- •А.С. Довбиш Основи проектування інтелектуальних систем
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •2. Методи аналізу та синтезу іс, що навчаються 47
- •3. Вступ до прогностичної класифікації 143
- •Список скорочень
- •Передмова
- •1. Методологія проектування інтелектуальних систем
- •1.1. Основні визначення та класифікація інтелектуальних систем
- •1.2 Основні принципи проектування іс
- •1.3. Основні властивості іс
- •1.4 Етапи проектування іс
- •1.5 Види забезпечення іс
- •1.6. Структура і функції іс
- •1.7. Загальна постановка задачі інформаційного
- •1.8 Основні задачі інформаційного аналізу і синтезу іс
- •1.9 Контрольні запитання та завдання
- •2. Методи аналізу і синтезу іс, що навчаються
- •2.1. Методологія проектування інформаційного
- •Забезпеченя іс
- •2.2 Основні положення іеі-технології
- •2.3 Формування вхідного математичного опису
- •2.4 Визначення мінімального обсягу репрезентативної
- •4 Нижня межа довірчого інтервалу
- •2.5. Визначення нормованих допусків на ознаки
- •2.6 Оцінка статистичної стійкості та однорідності
- •2.7 Інформаційні критерії оптимізації параметрів функціонування іс, що навчається
- •2.8 Базовий інформаційно-екстремальний алгоритм
- •2.9 Оптимізація контрольних допусків на ознаки
- •2.10 Оптимізація рівнів селекції координат двійкових еталонних векторів
- •2.11 Оптимізація кроку квантування за часом вхідних реалізацій
- •2.12 Оптимізація словника ознак розпізнавання
- •2.13 Класифікаційне самонастроювання іс,
- •2.15 Визначення періоду прийняття рішень у режимі екзамену
- •2.16 Контрольні запитання та завдання до другого
- •3 Вступ до прогностичної класифікації
- •3.1. Аналіз проблеми та постановка задачі прогностичної класифікації
- •3.2. Прогностична класифікація у рамках іеі-технології
- •3.3. Математичні моделі прогностичної класифікації
- •3.4. Прогнозування моменту перенавчання іс
- •3.5. Контрольні запитання та завдання до третього розділу
- •Список літератури
- •Основи проектування інтелектуальних систем
1.6. Структура і функції іс
На рис. 1.8 наведено формалізовану схему здатної навчатися ІС керування слабо формалізованим процесом, в якій для наочності показано лише інформаційні потоки, основні агрегатовані функціональні вузли та відповідні робочі змінні системи.

Рисунок 1.8 – Функціональна схема формалізованої ІС,
що навчається
Наведена на рис.1.8 структура дозволяє
функціонувати системі як у режимі
навчання, так і в режимі екзамену. Робота
системи регламентується ОПР, який видає
команду на блок кінцевої обробки
інформації (БКОІ) для вироблення керуючих
команд
,
де m –кількість
функціональних станів. Блок первинної
обробки інформації (БПОІ) перетворює
інформацію про функціональний стан ІС
до вигляду, зручного для подальшого
оброблення ЕОМ, і передає її у блок
формування векторів розпізнавання
(БФВР), що формує бінарні вектори-реалізації
щляхом порівняння поточних ознак
розпізнавання з відповідними контрольними
допусками
.
На виході БФВР формується структурований
випадковий бінарний вектор-реалізація
образу, кожна координата якого є
одномісним предикатом, що приймає
значення «1», якщо значення ознаки
знаходиться в полі контрольних допусків,
і «0», якщо - не
знаходиться. У загальному випадку, коли
навчання СППР здійснюється без ”учителя”,
тобто за апріорно некласифікованою
навчальною вибіркою, то з БФВР вектори
реалізації подаються на вхід блоку
розвідувального аналізу (БРА) для оцінки
статистичної сталості та однорідності
навчальної вибірки за відповідними
статистичними критеріями. На виході
БРА з деяким наперед заданим рівнем
довіри формується багатовимірна
навчальна матриця
,
де
–
символ відкритості множини, тобто
потужність цієї множини може в процесі
функціонування ІС змінюватися.
Для прогнозування зміни функціональної ефективності та надійності ІС в блок прогнозування (БП) з бази знань надходять значення одновимірних статистик навчальних матриць, які порівнюються з поточними статистиками екзаменаційної матриці. Таким чином, розглянута структура ІС, що навчається, характеризується широкими функціональними можливостями і дозволяє розв’язувати задачі навчання і екзамену, включаючи задачу прогностичної класифікації.
Розглянемо функціонування ІС у режимі навчання.
При дії на процес, що
досліджується, випадкових факторів
на виході БПОІ формується навчальна
матриця
,
яка складається з квантованих за часом
нормалізованих випадкових значень
ознак розпізнавання.
У БФВР як результат оцінки допускового
контролю формується бінарна навчальна
матриця
,
яка складається із структурованих
випадкових векторів-реалізацій образу
,
де N -
кількість ознак розпізнавання. При
цьому система контрольних допусків
(СКД)
та рівні селекції
потрапляють в БФВР із бази даних. Змінними
на першому виході блоку “Екзамен” є
гіпотези
про належність реалізацій, що розпізнаються,
одному з класів алфавіту
.
З виходу блоку “Навчання” у базу знань
надходить вектор
всіх оптимальних параметрів функціонування
СППР, які забезпечують максимум
.
У режимі екзамену у блок “Екзамен”
надходять значення параметрів навчання:
еталонні вектори {
}
і екстремальні значення
геометричних параметрів контейнерів
відповідних класів.
У прогностичному режимі навчання, крім
цих параметрів, обчислюються значення
одновимірних екстремальних порядкових
статистик {
},
інваріантних до параметрів розподілу
ймовірностей реалізацій образу.
Випробування, під час якого КФЕ набуває
свого максимального значення
,
є моментом зупинення навчання розпізнавання
реалізацій класу
.
При цьому поточне значення статистики
,
яка є членом варіаційного ряду, приймається
за екстремальне
та визначаються оптимальні значення
.
У режимі прогностичного екзамену на
перший вхід БП надходить поточне значення
статистики
,
яка обчислюється класифікатором і
характеризує статистичні властивості
бінарної екзаменаційної матриці. На
інший вхід БП надходить масив статистик
{
},
які є інваріантними до законів розподілу
ймовірностей і характеризують статистичні
властивості класів розпізнавання з
моменту першого навчання t1
до моменту прогнозування
.
Оцінку точності прогнозу природно
пов’язувати з достовірністю розпізнавання
або із значенням отриманого в момент
критерію
.
Результатом БП є клас розпізнавання
{
},
який характеризує функціональний стан
АСК в упереджений момент часу tk,
,
де k0 -
величина прогностичного інтервалу і
час перенавчання ІС –
.
Таким чином, розглянута формалізована структурна схема здатної навчатися ІС є узагальненням структур ІС широкого класу як за призначенням, так і за їх функціями.
