19. Захист прав українських суб’єктів зед при недобросовісної конкуренції.

Недобросовісна конкуренція — це здійснення: 1)демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи; 2)субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи; 3)інших дій, що визнаються українським законодавством недобросовісною конкуренцією. Антидемпінгові та компенсаційні заходи здійснюються після проведения відповідного розслідування. Антидемпінгові, антисубсидиційні розслідування проводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерством), Державною митною службою України (далі — Служба), Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (далі — Комісія). При проведенні роботи щодо захисту національного това-ровиробника від демпінгового імпорту або субсидованого імпорту, Комісія та Міністерство приймають рішення про: 1)проведения антидемпінгового або антисубсидиційного розслідування; 2)позитивні або негативні висновки стосовно наявності: а) демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу, тобто суму, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну; б)нелегітимної субсидії та методів, що дають можливість визначити її суму; 3)позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір; 4)визначення причинно-наслідкового зв’язку між демпінговим імпортом чи субсидованим імпортом і шкодою; 5)застосування антидемпінгових, компенсаційних заходів. Для визначення демпінгу розраховується: 1)нормальна вартість; Нормальна вартість (еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку) визначається на підставі цін, установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями в країні експорту. Країна експорту -це країна походження товару, що імпортується в Україну, або країна-посередник. 2)експортна ціна; Експортна ціна — це ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту (наприклад, в Украшу) з країни експорту. 3)демпінгова маржа. Для визначення демпінгової маржі нормальна вартість порівнюється з експортною ціною. Таке порівняння виконується на основі однакових базисних умов поставки (відповідно до “ІНКОТЕРМС”) щодо продажу, здійсненого за найближчою датою. У процесі розслідування встановлюється наявність та ве­личина шкоди, що заподіюється національному товаровироб-нику. Формами шкоди є: 1)істотна шкода; 2)загроза заподіяння істотної шкоди; 3)істотне перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару. Антидемпінгове розслідування проводиться за такою схемою: І етап. Проведения антидемпінгової процедури з метою прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні. ІІ етап. Проведення антидемпінгового розслідування з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди. Антисубсидиційне розслідування передбачає розслідування факту надання нелегітимної субсидії. Якщо в процесі розслідування встановлюється, що субсидія є специфічною, тобто такою, що має істотні ознаки, які відрізняють легітимну субсидію від нелегітимної, то до імпорту в Україну, який користується пільгами від нелегітимної субсидії, як правило, застосовуються компенсаційні заходи (компенсаційне мито). Сума нелегітимної субсидії розраховується стосовно пільги, що надається реципієнту (суб’єкту господарсько-правових відносин, що отримує грошові суми або доход від руху товару, який субсидується). Ця пільга визначається у період розслідувань. Сума нелегітимної субсидії розраховується на одиницю субсидованого товару, що експортується в Україну.

20. Захист прав суб’єктів ЗЕД проти зростаючого імпорту. Зростаючий імпорт — це здійснення імпорту в обсягах та за умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів. За фактом зростаючого імпорту застосовуються спеціальні заходи. Спеціальні заходи здійснюються після проведения специального розслідування, яке проводиться Міністерством, Службою, Комісією. Метою специального розслідування є виз-начення заподіяння шкоди національному товаровиробнику від імпорту в Україну. Функцією Комісії та Міністерства є розгляд питань про: 1)наявність факту імпорту в Україну, зростання його об-сягів, методи, які дають змогу встановити цей факт, то­вар, що є об’єктом розгляду, методи визначення заподіяння шкоди, її розміри; 2)строки та умови імпорту, тенденції зростання його об-сягів і різноманітні аспекта економічної та торговельної ситуації щодо такого імпорту; 3)застосування заходів у зв’язку з виявленими обставинами. Схема проведения спеціального розслідування така: 1)Національний товаровиробник, Служба або відповідний орган виконавчої влади в Україні подають у Міністерство заяву щодо зростання обсягів імпорту в Україну. 2)Міністерство подає інформацію та (або) заяву Кабінету Міністрів та Комісії. 3)Комісія розглядає заяву. Якщо доказів зростання імпорту в Україну достатньо, то Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству його провести. 4)Міністерство розпочинає розслідування. Воно збирає необхідну інформацію, перевіряє її, робить висновки та готує звіт про результати розслідування та подає його на розгляд Комісії. 5)Комісія розглядає звіт про результати розслідування і може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів та (або) заходів нагляду. Застосування спеціальних заходів обмежується строком, який дає змогу не допустити заподіяння значної шкоди або компенсувати заподіяну значну шкоду українському товаровиробнику, а також дає йому можливість відновити своє ста­новище на відповідному ринку. До спеціальних заходів відносять такі: 1)обмеження строку дії дозволів на імпорт; 2)запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об’єктом специального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу; 3)установления специального мита щодо імпорту, який є об’єктом розслідування. Розмір ставки спеціального мита визначається у відсотках до митної вартості това­ру.

