- •1. Що є предметом вивчення психології? Які основні групи психічних явищ вона вивчає?
- •6. У чому полягає активний характер психічного відображення?
- •7. Як слід розуміти твердження, що психічні явища є суб’єктивним відображенням об’єктивного світу?
- •8. У чому полягає сутність рефлекторної природи психіки?
- •9. Назвіть і поясніть основні закономірності психічної діяльності.
- •10. Охарактеризуйте функції психіки.
- •14. На яких засадах базується структурна психологія?
- •15. У чому полягає сутність концепції психоаналізу?
- •16. У чому полягає сутність матеріалістичного підходу до розуміння психічних явищ?
- •17. Чи можна стверджувати, що основним завданням психології як науки є
- •11. Що таке свідомість і які її ознаки?
- •12. Що таке несвідоме і як воно пов’язане зі свідомістю?
- •13. Що є об’єктом вивчення в біхевіористичній психології?
- •18. Чи можливий перехід несвідомого у свідоме і навпаки?
- •19. Що таке метод наукового дослідження?
- •20. Які методи належать до основних?
- •21. Які методи належать до додаткових?
- •22. Назвіть вимоги до застосування методу спостереження.
- •23. У чому полягає суть методу експерименту?
- •24. У чому полягає суть методів тестів?
- •25. У чому полягає суть методу соціометрії?
- •26. Що для з’ясування психічних явищ дає кількісний аналіз результатів дослідження?
- •27. Що для з’ясування психічних явищ дає якісний аналіз результатів дослідження?
- •28. Чи завжди застосування методів дослідження має базуватися на певних принципах?
- •29. Чи можна за допомогою методу тестів досліджувати психологічні закономірності?
- •30. Які величини потрібно визначити при кількісній обробці даних дослідження і що вони характеризують?
- •31. Чому здатність до відображення є атрибутом живої матерії?
- •32.У чому полягає суть сигнальної ролі психіки?
- •33. Назвіть етапи розвитку нервової системи.
- •34. Назвіть етапи розвитку психіки.
- •35. Як розвиток психіки пов’язаний із середовищем та умовами життя?
- •36. Роль праці у виникненні людської свідомості
- •37. Роль мови у розвитку людської свідомості
- •38. Що спільного та відмінного у психічній діяльності тварини та людини?
- •39. Назвіть ознаки людської свідомості.
- •40. Охарактеризуйте умови розвитку людської свідомості.
- •41. Чи є здатність до відображення властивості живої матерії?
- •42. Чи можливі вищі форми психіки без знакових систем, наприклад без мови?
- •43. Чому елементарну чутливість вважають початковою формою власне психіки, а подразливість - лише актом відображення?
- •44. Що може бути показником інстинктивного характеру поведінки тварини, чи людини?
- •45. Назвіть основні ознаки особистості.
- •46. У чому виявляється суспільна сутність особистості?
- •47. Що в особистості зумовлене її біологічною природою?
- •48. Як виявляється біологічне в життєдіяльності особистості?
- •49. Як співвідносяться поняття «особистість» та «індивідуальність»?
- •50. Охарактеризуйте структуру особистості.
- •51. У чому суть теорії активності з. Фрейда?
- •52. Що є фундальним рушієм людської активності?
- •53. Що таке спрямованість особистості?
- •54. Як взаємопов’язані самооцінка особистості та рівень її домагань?
- •55. Що є джерелом і рушійною силою розвитку особистості?
- •56. Які чинники зумовлюють психічний розвиток особистості?
- •57. Чи згодні ви з думкою, що кожну людину можна назвати особистістю?
- •58. За якими ознаками поділяються групи?
- •59. Яка група може стати для особистості референтною?
- •60. Які ознаки мають групи різного рівня організації?
- •61. Назвіть істотні ознаки колективу.
- •62. У чому полягає істотна відмінність між офіційним та неофіційним лідерами групи?
- •63. Чим визначається статус особистості в колективі?
- •64. У чому полягає суть методу соціометрії і в чому обмеженість його у варіанті, запропонованому Дж. Морено?
- •65. За якою соціометричною шкалою визначається статус члена групи?
- •66. Чи завжди референтна група є для особистості взірцем еталонів поведінки, особистісних якостей?
- •67. Чи однаковими є критерії згуртованості при характеристиці будь-якого колективу?
- •68. Чи можна на підставі методів соціометрії робити висновки про згуртованість групи?
- •69. До яких психологічних деформацій може призвести тривале перебування особистості у статусі ізольованої?
- •70. Чи може особистість здобути в колективі статус, що не відповідає критеріям її реальної цінності як члена групи?
65. За якою соціометричною шкалою визначається статус члена групи?
Популярність членів групи, їх статус має такий характер: "зірки" — ті, кого обирають найчастіше; їм поступаються "бажані", які мають по три-чотири вибори; менш популярних називають "малобажані" — один-два вибори; поза вибором залишаються "ізольовані", з якими ніхто не виявляє бажання співпрацювати. Представники останньої підгрупи становлять собою контингент підвищеного соціально-психологічного ризику й потребують до себе особливої уваги та розуміння.
66. Чи завжди референтна група є для особистості взірцем еталонів поведінки, особистісних якостей?
Референтна (еталонна) група — це реально існуюча чи уявна група, погляди, норми та цінності якої є взірцем для особистості, і за ними вона формує свої життєві ідеали, звіряє дії та вчинки. Особистість може бути членом групи, яка водночас постає для неї як референтна. За цих умов гармонізуються стосунки з групою, створюються
психологічно комфортні умови для успішного розвитку особистості в певному напрямі.
Референтна група іноді існує для особистості поза реальною, якщо вона зорієнтована на ідеали, цінності, погляди іншої групи. Тоді еталоном для неї є інший взірець. Такий стан може істотно позначитися на внутрішньоколективних стосунках, ускладнювати взаємини членів групи. Якщо у людини кілька референтних груп, це породжує у неї конфліктні стани.
67. Чи однаковими є критерії згуртованості при характеристиці будь-якого колективу?
Згуртованість колективу означає єдність поведінки його членів, що заснована на спільності інтересів, ціннісних орієнтацій, норм, цілей і дій щодо їх досягнення. Згуртованість є найважливішою соціологічною характеристикою колективу. За своєю сутністю вона (характеристика) аналогічна економічній характеристиці його виробничої діяльності – продуктивності праці.
За своєю спрямованістю згуртованість колективу може бути позитивною (функціональною), т.т. орієнтованою на цілі і задачі його трудової діяльності та негативною (дисфункціональною), спрямованою на досягнення цілей, що суперечать суспільним цілям, цілям виробничої діяльності.
Соціально зрілий – це колектив функціонально згуртований. Він принципово відрізняється від колективу, що характеризується згуртованістю, яка обумовлена несуспільними цілями, невиробничою діяльністю, а задачею збереження хороших взаємовідносин в групі як самоціллю. Цілі виробничої діяльності переслідуються тут лише настільки, наскільки вони не заважають єдності і згуртованості групи. В трудовому ж колективі, що досяг високого рівня розвитку колективізму, усі взаємовідносини між його членами включають в себе орієнтацію на цілі і задачі його трудової виробничої діяльності. Такі колективи відрізняються глибокою внутрішньою єдністю їх членів. Ставлення до кожного визначається в залежності від його ділових, професійних і моральних якостей, а не від особистих відносин з тим чи іншим працівником. В таких колективах виконуються і перевиконуються виробничі завдання, спостерігається висока соціальна активність, трудова дисципліна і стабільність.