- •Тема 6-7 Основи охорони праці. Вступ
- •1.1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.10. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •1.11. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •1.12. Охорона праці жінок.
- •1.13. Охорона праці неповнолітніх.
- •1.14. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •1.15. Навчання з питань охорони праці.
- •1.15.1 Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •1.15.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •1.15.3. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •1.16. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •1.17. Основні причини нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •1.18. Розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •1.18.1. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •1.18.2 Спеціальне розслідування групового нещасного випадку
- •1.18.3. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку , під час якого загинуло 2-4 особи
- •1.18.4. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше чоловік і травмовано 10 і більше осіб
- •1.18.5. Розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.
- •1.18.6. Розслідування та облік аварій.
- •1.19. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •1.19.1. Розміри відшкодування шкоди.
- •1.20. Фінансування заходів по охороні праці.
- •1.21. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
1.20. Фінансування заходів по охороні праці.
Відповідно до статті 19 ЗУ про “ОП” фінансування заходів по ОП здійснюються власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо ОП. На підприємствах, в галузях, на регіональному та державному рівні створюються фонди ОП відповідно до Положення про державний, галузеві, регіональні фонди ОП та фонди ОП підприємства (в редакції постанови КабМіну України від 09.03.1999р. №335). Такі ж фонди можуть створювати органи місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону.
Створення державного фонду ОП та управління ним здійснює Держдепартамент по нагляду за ОП.
Кошти державного фонду ОП формуються за рахунок:
- відрахувань коштів госпрозрахункових підприємств;
- коштів передбачених на ОП в державному бюджеті окремим рядком;
- коштів одержаних від застосування штрафних санкцій;
- добровільних внесків окремих підприємств, громадських організацій та громадян і інших надходжень.
Кошти державного фонду ОП використовуються на виконання національної програми покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Кошти галузевих фондів використовуються на виконання, галузевих програм, покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Створення регіональних фондів ОП і управління ними здійснюються обласними, міськими, а також органами місцевого самоврядування.
Кошти регіональних фондів формуються за рахунок:
- відрахувань коштів госпрозрахункових підприємств регіону, а також розташованих в регіоні структурних підрозділів (філіалів) госпрозрахункових підприємств, що мають окремий баланс та рахунки в установах банку;
- коштів місцевого бюджету, що виділяються в бюджеті окремим рядком;
- коштів одержаних за рахунок штрафних санкцій;
- добровільних внесків.
Кошти фондів ОП підприємств створюються на госпрозрахункових підприємствах незалежно від форм власності і формуються за рахунок:
- частини прибутку від підприємницької діяльності і визначаються колективним договором;
- відрахувань коштів підприємства;
- коштів від застосування штрафних санкцій.
1.21. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
Обґрунтоване планування не може бути успішним без прогнозування як важливого елемента передпланової роботи. Прогнозування дозволяє складати цільові програми з ОП за окремими напрямами роботи (боротьба з травматизмом, зниження рівня захворювання, поліпшення мікроклімату в приміщені, боротьба з шумом тощо). Такі цільові програми стають основою складання планів роботи з ОП.
Планування робіт по ОП являються одним із методів управління ОП на виробництві і включає такі напрямки:
- прогнозування безпеки праці (ПБП);
- розробка перспективних, поточних і оперативних планів по покращенню умов праці.
Прогнози можуть бути:
- короткострокові (1-2роки);
- середньострокові (до 5 років);
- довгострокові (понад 5 років).
Прогнозування показників параметрів ОП може бути пошуковим і нормативним.
Пошукове прогнозування (наприклад, кількість випадків травм) враховує існуючу ситуацію і визначає стан її у майбутньому. При цьому базовий період (кількість років) для прогнозування травматизму має бути не менш 2/3 періоду прогнозування.
Нормативне прогнозування здійснюється від нормативно оціненого наступного стану показників ОП до дій в теперішній час.
Пошукове прогнозування ведеться методом математичної екстраполяції. Нормативне прогнозування базується на анкетуванні думок спеціалістів-експертів, які враховують вимоги стандартів ССБП та інших нормативних документів.
ПБП – здійснюється з метою отримання оцінки динаміки травматизму, професійних захворювань, оцінки соціальної і економічної ефективності робіт по ОП.
Перспективне планування – основою є п’ятирічний комплексний план умов ОП і санітарно-оздоровчих заходів, який розроблений Держдепартаментом ОП і профспілками.
Поточне планування – робіт по ОП здійснюється з врахуванням 5-ти річного комплексного плану і розробляється на 1 рік і на 1 місяць розділу “Охорона праці” колективного договору і “Угоди з ОП”, що додається до нього.
Оперативне планування – роботи по безпеці праці складаються керівниками підрозділів на 1 місяць або квартал з метою покращенням умов ОП по зауважених недоліках, виявлених в ході згоди і заходів вміщених в наказах, а також вживання заходів усунення причин НВ