78. Особливості кредитування апк

Серед банків-лідерів, які активно надають кредити під­приємствам АПК, можна назвати "Аваль" (надав близько 31 % від загальної суми кредитів, виданих сільгоспвиробникам), "Промінвестбанк" (близько 13 %), "Приватбанк" (близько 9 %), "Індекс-банк" і "Прокредитбанк". Най­більш привабливими є галузі агропромислового комплек­су, пов'язані з вирощуванням і переробкою рослинниць­кої продукції. Це пояснюється більш швидким оборотом капіталу в цих галузях і можливістю позичальників пога­шати кредити протягом 8—10 міс. із моменту їх видачі.Кредитування сільського господарства потребує фор­мування банками адекватної кредитної політики, яка б виходила зі статусу аграрного сектору і завдяки цьому створювала б пріоритетні умови для його розвитку. Аграр­ному сектору притаманні особливості об'єктивного харак­теру, що позначаються на кредитних відносинах, а саме: подовжений цикл виробництва;підвищена кредитомісткість галузі;потреба у тривалих строках залучення кредитних ре­сурсів;необхідність швидкої переробки та реалізації вироб­леної продукції внаслідок неможливості зберігати її про­тягом тривалого часу;специфічність застави з погляду ліквідності та мін­ливості заставної вартості (зокрема землі та майна спе­ціалізованих виробництв);сезонність виробництва продукції, особливо у рос­линництві;залежність від впливу погодних факторів рівня вро­жайності сільськогосподарських культур і продуктивнос­ті тварин. Також необхідно враховувати, що несприятливі погодні фактори (заморозки, град, бурі, урагани, повені, зливи, засухи, пожежі) можуть призвести до часткової або повної загибелі врожаю та сільськогосподарських тварин;низький рівень менеджменту, відсутність реального власника та кваліфікованого персоналу на сільськогоспо­дарських підприємствах. З метою стимулювання кредитування сільського госпо­дарства та в результаті посилення зусиль уряду щодо ре формування аграрного сектору у 2000 р. в Україні була впроваджена система пільгового кредитування АПК, від­повідно до якої кредити надаються не безпосередньо сіль­госпвиробникам, а банкам, що беруть участь у програмі кредитування АПК, з частковим погашенням кредитних ставок за рахунок коштів державного бюджету. Метою цієї системи було припинення постачань матеріально-технічних ресурсів на село через державні структури та забезпечення своєчасного виконання посівних робіт і зби­рання врожаю. Відповідно до розробленої програми, кредитування сіль­ськогосподарських товаровиробників здійснюється з поєд­нанням загального порядку надання кредитів зі спеціаль­ним режимом кредитування, що враховує особливості ведення сільськогосподарського виробництва й умов про­ведення економічної та земельної реформ на селі.

Кредитування здійснюється в напрямах, визначених Кабінетом Міністрів України, шляхом безпосереднього спрямування банками коштів на оплату розрахунково-пла­тіжних документів, наданих позичальниками до сплати.

Система пільгового кредитування АПК поширюється:на цукрові та буряконасіннєві заводи;зернозаготівельні та зернопереробні підприємства;підприємства та організації споживчої кооперації;сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, що займаються заготівлею і збутом сільськогосподарської про­дукції;спеціалізовані підприємства з виробництва м'яса сви­нини та птахогосподарства;підприємства та організації сільськогосподарського машинобудування, що займаються виробництвом і реалі­зацією сільськогосподарської техніки;інші підприємства агропромислового комплексу.

Кредити сільгоспвиробникам надаються строком:до 12 міс. — на поповнення оборотних коштів;трьох років — на придбання основних засобів (нині розглядається можливість збільшення цього строку до п'яти років).

На сьогодні переважна частина кредитів, наданих сіль­госпвиробникам, є короткостроковими (строком до 12 міс), що, як правило, спрямовані на забезпечення фінансуван­ня польових робіт, тоді як довгострокові кредити дають змогу вирішити проблему розширення виробництва та оновлення виробничих фондів.

Однією з особливостей кредитування сільськогосподар­ських підприємств є своєрідність застави, що надається як забезпечення за кредитом: Майбутній врожай, Сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба або свині), Сільськогосподарська техніка. Залежно від виду забезпечення сільгоспвиробник з ме­тою отримання кредиту має подати до банку пакет певних документів, визначених специфікою застави.

До обов'язкових документів, які позичальник подає до банку з метою отримання кредиту, належать: 1) заявка на отримання кредиту, в якій вказано суму, строк, мету і за­пропоноване забезпечення; 2) копії статутних і установчих документів (надаються у випадку їх відсутності у банку або у випадку внесення до них змін); 3) протокол зборів за­сновників (акціонерів) про передачу майна в заставу з від­міткою про ознайомлення акціонерів з проектом договору застави; 4) копії документів, що підтверджують повнова­ження керівника, який буде підписувати договір застави (наказ про призначення директора або витяг з протоколу);5) довідка з податкової інспекції про відсутність подат­кової заборгованості у підприємства-заставника на дату укладання договору застави; 6) довідка з Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; 7) страховий поліс на користь банку; 8) акт перевірки наявності забез­печення.Крім зазначених документів позичальник надає інші документи на вимогу банку.Однією з умов кредитування сільгоспвиробників є стра­хування предмета застави. У договорі страхування обо­в'язково має передбачатися пункт, що обумовлює виплату страхового відшкодування у разі настання страхового ви­падку на користь банку. Строк договору страхування має дорівнювати строку дії договору застави. Страховий пла­тіж здійснюється за рахунок заставника. Страхову ком­панію визначає банк.

Одним із напрямів стимулювання кредитування галу­зей АПК є використання строкових фінансово-кредитних інструментів — ф'ючерсних і форвардних контрактів, що мають певні переваги як для сільськогосподарських ви­робників, так і для банків. Використання строкових фі­нансово-кредитних інструментів дає сільгоспвиробникам можливість укладати кредитні угоди з банками до реаль­ного строку отримання кредитних коштів, забезпечуючи певну диверсифікацію своєї діяльності.