21.Реєстрація зовнішньоекономічних договорів. Основні засади запровадженого порядку реєстрації договорів: 1)для реєстрації контракту не обов’язкова наявність това­ру; 2)контракт реєструється після його укладення; 3)не встановлено обмежень щодо обсягу угод; 4)передбачено порядок реєстрації бартерних операцій; 5)контракт має обмежувальний характер, якщо Україна відповідає за контрактом як держава. Як правило, зовнішньоекономічні договори, укладені підприємствами, не потребують реєстрації в органах держав­ної влади. Однак для окремих видів зовнішньоекономічних договорів така реєстрація обов’язкова. Згідно з чинним зако-нодавством, обов’язковій реєстрації підлягають договори, ук-ладені суб’єктами ЗЕД усіх форм власності, предметом яких є: 1)товари, відносини з реекспорту яких регулюються чин­ним законодавством України та міжнародними догово­рами України; 2)товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами України передбачені добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу; 3)товари походженням з України, щодо яких здійснюється антидемпінгові процедури; 4)товари походженням з України, імпорт яких до інших держав квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або норматив-них актів економічних угруповань, митних союзів; 5)товари походженням з України, експорт яких здійснюється у межах бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій із зустрічної торгівлі. Реєстрація (облік) зовнішньоекономічних договорів здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, а також відповідними структурними підрозділами обласних та міських держадміністрацій залежно від облікової вартості договору. При встановлені режиму ліцензування експорту товарів до іноземної держави, реєстрація зовнішньоекономічних договорів про експорт товарів до цієї держави припиняється на період дії режиму ліцензування. Зовнішньоекономічні договори, предметом яких є здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, а також операцій з давальницькою сировиною українського замовника, підлягають реєстрації в Міністерстві економіки та уповноважених ним органах. Для реєстрації зовнішньоекономічних договорів суб’єкти підприємницької діяльності подають такі документа: 1)заявка в довільній формі на офіційному бланку суб’єкта підприємницької діяльності — заявника; 2)інформаційна картка зовнішньоекономічного контрак­ту; 3)оригінал контракту з усіма додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є частинами контракту. Якщо суб’єкт ЗЕД України, який звернувся за реєстрацією, доручає виконання договору іншому суб’єкту ЗЕД України, то подаються також оригінали договорів: доручення, комісії, агентських, про спільну діяльність та співробітництво, консигнації, дилерських, дистриб’юторських, лізингу, зберігання та їх копії; 4)копія свідоцтва про державну реєстрацію; 5)копія витягу з торговельного, банківського чи судового реестру або реєстраційного посвідчення місцевого ор­гану влади іноземної держави при реєстрації іноземно-го суб’єкта господарської діяльності (подається тільки в разі попередньої поставки товару); 6)лист-погодження Мінпромполітики (у разі експорту металобрухту); 7)документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту). Розгляд контрактів, їх облік (реєстрацію) здійснюють: 1)Управління нетарифного регулювання та контрактно­го обміку. Розглядає відповідність даних контракту даним інформаційної картки зовнішньоекономічного договору; 2)Управління контролю за ЗЕД; 3)Управління правового забезпечення ЗЕД; 4)Управління митно-тарифної політики та захисту внутрішнього ринку із залученням експертів Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (Держзовнішінформ). Відмова в реєстрації зовнішньоекономічного договору до-пускається у таких випадках: 1)подано не всі необхідні документи; 2)умови зовнішньоекономічного договору не відповіда-ють законодавству України та даним інформаційної картки контракту; 3)до суб’єкта ЗЕД України, який звернувся за реєстрацією договору, застосовано санкції; 4)існує заборона з боку іноземних держав щодо ввезення на їх митну територію відповідних товарів походжен-ням з України; 5)вичерпано імпортні квоти (контингента), установлені іноземними державами, митними союзами на ввезення відповідних товарів походженням з України; 6)до іноземного контрагента суб’єкта ЗЕД України застосовано режим індивідуального ліцензування; 7)є офіційна інформація щодо порушення суб’єктом ЗЕД України або його іноземним контрагентом законодавства України; 8)дані контракту не відповідають даним інформаційної картки зовнішньоекономічного контракту. Документом, що підтверджує реєстрацію договору, є картка реєстрації — обліку зовнішньоекономічного договору. Картка дійсна для митного оформления експортної продукції протягом 12 місяців з дати її оформлен­ия. Засвідчена копія картки реєстрації - обліку надається суб’єктом ЗЕД України в Торгово-промислову палату України або в регіональну ТПП для отримання сертифіката про походження товару. Внесения змін та доповнень до картки реєстрації — обліку зовнішньоекономічного договору не допускається, а в разі її втрати вона не поновлюється.