- •1. Правові засади здійснення банківського кредитування.
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
- •3. Умови кредитування (із врахуванням дотримання нормативних вимог).
- •4. Зміст кредитної заявки та її аналіз.
- •5. Вимоги до власного капіталу потенційного позичальника.
- •6. Джерела повернення позичок.
- •7. Форми забезпечення повернення банківських позичок (застава, заклад, іпотека, порука, цесія, гарантія, страхування).
- •8. Зміст договору про заставу.
- •10. Оцінка доцільності і прибутковості позичкової операції.
- •11. Бізнес-план на здійснення заходу, під який запитується кредит.
- •9. Заставне право банку та спосіб його реалізації.
- •12. Участь власних коштів при фінансуванні об’єкта, що кредитується.
- •13. Оцінка можливостей повернення позички за рахунок цільових джерел.
- •14. Кредитна документація позичальника.
- •15. Кредитна історія позичальника.
- •16. Зміст кредитного договору та порядок його укладання.
- •17. Банківські ризики та їх характеристика.
- •18. Захист від ризиків та елементи управління ними.
- •19. Поняття ризик-менеджменту кб.
- •20. Організаційна структура з управління банківськими ризиками.
- •21. Характеристика підрозділу з ризик-менеджменту кб.
- •22. Кредитний ризик: сутність та методи мінімізації.
- •23. Система управління кредитним ризиком кб.
- •24. Критерії оцінки кредитного ризику.
- •25. Оцінка і управління кредитним ризиком.
- •26. Портфельний кредитний ризик і методи його визначення.
- •27. Нормативи кредитного ризику для кб.
- •28. Визначення рейтингу кредиту за допомогою системи балів та фінансових коефіцієнтів.
- •29. Кредитна політика банку, її зміст, елементи і параметри.
- •30. Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника та основні джерела інформації для її визначення (юр. Та фіз., банки)
- •31. Показники, що характеризують платоспроможність позичальника.
- •32. Показники, що характеризують фінансову стійкість позичальника.
- •33. Показники, що характеризують достатність поточних грошових надходжень для погашення позички.
- •34. Показники, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу.
- •35. Показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу позичальника.
- •36. Показники рентабельності роботи позичальника.
- •37. Аналіз грошових коштів позичальника, їх оцінка і прогнозування.
- •38. Зміст і аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості.
- •39. Класифікація активів позичальника за ступенем ризику.
- •40. Класифікація пасивів позичальника за ступенем ризику.
- •41. Оцінка ліквідності балансу позичальника.
- •42. Оцінка ризику кредитної угоди.
- •43. Оцінка вартості кредитної послуги.
- •44. Класифікація кредитів кб.
- •45. Особливості кредитування малого і середнього бізнесу.
- •46. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку у сфері мікрокредитування.
- •47. Діяльність Німецько-Українського фонду у сфері мікрокредитування.
- •48. Характеристика іпотечного кредитування в Україні.
- •49. Споживчий кредит та його особливості.
- •50. Особливості лізингового кредиту.
- •51. Міжбанківський кредит: поняття, цілі, механізм здійснення.
- •52. Вексельний кредит: види, механізм здійснення.
- •53. Механізм форфейтингової операції.
- •54. Факторинг: цілі, види, механізм здійснення.
- •55. Методи надання і способи повернення кредиту.
- •56. Форми позичкових рахунків і режим їх дій.
- •57. Характер і спосіб стягнення процентів.
- •58. Диференціація позичкового процента.
- •59. Етапи процесу банківського кредитування.
- •60. Структурування позички.
- •61. Порядок документального оформлення кредиту в кб.
- •62. Кредитний портфель кб, його структура і аналіз.
- •63. Критерії класифікації кредитних операцій.
- •64. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.
- •65. Оцінка якості обслуговування кредитного боргу.
- •66. Класифікація кредитного портфеля кб за ступенем ризику.
