6.2. Професіографічний підхід до формування особистості учня птнз

Існує декілька концептуальних підходів до формування особистості учня ПТНЗ. Розглянемо підхід, який передбачає врахування кваліфікаційних вимог. Згідно статті 33 Закону України «Про професійно-технічну освіту» кваліфікаційна характеристика випускника ПТНЗ – це сукупність вимог, які визначають його професійні знання, уміння, навички, що розроблені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері професійно-технічної освіти на основі кваліфікаційних характеристик професій.

Однак, вимоги до наявності професійно важливих якостей в даному випадку відсутні. Відсутні також вимоги до творчих здібностей і навичок творчої діяльності випускника системи профтехосвіти, які в подальшому повинні стати основою формування нових способів професійної діяльності.

Вільним від цього недоліку є професіографічний підхід до професійної підготовки учнів ПТНЗ, який є основою організації професійної підготовки і подальшої оцінки її якості. Професіограма – це чіткий опис будь-якої професії, представлений через систему вимог до людини, які містять якості і властивості особистості, особливості процесів мислення, а також комплекс знань, умінь, навичок, якими вона повинна оволодіти для того, щоб успішно виконувати професійні функції.

Професіограма містить п'ять розділів.

1. Соціально-економічна характеристика професії:

1. Галузь народного господарства.

2. Потреба в кадрах.

3. Географія професії.

4. Тип організації, підприємства.

5. Форма організації праці.

2. Виробнича характеристика професії:

2.1. Мета праці.

2.2. Предмет праці.

2.3. Засоби праці.

2.4. 3міст праці.

2.5. Умови праці.

2.6. Організація праці.

2.7. Необхідні професійні знання, уміння, навички.

3. Санітарно-гігієнічна характеристика професії:

3.1. Ступінь ваги і напруженості праці.

3.2. Статеві і вікові обмеження.

3.3. Режим роботи і відпочинку.

3.4. Змінність роботи.

3.5. Завантаженість аналізаторів.

3.6. Несприятливі фактори.

3.7. Медичні протипоказання.

4. Вимоги професії до індивідуально-психологічних особливостей фахівця:

4.1. Нейродинамика.

4.2. Добова біоритмика.

4.3. Психомоторика.

4.4. Сенсорно-перцептивная сфера.

4.5. Пам'ять.

4.6. Увага.

4.7. Мислення.

4.8. Інтелект.

4.9. Емоційно-вольова сфера.

4.10. Риси характеру.

4.11. Професійно важливі якості.

5 Підготовка кадрів:

5.1. Тип навчального закладу.

5.2. Термін навчання.

5.3. Необхідні знання по загальноосвітнім предметам.

5.4. Перспективи професійного зростання.

Професіограма є ширшою ніж кваліфікаційна характеристика і врахування її вимог – основа пошуку підходів до формування учня ГІТНЗ як фахівця.

6.3. Педагог як суб'єкт педагогічної системи

Педагогічна професія відноситься до професії типу «людина-людина» і включає такі напрямки діяльності:

• перетворююча діяльність;

• керуюча діяльність;

• взаємодія з іншими людьми по задоволенню їхніх потреб, запитів;

• облік суспільних цінностей.

В професійних навчальних закладах педагоги підрозділяються на такі групи:

• педагоги, що здійснюють загальноосвітню підготовку;

• педагоги, що здійснюють професійну підготовку.

Таким чином, в рамках педагогічної професії має місце внутрішньо-професійна диференціація. Кожен педагог має певну педагогічні спеціальність, спеціалізацію та кваліфікацію.

Педагогічна спеціальність - це вид діяльності у рамках педагогічної професії. Характеризується сукупністю знань, умінь, навичок, придбаних у результаті освіти й забезпечуючих підготовку і рішення визначеного класу | професійно-педагогічних задач відповідно до кваліфікації.

Педагогічна спеціалізація – це вид діяльності в рамках педагогічної спеціальності. Пов'язана з конкретним предметом праці і конкретною функцією фахівця.

Педагогічна кваліфікація – рівень і вид професійно-педагогічної підготовленості, що характеризує можливості фахівця в рішенні визначеного класу задач (фахівці, фахівці II категорії, фахівці І категорії, фахівці вищої категорії).

Діяльність інженера-педагога здійснюється переважно в закладах професійно-технічної освіти. Закон України «Про професійно-технічну освіту» (стаття 45) надає характеристику інженерно-педагогічним кадрам. Зокрема, до педагогічних працівників належать: викладачі, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники професійно-технічних навчальних закладів та інші працівники, які беруть безпосередньо участь в навчально-виховній роботі.

Згідно цього Закону педагогічною діяльністю в професійно-технічних навчальних закладах та установах можуть займатися особи, які мають:

• відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку;

• моральні якості і фізичний стан, який дає змогу виконувати обов'язки педагогічного працівника.