і будівель згідно з онтп 24-86
- •8.4 Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •Лекція 9
- •9.1 Система попередження вибухів і пожеж
- •9.2 Система протипожежного та противибухового захисту
7.4.1 Система технічних засобів і заходів
Технічні заходи і засоби з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні та монтажі відповідно до чинних нормативів. Конструкція електроустановок повинна відповідати умовам їх експлуатації та забезпечувати захист персоналу від можливого доторкання до рухомих та струмопровідних частин, а устаткування – від потрапляння всередину сторонніх предметів та води.
За способом захисту людини від ураження електричним струмом встановлено п’ять класів електротехнічних виробів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ. До класу 0 належать вироби, які мають робочу ізоляцію і у яких відсутні елементи для заземлення. До класу 0І належать вироби, які мають робочу ізоляцію, елемент для заземлення та провід без заземлювальної жили для приєднання до джерела живлення. До класу І належать вироби, які мають робочу ізоляцію та елемент для заземлення. У випадку, коли виріб класу І має провід до джерела живлення, то цей провід повинен мати заземлювальну жилу та вилку із заземлювальним контактом. До класу ІІ належать вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення. До класу ІІІ належать вироби, які не мають внутрішніх та зовнішніх електричних кіл з напругою вищою ніж 42 В.
За своїми функціями технічні засоби і захисту забезпечення електробезпеки діляться на дві групи:
- технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;
- технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок:
-
ізоляція струмопровідних частин;
-
недоступність струмопровідних частин;
-
блоківки безпеки;
-
засоби орієнтації в електроустановках;
-
виконання електроустановок, ізольованими від землі;
-
захисне розділення електричних мереж;
-
застосування малих напруг;
-
компенсація ємнісних струмів замикання на землю;
-
вирівнювання потенціалів.
З метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції в електроустановках застосовується одночасно декілька з перелічених технічних заходів і засобів.
Основні технічні заходи попередження електротравм при переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок.
Поява напруги на неструмопровідних частинах електроустановок пов’язана з пошкодженням ізоляції і замиканням на корпус. Основними технічними заходами щодо попередження електротравм при замиканнях на корпус є захисне заземлення, занулення (розглядалося на лабораторних роботах) та захисне відключення.
Призначення захисного відключення – відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок. Застосовується в доповнення до захисного заземлення або занулення для забезпечення надійного захисту, передусім в умовах особливої небезпеки електротравм. При наявності сухого ґрунту опір заземлюючого пристрою розтіканню струму за певних умов може перевищувати допустимі значення з відповідною втратою захисних функції. Ефективність занулення залежить від опору мережі короткого замикання при переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок. При значній протяжності мережі живлення її опір струму короткого замикання збільшується, а абсолютне значення струму короткого замикання може бути недостатнім для спрацювання максимального захисту. В таких випадках доцільно використовувати саме захисне відключення. Згідно з чинними нормативами захисне відключення є обов’язковим в гірничо-видобувній промисловості і на торфрозробках.