- •67. Класифікація кредитних операцій за врахованими векселями.
- •68. Класифікація кредитних операцій за факторингом, аввалем, гарантіями та поруками.
- •69. Суть проблемних позичок та причини їх виникнення.
- •70. Організація роботи кб, пов’язана з погашенням проблемних кредитів.
- •71. Заходи впливу на скорочення проблемних кредитів.
- •72. Банківський контроль за своєчасним і повним погашенням кредиту клієнтом.
- •73. Аналіз складу кредитного портфелю банку й оцінка його якості.
- •74. Чистий кредитний ризик.
- •75. Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику.
- •76. Порядок формування резерву для покриття можливих втрат від кредитних операцій.
- •77. Джерела формування резерву під кредитні ризики.
- •78. Особливості кредитування апк
- •79. Принципи банківського кредитування та їх характеристика.
- •80. Класифікація кредитного портфеля за методикою нбу. Оптимальна структура кредитного портфеля кб
- •81. Позичковий процент, його диференціація та фактори, що впливають на його рівень.
- •82. Зміст Положення «Про кредитування», як основного внутрішньобанківського документа у сфері кредитування.
- •83. Визначення кредитної політики банку: обережна, помірна, агресивна.
- •84. Робота структурних підрозділів по видачі позики. Функції кредитного комітету кб.
- •85. Інструменти забезпечення повернення позички.
- •86. Диференціація кредитних операцій за ступенем ризику.
- •87. Вказати чинники, які впливають на структуру і ступінь кредитного ризику кб.
- •88. Контроль кб за ходом погашення позики. Механізм переводу позички у розряд « Спеціальний контроль».
- •89. Етапи управління кредитним ризиком.
- •90. Класифікація кредитних операцій за станом обслуговування боргу позичальників.
- •91. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.
- •92. Назвати умови кредитування клієнтів кб.
- •93. Механізм здійснення контролю за ходом погашення кредиту.
- •94. Зміст Правил надання кб інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту ( Постанова нбу № 168 від 10.05.07).
- •1. Правові засади здійснення банківського кредитування.
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
78. Особливості кредитування апк
Серед банків-лідерів, які активно надають кредити підприємствам АПК, можна назвати "Аваль" (надав близько 31 % від загальної суми кредитів, виданих сільгоспвиробникам), "Промінвестбанк" (близько 13 %), "Приватбанк" (близько 9 %), "Індекс-банк" і "Прокредитбанк". Найбільш привабливими є галузі агропромислового комплексу, пов'язані з вирощуванням і переробкою рослинницької продукції. Це пояснюється більш швидким оборотом капіталу в цих галузях і можливістю позичальників погашати кредити протягом 8—10 міс. із моменту їх видачі.Кредитування сільського господарства потребує формування банками адекватної кредитної політики, яка б виходила зі статусу аграрного сектору і завдяки цьому створювала б пріоритетні умови для його розвитку. Аграрному сектору притаманні особливості об'єктивного характеру, що позначаються на кредитних відносинах, а саме: подовжений цикл виробництва;підвищена кредитомісткість галузі;потреба у тривалих строках залучення кредитних ресурсів;необхідність швидкої переробки та реалізації виробленої продукції внаслідок неможливості зберігати її протягом тривалого часу;специфічність застави з погляду ліквідності та мінливості заставної вартості (зокрема землі та майна спеціалізованих виробництв);сезонність виробництва продукції, особливо у рослинництві;залежність від впливу погодних факторів рівня врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Також необхідно враховувати, що несприятливі погодні фактори (заморозки, град, бурі, урагани, повені, зливи, засухи, пожежі) можуть призвести до часткової або повної загибелі врожаю та сільськогосподарських тварин;низький рівень менеджменту, відсутність реального власника та кваліфікованого персоналу на сільськогосподарських підприємствах. З метою стимулювання кредитування сільського господарства та в результаті посилення зусиль уряду щодо ре формування аграрного сектору у 2000 р. в Україні була впроваджена система пільгового кредитування АПК, відповідно до якої кредити надаються не безпосередньо сільгоспвиробникам, а банкам, що беруть участь у програмі кредитування АПК, з частковим погашенням кредитних ставок за рахунок коштів державного бюджету. Метою цієї системи було припинення постачань матеріально-технічних ресурсів на село через державні структури та забезпечення своєчасного виконання посівних робіт і збирання врожаю. Відповідно до розробленої програми, кредитування сільськогосподарських товаровиробників здійснюється з поєднанням загального порядку надання кредитів зі спеціальним режимом кредитування, що враховує особливості ведення сільськогосподарського виробництва й умов проведення економічної та земельної реформ на селі.
