Політична нестабільність і невизначеність

Хоча політична нестабільність і не­визначеність справляє значний вплив на прийняття рішень щодо макроекономічної політики та потоків капіта­лу, кількісно оцінити цей вплив на стійкість ПР доволі складно.

За умов політичної нестабільності відбувається зниження довіри до дій влади з боку вітчизняних та інозем­них інвесторів, що може призвести навіть до відпливу капіталу з країни. Багато наукових праць підтверджу­ють, що політична нестабільність асоціюється з високою інфляцією, низькими інвестиціями і темпами економічного зростання в країні.

У цьому контексті Україна є показо­вим прикладом. Так, за різними рей­тингами наша країна знаходиться на аутсайдерських позиціях за рівнем по­літичної невизначеності, економічної свободи, корумпованості, якості й ефективності державного управління, бізнес-клімату тощо. Зокрема, в своє­му останньому щорічному звіті Світо­вий банк розташував нашу країну на 142-му місці зі 183 за рівнем економіч­ної свободи.

Ринкові очікування

Такі показники, як ціни на облігації, спреди за процентними ставками на зовнішні позики та облігації, вартість свопів на кредитні дефолти, кредитні рейтинги країни є дуже важливими оцінками очікувань іноземних інвес­торів щодо можливості країни обслу­говувати свої зовнішні зобов'язання.

Однак в умовах неповної інфор­мації такі індикатори можуть бути неспроможними виявити проблему своєчасно. Крім того, оскільки під час кризи фінансові ринки схильні до так званої поведінки натовпу (herd behavoir), це може тільки заго­стрити ситуацію, як і сталося в ре­альності восени 2008 року.

Висновки

наліз більшості індикаторів, агрегованих у таблиці 2, свідчить про П неприйнятність рівня дефіциту поточного рахунку та зростання зо­внішньої вразливості України в 2008 році. Погіршення фінансової ситуації у світі стало каталізатором реалізації ризиків восени 2008 року, що мало на­слідком різку девальвацію обмінного курсу гривні та суттєве скорочення внутрішнього попиту. В результаті цього в 2009 році дефіцит ПР значно знизився (з 7.0 до 1.5% від ВВП), що, безумовно, знизило ймовірність но­вої хвилі зовнішньої кризи та необ­хідність подальшої девальвації гривні в найближчій перспективі. Водночас інші показники зовнішньої стійкості, особливо ті з них, які вимірюються як відношення до ВВП (зовнішній борг, чиста зовнішня заборгованість, рівень заощаджень), суттєво погіршилися, що створює потенціал для відновлен­ня значного тиску на стійкість зовніш­нього сектору в найближчому майбут­ньому. Наслідками фінансової кризи стали також серйозні проблеми у фіс­кальній сфері (як через дію автоматич­них стабілізаторів економіки, тобто скорочення доходів, так і внаслідок продовження політики уряду, спря­мованої на поточне споживання) та у фінансовому секторі (зростання частки проблемних кредитів, у тому числі через невиправдано високі обсяги кре­дитування в попередні роки, зокрема в іноземній валюті). І хоча наші оцінки відносно напрямку змін на найближчі роки є доволі оптимістичними, варто враховувати, що вони є результатом певного "програмного сценарію", який базується на виваженій макроекономічній політиці, основні напря­ми якої розглядаються в наступному розділі. Крім того, певна низка інди­каторів залишатиметься в "червоній зоні", сигналізуючи про необхідність обережних дій і в майбутньому, щоб уникнути реалізації кризових сценарі­їв, подібних до осені 2008 року.

Джерела: оцінки фахівців НБУ, власні оцінки.