63. Методи прогнозування банкруцтва.

Банкрутство – неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

До зовнішніх причин банкрутства можна віднести:

• скорочення попиту на продукцію п-ва; економічна криза та інфляція в країні.

• спад цін на продукцію; зростання цін на сировину, матеріали й енергоресурси;

До внутрішніх причин банкрутства відносять:

• недостатньо кваліфіковане керівництво підприємством;

• нездатність керівництва п-ва своєчасно реагувати на зміни в економіці;

• промахи у виробничо – технічній політиці;

• помилки у виборі стратегії розвитку підприємства;

• невміння організувати колектив на виконання поставлених завдань.

Фундаментальний підхід - заснований на збиранні та аналізі всієї інформації про підприємство із внутрішніх та зовнішніх стосовно нього джерел. На підставі зовнішньої інформації оцінюється поточна і перспективна ситуація в галузі, до якої належить підприємство, загальний розвиток кон'юнктури тощо. Технічний підхід прогнозування банкрутства - грунтується на аналізі даних звітності попередніх періодів .

Найважливішим інструментом системи раннього попередження та методом прогнозування банкрутства підприємств є дискримінантний аналіз. Під дискримінантним аналізом здебільшого розуміють комплекс методів математичної статистики з допомогою якого здійснюється класифікація досліджуваних одиниць (підприємств) в залежності від значень обраної сукупності показників у відповідності до побудованої метричної шкали.

Розрізняють однофакторний та багатофакторний дискримінантний аналіз.

І. Однофакторний дискримінантний аналіз. В основі однофакторного аналізу покладене сепаратне дослідження окремих показників та класифікація підприємств за принципом дихотомії. Віднесення підприємства до категорії "хворих" чи "здорових" здійснюється у розрізі окремих показників у відповідності до емпірично побудованої шкали граничних значень досліджуваного показника.

1.1. Система показників Бівера

1.Відношення Cash Flow до позичкового капіталу. 2.Віднош. чистого прибутку до валюти балансу. 3.Віднош. позичкового капіталу до валюти балансу.

4.Віднош. оборотних активів до поточних зобов'язань (показник покриття).

5.Віднош. робочого капіталу до валюти балансу. 6.Відношення різниці між очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов'язаннями до витрат підприємства.

1.2. Ситстема показників Вайбеля

.Відношення позичкового капіталу до валюти балансу.

2.Відношення оборотних активів до поточних зобов'язань (показник покриття).

3.Відношення Cash Flow до поточних (короткострокових) зобов'язань.

4.Відношення різниці між очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов'язаннями до витрат підприємства (без амортизації).

5.Відношення середнього залишку кредиторської заборгованості до вартості закупок помножене на 365 6.Відношення середніх залишків виробничих запасів до величини затрат на сировину (матеріали) помножене на 365.

ІІ. Багатофакторний дискримінантний аналіз.

В процесі аналізу підбирається ряд показників, для кожного з яких визначається вага в так званій "дискримінантній функції".

• Модель Альтмана

• Модель Беермана

Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств

Для оцінки ймовірності банкрутства вітчизняних підприємств рекомендується до використання дискримінантна функція із шістьома змінними:

Z = 1,04*X₁+0,75*X₂+0,15*X₃+0,42*X₄+1,8*X₅ -0,06*X₆ - 2,16

Модель розроблена на основі аналізу фінансових показників 850 українських підприємств усіх видів економічної діяльності

Zi <= -0,55 - фінансовий стан підприємства є незадовільним (знаходиться у фінансовій кризі або вона йому загрожує);

-0,55 <= Zi <= 0,55 - однозначних висновків щодо якості фінансового стану підприємства зробити неможливо, необхідний додатковий експертний аналіз;

Zi > 0,55 - фінансовий стан підприємства є задовільним.