Тема 2. Бухгалтерський баланс

План

П(С)БО 2 "Баланс". Терміни, що використовуються в Положенні.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підпри­ємства. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

П(С)БО 2 "Баланс" має такі розділи:

• загальні положення;

• визнання статей балансу;

• зміст статей балансу;

• оцінка та розкриття статей балансу.

Потрібно ознайомитися зі змістом П(С)БО 2 "Баланс" і звернути увагу на визначення термінів, що використовуються в ньому. Терміни даного положення мають таке значення:

1) активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому;

2) оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

3) еквівалент грошових коштів - це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості;

4) фінансові інвестиції - це активи, що утримуються під­приємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвес­тора;

5) операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг;

6) необоротні активи - це всі активи, що не є обо­ротними;

7) власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань;

8) зобов 'язання - це заборгованість підприємства, яка ви­никла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

9) поточні зобов'язання- це зобов'язання, які будуть по­гашені протягом операційного циклу підприємства чи повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;

10) довгострокові зобов'язання - це всі зобов'язання, які не є поточними;

11) пов'язані сторони - це підприємства, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу чи здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною.

Тема 3. Система рахунків бухгалтерського обліку та подвійний запис

План

1, План рахунків.

2. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку. Оборотні відомості за рахунками синтетичного й аналі­тичного обліку.

Слід зазначити, що для забезпечення єдності, порівняння та узагальнення облікових даних необхідно, щоб господарські операції однаково відображалися на рахунках бухгалтерського обліку підприємств незалежно від їх організаційно-правових форм. Такої єдності досягають із допомогою єдиної системи рахунків бухгалтерського обліку та єдиних вимог до неї. В Україні застосовують спеціальний перелік рахунків, який називають Планом рахунків.

План рахунків - це систематизований перелік синте­тичних і субрахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформа­ції про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень.

План рахунків має забезпечувати:

1) отримання інформації для внутрішніх і зовнішніх ко­ристувачів, задоволення інформаційних потреб різних рівнів управління і складання форм фінансової звітності безпосередньо за даними рахунків, а також можливість їх використання в сис­темі національних рахунків для макроекономічних показників;

2) зведення інформації окремих рахунків і субрахунків з метою одержання узагальнюючих та консолідованих даних;

. 3) можливість гнучкого трансформування рахунків і суб­рахунків без порушення загальної структури Плану;

4) ідентифікацію рахунків із показниками та статтями фі­нансової звітності та приміток до звітів, що забезпечує логічність побудови та зручність при її складанні.

Методологічною основою діючого в Україні Плану ра­хунків є:

• загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

• міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та національні П(С)БО;

• Закон України "Про бухгалтерський облік та фінан­сову звітність в Україні".

Необхідно ознайомитись із діючим Планом рахунків бух­галтерського обліку підприємств і організацій.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій структурно складається з 10 класів, які включають балансові, номінальні та позабалансові рахунки. Кожен клас рахунків має конкретне призначення та тісно пов'язаний з інформаційними потребами внутрішніх і зовнішніх користувачів. Бухгалтерські рахунки у Плані згрупо­вано так.

Група рахун­ків	Клас	Назва класу	Призначення
Балансові	1 2 3 4 5 6	Необоротні активи Запаси Кошти, розрахунки та інші активи Власний капітал та за­безпечення зобов'язань Довгострокові зобов'я­зання Поточні зобов'язання	Облік активів, зобов'язань і власного капіталу
Номінальні	7 8 9	Доходи і результати діяльності Витрати за елементами Витрати діяльності	Облік доходів, вит­рат, визначення фінансового ре­зультату діяльності (прибутку чи збитку)
Позабалансові	0	Позабалансові рахунки	Облік цінностей, що не належать підприєм ству, але тимчасово перебувають у його користуванні або збе­ріганні, бланків суво­рого обліку, списаних активів тощо

Узгодженість Плану рахунків підприємств і організацій з фінансовою звітністю можна показати так.

План рахунків		Фінансова звітність
Клас	Назва класу
1	Необоротні активи	Баланс
2	Запаси
3	Кошти, розрахунки та інші активи
4	Власний капітал та забезпечення зобов'язань
5	Довгострокові зобов'язання
6	Поточні зобов'язання
7	Доходи і результати діяльності	Звіт про фінансові результати
8	Витрати за елементами
9	Витрати діяльності
0	Позабалансові рахунки	Примітки до фінан­сових звітів

Потрібно звернути увагу на систему кодування рахунків. У Плані рахунків використано децимальну систему кодування, за якої кожна цифра в коді рахунка визначає відповідну складову: першою цифрою коду визначено клас рахунків, пер­шою і другою - номер синтетичного рахунка (рахунка першого порядку), першою, другою, третьою - номер субрахунку (ра­хунка другого порядку). Таким чином, діючий План рахунків розрахований на максимально можливу кількість 99 рахунків першого порядку, а кожен синтетичний рахунок може вмістити до 9 субрахунків (рахунків другого порядку).

Для забезпечення правильного використання рахунків при відображенні господарських операцій одночасно з прийнят­тям Плану рахунків Міністерство фінансів України розробляє і затверджує Інструкцію щодо його застосування.

Слід знати, що діючий План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцію про його застосування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 921. План рахунків та Інструкція щодо його застосування є важливим засобом державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, яка є обов'язковою для всіх підприємств та гарантує і захищає інтереси користувачів облікової інформації.