Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Logo_6.doc
Скачиваний:
47
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

3. Створення фрейму “Оповідання” (міркування, дії).

З метою забезпечення формування такого виду фрейму розроблені спеціальні тексти оповідань, а у деяких випадках використовуються і ті, що є в підручниках для молодших класів та в книжках для дошкільників.

1) Оповідання “Подарунок на день народження”.

“Оленка була запрошена до Тараса на день народження. Вона подумала, чи сподобається йому повітряний змій? Вона пішла в кімнату й потрусила свою копилку. З копилки не чутно було ані звуку”.

Методика роботи.

  • На початку роботи педагог з’ясовує, чи розуміють діти, для чого Оленці потрібні були гроші (Для того, щоб купити Тарасу подарунок).

  • Далі педагог перевіряє, чи розуміють діти, що в її копилці немає для цього грошей? (Так, адже з копилки не було чути ані звуку). Для полегшення такої роботи використовується, як ключове, слово “подарунок”, що актуалізує поняття “гроші”, хоч самі вони в оповіданні не фігурують.

  • Якщо ця робота виявляється для дітей доступною, то її зміст ускладнюється, внаслідок чого оповідання “Подарунок до дня народження” набуває такого вигляду: “Оленка була запрошена до Тараса на день народження. Вона подумала, чи сподобається йому повітряний змій? Вона взяла свою копилку й потрусила її. З копилки посипалися гроші. Але Катя сказала Оленці: “Знаєш, але ж у Тараса вже є повітряний змій”.

2) Байка “Вовк та ягня”.

“Жили собі Вовк та Ягня. Одного разу побачив Вовк, що Ягнятко п’є воду з ріки. Захотілося Вовкові Ягня з’їсти. Вирішив Вовк знайти для себе хоч якесь виправдання. І ось, не дивлячись на те, що він знаходився вище за течією, він почав кричати, на Ягнятка: “Це ти скаламутило воду і не даєш мені напитись...”

Методика роботи.

  • Спочатку педагог з’ясовує, як діти розуміють ключову фразу “не дивлячись на …”. Чи знають, що вода у річці не може рухатись вгору проти течії (в свою чергу, це потребує розуміння слів “вище за течією”).

  • Я

    Рис. 6.10

    к зазначалось раніше, будь-яка подія, дія, зміна, переміщення предметів можуть бути представлені у вигляді системи, що складається з двох фреймів. Щоб перевірити, чи зрозуміла дитина подію, зображену у байці, вибудовується відповідна їй пара фреймів типу “до-після”. Для полегшення встановлення причинно-наслідкових зв’язків використовується відповідний малюнок (див. рис. 6.10).

  • Нарешті, необхідно відзначити, що при аналізі аналогічних оповідань, спрямованих на відпрацювання вірогідних висновків, будь-які твердження дітей не приймаються на віру, а підлягають перевірці. Така робота здійснюється за допомогою процесів, які виражають “сумніви” і “впевненість”. Особливого значення при цьому надається пошуку правдоподібних висновків.

4. Створення фрейму-сценарію

Зміст та методику цієї роботи розкриємо на матеріалі створення декількох фреймів-сценаріїв.

1) Фрейм-сценарій “Подарунок на день народження”

Смисл святкування дня народження дитини педагог досить приблизно передає визначенням, що це прийом гостей з нагоди дня народження. Прийом у даному випадку, в свою чергу, тлумачить як зібрання людей, які прийшли з нагоди свята. Таке визначення включає в себе значну кількість різноманітних даних. У роботі це реалізується за допомогою спеціальних питань, які спрямовуються на визначення відсутніх в оповіданні фактів, а саме:

Який одяг повинен бути?

→ Найкращий

Який подарунок повинен бути?

→ Повинен сподобатись імениннику

→ Повинен бути куплений

→ Зроблений і красиво оформлений

Які прикраси можуть бути в домі іменинника?

→ Повітряні кульки

→ Квіти

Чим будуть пригощати гостей?

→ Пиріг

→ Цукерки

→ Солодка вода

→ Смачні бутерброди

Які будуть розваги?

→ Задування свічок на іменинному пирозі

→ Промовляння побажань

→ Співання пісень, присвячених імениннику і т.п.

Ці компоненти типового дня народження включаються у більшу структуру. Оскільки день народження святкується на протязі одного дня, його вміщують у фрейм відповідного звичайного дня, що включає в себе такі основні події, як: підйом, одягання, сніданок, поїздка до школи (дитячого садка), перебування в школі, шкільні заняття, повернення додому, обід, ігри, домашня робота, вечеря, приготування до сну, сон.

Специфіку роботи, пов’язану з розробкою фрейму-сценарію, проілюструємо на матеріалі фрейму-оповідання, в якому Оленка була запрошена до Тараса на день народження. Повернемося до проблеми з повітряним змієм. Щоб діти швидко збагнули, у чому справа, в склад фрейму, що має структуру сценарію, включаються ті питання, що тісно пов’язані з даним фреймом. Термінали фреймів представляють собою кілька питань, які утворюють таку схему (поняття схеми вводиться на основі ланцюжка — див. на схемі справа):

Схема 1

Фрейм-сценарій

Тематичні питання

Ланцюг

Оленка повинна купити подарунок Тарасу.

Чи повинна вона вибрати подарунок?

Запрошення

↓

Подарунок повинен сподобатися Тарасу.

Чи буде Тарас радіти подарунку?

Подарунок

↓

Купити подарунок.

Де купити подарунок?

Купити

↓

Дiстати гроші для покупки подарунку.

Де дістати гроші?

Гроші

↓

Оленка має бути святково вбраною.

Що потрібно одягнути Оленці?

Іменини

Саме ці питання постануть перед дитиною, яку запросили в гості. Дітям надається можливість подумати над питанням: “Чи буде Тарас радіти подарунку?” (Це питання співвідноситься із думкою “Вона подумала, чи сподобається йому повітряний змій?”). Наступне речення оповідання також співпадає з одним з питань фрейму (“Вона взяла копилку”). У даному разі існує не вказаний явним чином зв’язок між поняттями “гроші” і “копилка” (Цей зв’язок наявний у фреймі “Копилка”, а не у фреймі “День народження”). Даний зв’язок може бути співставлений з питанням “Де дістати гроші?”.

Діти знають, що основна функція копилки полягає в накопиченні грошей для того, щоб їх можна було в потрібний момент забрати назад. Така дія може здійснюватись різними способами (відкрити копилку ключем, розбити її та ін.), вірогіднішим з яких є витрушування грошей або використання тонкого предмету, по якому гроші вислизнуть з копилки. Далі педагог уточнює, чи знають діти про те, що та копилка, з якої не долинають звуки, порожня? (Ні, якщо гроші не металеві, а паперові, то з такої копилки при трясінні не доносяться звуки). Педагог пояснює, що порожньою є будь-яка копилка, з якої при трясінні не випадають ні паперові, ні металеві гроші.

Важливим є те, що використання фрейму-сценарію такого характеру міцно врізається в пам’ять кожної дитини. Більше того, це оповідання відразу ж стає зрозумілим дітям.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]