7.1.2. Аналіз ритмічності виробництва

Ритмічність випуску продукції – виробництво продукції відповідно до встановленого графіку (прийнятого завдання) за певний період часу (день, декада, місяць, квартал). Ритмічність не завжди означає рівномірність (в рівні проміжки часу випуск однакового обсягу продукції), так як прогнозні завдання не можна розподілити порівну.

Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про випуск (питому вагу випуску) за декадами, місяцями та кварталами в цілому по підприємству і за окремими структурними підрозділами.

Для характеристики ритмічності виробництва використовуються прямі та непрямі показники. До прямих показників відносяться:

• коефіцієнт ритмічності;

• коефіцієнт варіації;

• коефіцієнт аритмічності;

• питома вага виробництва продукції за кожну декаду до місячного випуску, за кожний місяць до квартального випуску, за кожний квартал до річного обсягу виробництва;

• питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця тощо.

До непрямих показників ритмічності відносяться: наявність доплат за надурочні роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб’єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції тощо.

7.1.3. Аналіз виконання договірних зобов’язань і реалізації продукції

Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції. При цьому вирішуються наступні завдання:

• аналіз обґрунтованості та ефективності формування договорів;

• аналіз виконання замовлень за асортиментом та якістю продукції; аналіз виконання замовлень за поставками продукції у встановлений термін;

• аналіз наслідків невиконання замовлень за поставками продукції.

Для оцінки обґрунтованості формування договорів розраховують коефіцієнт напруженості поставок і порівнюють його з фактичним виконанням договірних зобов’язань. Коефіцієнт напруженості поставок продукції обчислюється як відношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами чи фактично поставленої за аналізований період до виробничої потужності підприємства.

Одним із основних результативних показників господарської діяльності підприємства є обсяг реалізованої продукції. Від обсягу залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан тощо.

7.1.4. Аналіз резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції

Резерви збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції – це можливості їх зростання за рахунок покращання використання ресурсів підприємства.

Повнота розрахунків резервів залежить від визначення основної групи ресурсів, за якою потрібно виявити резерви в першу чергу. Для цього вивчається структура витрат на виробництво, що дає можливість встановити, чи є виробництво матеріаломістким, енергомістким, фондомістким чи трудомістким. Це не означає, що можна знехтувати пошуком резервів за іншими групами ресурсів і факторами, що впливають на них, але цей пошук повинен проводитись для укомплектування резервів, виявлених за основною групою ресурсів.

При підрахунку резервів збільшення обсягів виробництва визначається комплектний резерв (мінімальна із порівнюваних сум) і максимальний резерв, який не може бути використаний до тих пір, доки не будуть виявлені можливості збільшення обсягу виробництва в такому ж розмірі і за іншими групами ресурсів.

Порядок розрахунку приросту обсягу випуску продукції за рахунок факторів здійснюється в наступній послідовності:

1. Приріст випуску продукції в результаті створення додаткових робочих місць:

де - додаткові робочі місця; В_Р – середньорічний виробіток робітника, тис. грн.

2. Приріст обсягу продукції, пов’язаний із впровадженням нового обладнання:

де n - кількість одиниць знову впровадженого обладнання; Т_І – корисний час роботи кожного виду обладнання, маш/год; В_ГІ – середньогодинний виробіток кожного виду обладнання, грн.

3. Приріст обсягу продукції від ліквідації втрат робочого часу:

де - кількість годин втраченого робочого часу; - середньогодинний виробіток, грн.

4. Приріст продукції від впровадження заходів з удосконалення технології і організації виробництва та праці:

де Т_і – час роботи у звітному періоді і-го обладнання; ВП₀, ВП₁ – виробіток продукції до та після впровадження нової технології.

5. Приріст випуску продукції від зменшення норм витрат сировини та матеріалів в результаті впровадження нових технологій:

де , - норми витрат сировини та матеріалів відповідно до та після впровадження і-го заходу; Ц₀ – базова ціна одиниці сировини та матеріалів; ОВ₀ – базовий обсяг виробництва.

6. Приріст випуску продукції в результаті покращання організації виробництва та праці (за трудовими ресурсами):

де В_Г –приріст середнього динного виробітку в результаті покращання організації виробництва та праці, грн.; Т – кількість годин, відпрацьованих робітниками.

Визначаючи резерви збільшення обсягу реалізації продукції необхідно, насамперед, виходити з існуючого попиту на продукцію, враховувати, крім наведених на рис., залишки готової продукції на підприємстві.