Кредитування здійснюється в напрямах, визначених Кабінетом Міністрів України, шляхом безпосереднього спрямування банками коштів на оплату розрахунково-платіжних документів, наданих позичальниками до сплати.
Система пільгового кредитування АПК поширюється:на цукрові та буряконасіннєві заводи;зернозаготівельні та зернопереробні підприємства;підприємства та організації споживчої кооперації;сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, що займаються заготівлею і збутом сільськогосподарської продукції;спеціалізовані підприємства з виробництва м'яса свинини та птахогосподарства;підприємства та організації сільськогосподарського машинобудування, що займаються виробництвом і реалізацією сільськогосподарської техніки;інші підприємства агропромислового комплексу.
Кредити сільгоспвиробникам надаються строком:до 12 міс. — на поповнення оборотних коштів;трьох років — на придбання основних засобів (нині розглядається можливість збільшення цього строку до п'яти років).
На сьогодні переважна частина кредитів, наданих сільгоспвиробникам, є короткостроковими (строком до 12 міс), що, як правило, спрямовані на забезпечення фінансування польових робіт, тоді як довгострокові кредити дають змогу вирішити проблему розширення виробництва та оновлення виробничих фондів.
Однією з особливостей кредитування сільськогосподарських підприємств є своєрідність застави, що надається як забезпечення за кредитом: Майбутній врожай, Сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба або свині), Сільськогосподарська техніка. Залежно від виду забезпечення сільгоспвиробник з метою отримання кредиту має подати до банку пакет певних документів, визначених специфікою застави.
До обов'язкових документів, які позичальник подає до банку з метою отримання кредиту, належать: 1) заявка на отримання кредиту, в якій вказано суму, строк, мету і запропоноване забезпечення; 2) копії статутних і установчих документів (надаються у випадку їх відсутності у банку або у випадку внесення до них змін); 3) протокол зборів засновників (акціонерів) про передачу майна в заставу з відміткою про ознайомлення акціонерів з проектом договору застави; 4) копії документів, що підтверджують повноваження керівника, який буде підписувати договір застави (наказ про призначення директора або витяг з протоколу);5) довідка з податкової інспекції про відсутність податкової заборгованості у підприємства-заставника на дату укладання договору застави; 6) довідка з Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; 7) страховий поліс на користь банку; 8) акт перевірки наявності забезпечення.Крім зазначених документів позичальник надає інші документи на вимогу банку.Однією з умов кредитування сільгоспвиробників є страхування предмета застави. У договорі страхування обов'язково має передбачатися пункт, що обумовлює виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку на користь банку. Строк договору страхування має дорівнювати строку дії договору застави. Страховий платіж здійснюється за рахунок заставника. Страхову компанію визначає банк.
Одним із напрямів стимулювання кредитування галузей АПК є використання строкових фінансово-кредитних інструментів — ф'ючерсних і форвардних контрактів, що мають певні переваги як для сільськогосподарських виробників, так і для банків. Використання строкових фінансово-кредитних інструментів дає сільгоспвиробникам можливість укладати кредитні угоди з банками до реального строку отримання кредитних коштів, забезпечуючи певну диверсифікацію своєї діяльності.
