25. Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор податків.

Дискреційна фіскальна пол-ка - свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі держ.рішень(парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг вир-ва, безробіття та інфляцію. Ця пол-ка застосовує 2 інструменти:

1. держзакупки, які є інструментом прямої дії (збільшуючи або зменшуючи держзакупки, держ безпосередньо впливає на сукупний попит і реал. ВВП)

2. чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів і впливають на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту.

Мультиплікатор витрат.

Нехай в нас є сукупні витрати в їх приватному варіанті (СуВ1), тб без того компонента, яким є держзакупки. При даних СуВ1 є певний рівноважний обсяг ВВП, який дорівнює О1. Тепер припустимо, що уряд прийняв рішення збільшити держзакупки. Внаслідок цього сукупні витрати збільшаться СуВ2 (СуВ1+СуВ). Це викличе мультиплікативне збільшення реального вир-ва з О1 до О2. Величина приросту ВВП буде дорівнювати ВВП =+ДЗ*Мв. Оскільки дискреційна фіскальна пол-ка - свідомий, тб цілеспрямований вплив держави на ек-ку, то в реальній практиці цільовий приріст ВВП визначається урядом наперд, а необхідне збільшення ДЗ є пошуковою величиною,яку можна обчислити за формулою +ДЗ =+ВВП/Мв. Це ми розглянули метод “витрати-випуск”, аналогічний результат буде і в тому випадк, коли аналіз впливу ДЗ на ВВП здійснювати за методом “вилучення - ін”єкції” В цьому варіанті заощадження (З) плюс чисті податки (ЧП) являють собою илучення з потоку “доходи - витрати” (З+ЧП), а валові інвестиції плюс державні закупки - ін”єкції цього потоку (ВІ+ДЗ1). Перетин ліній вилучень (З+ЧП) з лінією ін”єкцій(ВІ+ДЗ1) в точці Т1 визначає рівноважний ВВП, який =О1. Якщо за цих умов уряд збільшить ДЗ з ДЗ1до ДЗ2, то ін”єкції адекватно зростуть. Внаслідок цього лінія ін”єкцій переміститься вгору в положення (ВІ+ДЗ2), а її перетин з лінією (З+ЧП) в точці Т2 викличе збільшення ВВП від О1 до О2. Оскільки З та ЧП знаходяться в прямій залежності від ВВП, то це викличе відповідне збільшення вилучень, які в точці Т2 урівноважуються з новою величиною ін”єкцій (ВІ+ДЗ2).

Мультиплікатор податків.

Для визначення впливу ЧП на рівноважний ВВП приймем деякі передумови:

1. об”єктом фіскальної пол-ки є лише сукупний попит;

2. в контексті фіскальної пол-ки, спрямованої на сукупний попит, вплив ЧП на ВВП - це їх вплив на споживання як компонент сукупного попиту;

3. дискреційна фіскальна пол-а викликає зміни в чистих податках за допомогою держ.рішень стосовно рівня податкових ставок і трансфертів.

ЧП, які не залежать від ВВП як доходу, наз.автономними. До них належать певні види податків (податок на нерухомість, на землю,..), а також деякі трансферти, які надаються за рахунок державного бюджету(пенсії, стипендії)

Припустимо, що держава підвищила рівень пенсій і стипендій. Дискреційне зменшення ЧП, яке виникло на цій основі, спричинить певний вплив на ВВП. Розглянемо цей вплив методом “витрати - випуск”. Зробимо логічні етапи:

1. збільшиться безподатковий доход на величину зменшення ЧП: +БД=-ЧП

2. збільшення БД у свою чергу викличе збільшення тих елементів, на які він розкладається, тобто споживчих витрат і заощаджень. Оскільки ми використовуємо метод “витрати -випуск”, то на цікавлять лише споживчі витрати. Їх збільшення відбудеться пропорційно граничній схильності до споживання: +СВ = -ЧП*ГСС

3. збільшення СВ - це початкове збільшення СВ, яке мультиплікативно збільшить ВВП.

+ВВП = -ЧП*ГСС*Мв. (1)

Якщо збільшення ВВП планується урядом наперед, то на цій основі можна обчислити необхідне зниження ЧП : -ЧП =+ВВП/(ГСС*Мв)

це ми спиралися на Мв, а тепер зробимо це на основі мультиплікатора податків. Для його обчислення поділимо обидві частини формули (1) наЧП: +ВВП/ЧП = (-ЧП*ГСС*Мв)/ ЧП, отримаємо: Мп = ГСС*Мв (2)

з формули (2) випливає, що Мп завжди нижчий від Мв пропорційно ГСС. Якщо замістьГСС в формулу (2) підставити 1-ГСЗ, а замість Мв - 1/Гсз, то матимемо:

Мп = Мв -1. Проте ця формула Мп має підношення лише до автономних ЧП, згідно з якими податкові вилучення не залежать від ВВП як доходу. Тому запишемо таку формулу: +ВВП = -ЧП*Мп.

Оскільки Мп завжди нижчий від Мв, то це означає, що кожна одиниця приросту ДЗ викликає більший приріст ВВП, ніж кожна одиниця зниження ЧП. Якщо порівнювати вплив ДЗ і ЧП на держбюджет, то можна зробити висновок, що з розрахунку на однаковий приріст ВВП збільшення ДЗ є для бюджету менш збитковим варіантом фіскальної пол-ки, ніж зниження ЧП.

Тепер розглянемо механізм впливу автономних ЧП на ВВП за допомогою методу “вилучення - ін”єкції”. Початкова лінія ін”єкції (ВІ+ДЗ) перетинає лінію вилучень (З1+ЧП1) в точці Т1. Це обумовлює рівноважний ВВП, який =О1. Згідно з методом “вилучення - ін”єкції” зниження ЧП (за рахунок підвищення пенсій і стипендій) викличе 2 наслідки:

1. зменшення ЧП адекватно збільшує безподатковий доход, що відповідно з граничною схильністю до заощаджень збільшить заощадження: +З = -ЧП*ГСЗ

2. зменшення ЧП на адекватну величину зменшить вилучення в формі ЧП. Оскільки зменшення ЧП перевищує збільшення заощаджень, то в підсумку сума вилучень зменшується порівняно з початковою величиною: (З1 + ЧП*ГСЗ) + (ЧП1 - ЧП) < З1 + ЧП1

тобто рівноважний ВВП збільшиться від О1 до О2. Величина цього збільшення буде дорівнювати тій величині, на яку збільшився ВВП за методом “витрати -випуск”