Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення

Величини	Одиниці вимірювання		Переведення одиниць
	Система СІ	Несистемні
Активність (А)	Беккерель (Бк) (1 розпад ядра атома за 1 секунду)	Кюрі (Кі) (3,7·1010 розпадів за 1 сек.)	1 Кі =3,7·1010Бк
Ступінь забруднення	Бк/м2	Кі/м2	1 Кі/м2= 3,7·1010 Бк/м2
Експозиційна доза (Х)	Кл/кг (доза радіоактивного випромінювання, яка створює у 1 кг сухого повітря таку кількість іонів одного знаку, що їх сумарний заряд ста­новить 1 кулон)	Рентген (Р) (доза радіоактивного випромінювання, яка створює у 1 см3 сухо­го повітря таку кіль­кість іонів одного знаку, що їх сумар­ний заряд становить 1 од. заряду СГС)	1 Р = 2,58·10-4 Кл/кг
Поглинена доза (D)	Грей (Гр) (доза радіоактивного випромінювання, при якій 1 кг речовини, що опромінюється, погли­нає енергію в 1 Дж)	Рад (доза радіоактивного випромінювання, при якій 1 г речовини, що опромінюється, погли­нає енергію в 100 ерг)	1рад=0,01 Гр
Еквівалентна доза (Н)	Зіверт (Зв) (доза радіоактивного випромінювання любого виду, що призво­дить до таких же дій на біологічний об’єкт, як і доза рентгенівського або γ-випромінювання в 1 Гр)	бер (доза радіоактивного випромінювання лю­бого виду, що призво­дить до таких же дій на біологічний об’єкт, як і доза рент­генівського або γ-ви­промінювання в 1 Р)	1бер=0,01 Зв
Потужність дози (Р)	Ампер на кілограм (А/кг) (потужність експози­ційної дози радіоакти­вного (фо-тонного) ви­промінювання, при якій за 1 с створюється експозиційна доза 1 Кл/кг)	Рентген на годину (Р/год.) (потужність експози­ційної дози радіоак­тивного (фотонного) випромінювання, при якій за 1 год. створю­ється експозиційна доза 1 Р)	1Р/год= 7,166·10-8А/кг

Примітка: для фотонного випромінювання в повітрі 1 Рад = 0,869 Р (бер).

2. Терміни і визначення при оцінці хімічної обстановки

Хімічна обстановка — це сукупність умов, які виникають на території міста, району або ОГД внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті (ХНО) з викидом небезпечних хімічних речовин (НХР), які негативно впливають на довкілля і потребують проведення відповідних заходів для захисту населення.

Характер обстановки при аваріях на ХНО з витіканням небезпечних хімічних речовин (НХР) і можливі наслідки залежать від масштабів і виду аварії, кількості викинутої речовини, її фізико - хімічних і токсичних властивостей, метеорологічних умов, умов зберігання та рельєфу місцевості.

Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті призначена для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування масштабів зараження місцевості і приземного шару атмосфери небезпечними хімічними речовинами (НХР) при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць (АТО).

Таблиця 2.

Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і хімічно- небезпечних об’єктів (крім залізниць).

№ п/п	Найменування об’єкту, що класифікується	Критерії класифікації	Оди-ниці вимі-рюва-ння	Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєння ступеня хімічної небезпеки
				Ступінь хімічної небезпеки
				І	ІІ	ІІІ	ІV
1.	Хімічно-небезпечний об’єкт	Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічнонебезпечому об’єкті	тис. чол.	більше 3,0	від 0,3 до 3,0	від 0,1 до 0,3	менше 0,1
2.	Хімічно небезпечна адміністративно - теротиріальна одиниця	Частка території,що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно- небезпечних об’єктах	%	більше 50	від 30 до 510	від 10 до 30	менше 10

Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших (довідкових) матеріалів. Прогнозування наслідків аварій на ХНО і транспорті здійснюється розрахунковим методом з нанесенням прогнозованих зон хімічного зараження на топографічну карту відповідного масштабу.

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого зараження.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються у газоподібному або рідкому стані і які в момент викиду (впливу) переходять у первинну або/і вторинну хмару НХР.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

– загальна кількість НХР в ємності (трубопроводі) на момент аварії;

– характер розливу НХР на підстильній поверхні (“вільно” або “у піддон”);

– висота обвалування (піддону);

– реальні метеорологічні умови: температура повітря (^оС), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі атмосфери, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).

Приймається, що при вільному розливі на підстильну поверхню висота шару (h) НХР не перевищує 0,05 м.

При розливі, у піддон висота шару розлитої НХР має бути h=Н-0,2 м, де Н – висота обвалування ємності з НХР, або ж висота піддону.

Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений.