Циротичний туберкульоз легень (цтб)

Патогенез

ЦТБ - це завершальна стадія тривалого перебігу туберкульозного процесу у легенях. Формується внаслідок надлишкового розвитку сполучної тканини в легенях при неповноцінній інволюції ТБ процесу.

Бронхогенний цироз – виникає при ускладненому перебігу первинного ТБ, ателектазом. Специфічне запалення переходить на стінку бронха порушується бронхіальна прохідність вникає ателектаз, на місці якого (якщо він не розправляється) розвивається циротичні зміни.

Пневмогенний цироз – результат проростання фібринозного ексудату при інфільтративному ТБ (особливо при лобіті).

Циротичні зміни формуються при інволюції дисемінованого ТБ – інтерстиціальний склероз трансформується у дифузний цироз і формується циротичний ТБ.

Циротичний ТБ як завершення тривалого перебігу фіброзно-каврнозного ТБ.

Плеврогенний цироз - сполучна тканина вростає в легеню з плеври. Розвивається після туберкульозного ексудативного плевриту (особливо гнійного). Такий цироз локалізується переважно у нижніх відділах.

Патомор-фологія

Циротичний туберкульоз легень, насамперед, характеризується розвитком сполучної тканини. Серед фіброзної тканини є казеозні вогнища.

Легеня при циротичному туберкульозі зменшена в об’ємі, деформована, ущільнена

Бронхи деформовані, структура їх порушена, що зумовлює розвиток бронхоектазів.

Емфізема легень – наслідок розростання рубцевої тканини між альвеолами.

Судини - звужені, наявні множині артеріо-венозні анастомози, а також розширення цих судин.

При плеврогенному цирозі плевра значно потовщена, нагадує панцир, який покриває всю легеню.

За ступенем розвитку сполучної тканини розрізняють склероз, фіброз і цироз.

Склероз (пневмосклероз) легень характеризується дифузним розвитком ніжної рубцевої тканини, але при цьому їхня повітряність збережена. Рубцева тканина розростається між альвеолами, внаслідок чого порушується еластичність легеневої тканини і тому часто розвивається емфізема легень.

Фіброз легень - відмічається розвиток грубоволокнистої сполучної тканини на обмеженій ділянці легені. Повітряність ураженої ділянки зберігається частково.

Цироз легень – це найінтенсивніший розвиток сполучної тканини, внаслідок чого легеня стає безповітряною.

Клініка

Симптоми циротичного ТБ зумовлені порушенням паренхими легеневої, деформацією бронхів, порушенням газообміну і активністю неспецифічного запалення у бронхоектазах.

Обмежений циротичний туберкульоз може мати тривалий перебіг з нерізко вираженими симптомами. Хворих турбує невелика задишка і сухий кашель, іноді – кровохаркання.

При поширеному циротичному ТБ переважають бронхолегеневі симптоми - кашель з мокротинням, задишка, періодичне кровохаркання. Загострення ТБ або неспецифічного процесу супроводжується посиленням бронхолегеневих проявів і появою симптомів інтоксикації.

Об’єктивні

дані

Огляд. Може бути ціаноз губ, акроціаноз. Кінцеві фаланги пальців часто мають вигляд “барабанних паличок”, нігті – “часових скелець”.

Грудна клітка - при однобічному масивному цирозі уражена половина звужена, відстає при диханні.

Пальпація - над зоною ураження посилення голосового тремтіння.

Перкусія – притуплення легеневого звуку.

Аускультація – сухі розсіяні хрипи. Можуть вислуховуватись дрібнопухирцеві хрипи. При загостренні специфічного процесу і активізації неспецифічного компоненту запалення - різнокаліберні вологі хрипи.

Рентгено-логічні дані

Залежать від вихідної форми ТБ. Локалізуються частіше у верхніх і середніх відділах (виняток – плеврогенний цироз).

Ознакою цирозу легень є зміщення органів середостіння в уражений бік (“виделковий симптом”), описаний Г.Р. Рубінштейном, інтенсивне затемнення і звуження легеневого поля, тяжистість від кореня легені до діафрагми (с-м “плакучої верби”).

Аналіз крові

При загостренні специфічного або неспецифічного запалення - збільшення лейкоцитів до 12х10⁹г/л, паличко ядерних нейтрофілів, ШОЕ до 20-35 мм/год.

При хронічній гіпоксії - підвищується кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну

Лікування

Кат 4. При загостренні неспецифічного запального процесу додають антибіотики.

Наслідки

Перехід у післятуберкульозний цироз.

Прогресування циротичних змін, розвиток ускладнень (хронічне легеневе серце, кровохаркання, амілоїдоз).