Тема 8 Мис-во періоду міді (енеоліт)

Трип культура сформ у Румунії , м.Ясси.

Мідний вік (енеоліт) – перехідний період між неолітом та епохою бронзи (4-2.5 трдне).

Мідний вік характеризується досягненнями в гірничо-рудній справі, металургії та металообробці(мідь, золото). У цей час відбувається перехід від мотичного до орного землеробства, виникають ремесла: гончарство та металургія. Для цього пер було хар-ним виникнення монументальних споруд, поява укріпленних поселень, а відтак – перших міст, поява кам’яних закладок, кромлехів, та курганів, зявляються перші камяні зображення – стели.

Археологічні к-ри (безліч):

Кукутень – сер 2 пол 4 тис

Усатівський тип

Кулясті амфори

Бринзенська

Лінійчастого посуду

Гумельниця

Найважливіша культура доби енеоліту – Трипільська к-ра, що зародилася в Румуніі (Ясси) наприкінці неоліту, звідки поступово поширилася на тер Молдови та У.

За територіальними межами поширення має назву Трипіл-Кокутені.

В У названа на підставі відкриття ряду енеолітичних поселень в околицях містечка Трипілля під К.(Хвойка, 1893).

Походж ТК повязують з неолітичною культурою Боян, сформованої під впливом інших неолітичних культур: Кріш-Керам, Лінійно-стрічкової кераміки, !!!!!!!(незрозумілі назви)

Періодизація ТК:

Ранній етап 4-3.6 трдне

Середній 3.6 -3.1 трдне

Пізній 3.1-2.5 трдне

Розпалася на ряд локальних: Софіївська, Усатівська, Бринзенська, Городоська.

поселення трип розташ на берегах річок та схилах долин,розміщ радіально, украплювалися ровами, каркас, глина.

Кераміка: ранній етап – ритий та біохромний розпис, сер етап – поліхромний (до 25 видів розпису), пізній етап – ритий з моно хром розписом (чор-біл).

Поява покришок.

Тема 9: Мистецтво періоду бронзи

Доба бр – період в іст людства, пов'язаний з винайденням бронзи та значним поширенням виготовлення з неї різноманітних знарядь. Її перевага над міддю полягала в більшій твердості й у значно нижчій температурі плавлення. За доби бронзи формується ієрархія сус-ва, перша сімя, колективна власність та діяльність занепадає. Формується племінна верхівка – піраміда влади- модель суч сус-ва.

Бронза – привізний матеріал, ним торгують кочівники. Їх рівень обробки вищий, ніж в осілих народів.

Прийшлі племена вели колонізуючий тип в захоплених сус-вах формуються внутрішні світоглядні протестні переконання.Становлення етногенезу – якісний скачок становлення свідомості народу (спільні риси дух, естет, матеріальн к-ри).

В У доба бронзи починається з перших століть 2 тис до н.е. Закінчується винаходом та поширенням залізних виробів у Сх.Європі.

Доба Бронзи:ранній (18-15 ст дне), сер (15-12 ст дне), пізній (12-9 ст дне).

Перші бронзові вироби потрапили на тер У з Балкан, Прикарпяття та Кавказу. Розвиток місцевого бронзоливарного вир-ва припадає на середину та пізні періоди ДБ. Тут виникає кілька металургійних центрів, що використовували як місцеву, так і завізну сировину.

Археологічні культури ДБ:

Зрубна (основна) 16-12 ст

Кемі-Обинська 2 пол 3 тис дне

Катакомбна 20-16 ст

Гава-Голігради 11-8 ст

Гольштадська 12-5 ст

Ноа 13-12 ст

Донецька катакомбна перша чверть 2 тис дне

Чорноліська 11-9 ст дне

Підкарпатська 19-16

Середньодніпровська 20-15

За доби бронзи завершилися процеси першого суспільного поділу праці, на основі яких формувалися общинні ремесла, виникали спеціалізовані майстерні з виготовлення знарядь праці. Їх більш досконалі форми виготовляли з бронзи:сокири, мотики, кельти – що значною мірою сприяло розвитку орного землеробства.

Процес оволодіння відтворюючими формами госп-ва - землеробством та скотарством – досягає в епоху Б найвищої інтенсивності.

В орному землеробстві використовували тяглову силу тварин, створювалися кращі умови для освоєння нових посівних площ та можливості переходу до перелогової системи землеробства.

Скотарство було придомним або відгінним. Починають використовувати упряжного коня та колісниці. Колесо, віз – поліпшення умов торгових обмінів, життя.

Відбувається відокремлення племінної верхівки та парної сімї, зумовлене, певною мірою, можливістю нагромадження багатства завдяки товарному обміну та надлишку виробництва. Це призвело до частих військових сутичок. Про це свідчить велика кількість скарбів та багаті поховання вождів. Захист майна, земельних угідь та пасовиськ набуває особливого значення.

Патріархат в епоху бронзи досягає повного розквіту. Однак при цьому він містив зародки розкладу первісно-общинного ладу (завдяки сусп. нерівності), що проявлялися в появі приватної власності.

У цей час зявляються сприятливі умови для формування великих етнокультурних спільностей.

Найбільш заселеними були Пд та лісостепові райони з мяким кліматом. Вивчення житя показує, що наприкінці епохи Б замість великих будівель поширюються маленькі житла, де може мешкати одна велика сімя. Система розташування жител не оборонна, а «вулична» .

Наприкінці БД населення У стало на порозі військової демократії, що склалася тут у ранньому залізному віці.

Одне з характерних важливих явищ БД на тер У – виникнення союзів племен. Зміцнення зв’язків між ними та різнобічний характер співіснування викликали потребу мовного зближення. Таким чином відбувалася консолідація племен та розвиток етногенезу.

Гальштатська культура: вироби з металу: лиття +кування; рельєфний декор; складні форми: казан, відро.

Колонізатори дечого навчили місцевих майстрів, (однак загальний рівень укр. вир-ва значно нижчий – примітивніші знаряддя вир-ва).

Білозерська к-ра: шпилька-фібула.

Кераміка спрощується, однак на глеках Зрубної к-ри – піктографічне письмо.

Для переходу від мідної до бронз доби на тер У важливим було виникн в У місцевих центрів видобутку та обробки кольорових металів. Виникн металург центрів та поява майстрів , що займалися виключно обробкою металу стимулювало процес суспільного поділу праці.

В ранньому періоді БД вдосконалювалися засоби пересування по річках та суходолом. Можливість пересування на великі відстані завдяки появі возів та спорядження для верхового коня призвели до розвитку товарообміну, зокрема, металевими виробами.