- •Розділ I. Теоритичні основи дослідження рекреаційно-туристичної діяльності
- •Поняття рекреаційно-туристичної діяльності
- •1.2.Фактори територіальної організації туристської діяльності
- •1. Локалізуючі генеруючі фактори.
- •2. Локалізуючі реалізуючі фактори.
- •1.3.Методи дослідження рекреаційно-туристичної діяльності
- •2.1. Ретроспективний аналіз розвитку рекреаційно-туристичної
- •Готельного господарства Київської області
- •Санітарно-курортного господарства Київської оласті
- •2.2. Оцінка впливу факторів на територіальну організацію рекреаційно-туристичної діяльності Київської області
- •2.3.Оцінка рівня розвитку рекреаційно-туристичної діяльності Київської області
- •3.1. Регіональні особливості Рекреаційно-туристичної діяльності
- •3.2. Територіальна організація рекреаційно-туристичної діяльності
- •3.3. Преспективи розвитку рекреаційно-туристичної діяльності
- •2.Бабарицька в.К., Любіцева о.О. Організація туризму. Навчальний посібник. Частина 1. К.- 1998, 27-30 c.
- •5. Зорин и.В., Квартальнов в.Л.. Головний словарь туристичних термінов. Туризм.Туристична індустрія. Туристичний бізнес м.Афина:infogroup, 1994.
2.2. Оцінка впливу факторів на територіальну організацію рекреаційно-туристичної діяльності Київської області
Київська область знахоться у складі Столичного суспільно-географічного району.
Транспортно-географічне положення є дуже вигідним. Київська область розміщена на перехресті міжнародних транспортних магістралей – залізничних, трубопровідних, автомобільних, повітряних.
Транспортний комплекс району формують тісно взаємопов’язані між собою залізничний, автомобільний, річковий,повітряний, трубопровідний види транспорту,що призводить до утворення транспортних вузлів та політранспортних магістралей (з центрами сусідніх районів України та зарубіжних держав): Київ – Харків, Київ – Львів, Київ – Дніпропетровськ – Донецьк, Санкт-Петербург – Київ – Одеса, Київ – Москва, Київ – Варшава, Київ – Бухарест – Софія тощо. Найбільшими залізницними вузлами є Київ, Фастів, Бахмач, Прилуки, Коростень, Ніжин тощо.
Автомобільні шляхи з твердим покриттям мають протяжність 22,9 тис.км. Автомобільні магістралі проходять у напрямку з півдня через Київ до сусідніх держав(Росії, Беларусії) та з Києва до західного кордону.
Судноплавні шляхи пролягають по річках Дніпро, Десна, Прип’ять з річковими портами Київ, Чернігів та численними пристанями (Остер, Славутич, Українка та ін).
Повітряний транспорт обслуговує в основному міжнародні перевезення в аеропортах “Бориспіль” і “Київ”.
Сусідське положення району визначається тим, що він межує зрозвиненими і слабкорозвиненими територіями суміжних районів. Основні промислові центри України (Донбас, Придніпров’я, Харків) перебувають на відстані не меньше 500 км від Києва.
Рекреаційний комплекс Столичного СГР розвивається на базі використання джерел мінеральних вод, лісових і річкових (Дніпро, Десна, Рось та ін) ландшафтів тощо. Він входить до складу Києво-Дніпровської регіональної рекреаційної системи. У районі зосереджено 10 % санаторіїв і пансіонатів з лікування та 4 % закладів для відпочинку. Тут функціонують бальнеокліматичний курорт у Білій Церкві, бальнеологічний у Міронівці та кліматичний у Боярці, Ірпені, Пущі-Водиці.
Демографічна ситуація району характеризується низькою народжуваністю,високою смертністю,значним показником скорочення населення.[7]
Київська область має ряд особлиливостей: населення приміських районів кількісно зростає, південних – поступово зменьшується,поліських і проміжних знижується швидкими темпами.
На демографічну ситуацію в районі помітно вплинуло відселення людей з тереторій, сильно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи. Із забруднених населених пунктів в інші регіони було перенаселено близько 127 тис. осіб. В районі найбільшими були переселення в Іванківській та Макарівський район Київської області.
Складна демографічна ситуація в районі може поліпшитися лише за умов підвищення соціально-економічного розвитку регіону. Поліпшення умов життя людей, піднесення рівня їх добробуту,ефективне функціонування охорони здоров’я сприятимуть підвищенню народжуваності та зменшенню смертності.
Надмірне антропогенне навантаження, яке посилилося наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС, вимагає поліпшення екологічної ситуації в районі через реалізацію міжнародних програм «Чорнобиль», «Дніпро», дотримання вимог понад 20 конвенцій і угод з охорони навколишнього середовища, учаснецеюяких є Україна.
Особливе занепокоєння викликає стан водних ресурсів. Найбільшими забруднювачами водних ресурсів району є підприємства м. Києва та Київської області. Інтенсивне забруднення поверхневих вод відходами виробницв, радіонуклідами у районі призвели до того, що вони стали небезпечними для споживання. Тому для пиття, харчових потреб слід використовувати піджемні води. Для цього необхідно побудувати мережу свердловин на тереторії району.
Потрібний більш жорсткий контроль за діяльністю промислових і сільськогосподарських підприемств з метою обмеження викидів ними шкідливих речовин у повітря та поверхневі води.
Для збереження та відновлення природних комплексів у районі варто розширити заповідні тереторії, національні парки, заказники.
Проведення цих заходів вимагає значних коштів. Тому його треба поєднувати із стабілізаціею та поліпшенням економічного стану району.[9 ]
